Для мешканця Чернігова Сергія Кондрашевського 13 березня міг би стати останнім днем життя. Рано-вранці, коли зазвичай усі сплять, на гуртожиток де він мешкав російський літак скинув п’ять авіабомб. Вибух частково зруйнував будівлю і убив шістьох людей. Серед яких родина з трьома дітьми: трирічними двійнятами та їхньою 12-річною сестричкою. Про цей воєнний злочин чоловік розповів документаторам Української Гельсінської спілки з прав людини, які фіксують воєнні злочини в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». 

Чернігівщина, як і інші прикордонні області Україні, з перших днів повномасштабного вторгнення Росії потерпала від бойових дій. Просуваючись в бік Києва, російські війська швидко взяли Чернігів в облогу.

– 24 лютого зранку я встиг купити продукти та вивезти своїх рідних на дачу. Десь о 12 повернувся з дівчиною в Чернігів, щоб забрати її батьків і також вивезти, але виїхати ми вже не змогли, – розповідає Сергій. – Ми дізнались, що по трасі Київ-Гомель, якою ми мали їхати, рухалась колона російської техніки, по суті нам назустріч. Тож ми лишились в Чернігові. Облаштували в підвалі сховище і там ховались до 13 березня.

Окупанти намагались прорватись у місто, однак їм це не вдавалось. Намагаючись захопити місто, вони обстрілювали його артилерію, ракетами та скидали авіабомби.

– 13 березня приблизно о 5:30 ранку летів СУ-34. Він скинув на гуртожиток де я мешкав п’ять бомб. Одна з них повністю зруйнувала під’їзд – потрапляння було в ліфтову шахту. Дві бомби впали біля другого під’їзду. Почалась пожежа, а будівлю серйозно пошкодило уламками. 

Сергієві пощастило лишитись неушкодженим.

– Мій під’їзд повністю вигорів до п’ятого поверху. Нас з дівчиною врятувало те, що в ту ніч ми вирішили переночувати в квартирі в іншому будинку, в метрах 300 від гуртожитку. Але я чув вибухи, коли бомби падали, – згадує чоловік.

Через 15 хвилин після авіанальоту Сергій прибіг до гуртожитку і на власні очі бачив наслідки «руского міра».

– Ми прийшли допомагати нашим військовим і тероборонівцям. Витягували поранених та загиблих. Під’їзд, де було влучання, обвалився. Там жили мої знайомі. Дружину з дитиною вибуховою хвилею викинуло на вулицю, а чоловіка придавило шафою і його запізно помітили, – розповідає Сергій. – Вдень я вирішив пройтись навколо будинку і побачив чотири воронки, а п’яте влучання було в під’їзд. Від вибуху будинок порушився з фундаменту. Було видно тріщини в несущих стінах та перекриттях. Дім не можна відновити, тільки знести. 

Тоді загинуло шестеро мешканців. З них троє – діти. 

– Були припущення, що загиблих може бути більше, адже хтось міг не вибратись з пожежі і загинути. Бо десь ще через місяць-півтора люди, які піднімалися на вищі поверхи, щоб забрати свої речі, казали, що відчували характерний трупний запах, – розповідає чоловік. – Схоже попадання було в сусідній будинок. Здається, снарядом від «Урагану». Тоді пощастило, що він не розірвався. 

ЗСУ звільнили Чернігівщину у квітні. Однак і досі щодня росіяни обстрілюють прикордонні населені пункти.

Цю історію записала Христина Ковцун – документаторка Львівської приймальні УГСПЛ.   

Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину Росії, розкажіть нам це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й ми з вами зв’яжемося. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі і покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, в рамках ініціативи Т4Р, задокументувано понад 32 тисячі воєнних злочинів Росії проти України. Всі дані документатори вносять в загальну базу, яка оновлюється щодня. Щоб дізнатись актуальні новини, підпишіться на телеграм-канал ініціативи https://t.me/T4Pua

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим внаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо в 18 областях країни. Щоб дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.