Суд вказав, розмір пенсії, яка вже увійшла до складу спадщини, не підлягає подальшому зменшенню.

До юристів приймальні УГСПЛ у Чугуєві звернулась громадянка України пані Любов. Вона мешкала у тимчасово окупованому Луганську разом зі своєю мамою, яка померла у липні 2019 року. Після цього пані Любов в установлені законами України терміни оформила документи та вступила у спадщину – вона була єдиною спадкоємницею. Спадщина складалася з грошової суми недоотриманої пенсії. Сума визначається на підставі довідки, виданої вже після смерті матері Бахмутсько-Лиманським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду, а це понад 72 тисяч гривень.

Згодом жінка звернулась до Пенсійного фонду з заявою про виплату недоотриманої пенсії матері. Проте отримала відповідь, що їй вже виплачено частину – у розмірі 55 тисяч, тобто суму за три роки до дня звернення (за період з січня 2017-го по липень 2019 року), і цього достатньо.

У Фонді своє рішення пояснили так: «Порядок передбачений ст. 46 Закону №1058, відповідно до якої за минулий час без обмеження будь яким строком виплачуються нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію. В інших випадках нараховані суми виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Разовим дорученням у березні 2020 року вже була виплачена недоотримана пенсія померлої згідно із частиною 1 ст. 46 Закону №1058 за три роки до дня звернення за період з 21.01.2017 по 31.07.2019 в сумі 55 392,22 грн.».

Тобто Пенсійний фонд вирішив не надавати частину пенсії – а саме понад 17 тисяч гривень. Тоді пані Любов звернулась до правників.

Адвокат та координатор приймальні УГСПЛ у Чугуєві Роман Лихачов допоміг скласти позов до суду, аби стягнути з Пенсійного недоотриману суму. Згодом його розглянув Артемівський міськрайонний суд Донецької області.

У позивній заяві юрист вказав, що, по-перше, статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. По-друге, відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а в разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

«У нашому випадку спадкоємець за законом, в установленому порядку прийняла спадщину та отримала відповідне свідоцтво, у якому вказано, що має отримати кошти – 72 тисячі гривень нарахованої, але не отриманої пенсії. І Пенсійний фонд не заперечував, що загальна сума коштів більша, аніж виплачена, проте посилався на обмеження у три роки з дня звернення за отриманням пенсії», – говорить адвокат.

Але підстав для цього не мав, стверджує Лихачов: «Суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень, а норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину».

У червні суд розглянув позов та задовольнив його .

«Суд дійшов висновку, що сума пенсії, яка увійшла до складу спадщини складає понад 72 тисячі гривень та не підлягає подальшому зменшенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст.1218, ч. 5 ст.1268 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті та належать спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, своєю чергою такий спадкоємець не є пенсіонером, в розумінні ч. 1ст. 46 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який має звернутися до управління Пенсійного Фонду України із заявою про отримання раніше нарахованої пенсії в межах трирічного строку», – вказано у рішенні.

«На жаль, досить часто держава неправомірно обмежує виконання різних соціальних гарантій для людей з метою економії бюджетних коштів, тому остання надія для припинення порушень прав громадян – це суд», – зазначає Роман Лихачов.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.