Через повномасштабну військову агресію Росії в Україні зруйновано або пошкоджено 863 об’єкти культурної спадщини. Крім цього, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, доля ще 177 об’єктів архітектури залишається невідомою. Чи можуть профільні міжнародні інституції захистити культурну спадщину українців та як притягнути до відповідальності за вже скоєні злочини розповідає керівник департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан у матеріалі Детектор медіа. 

Україна є членкинею ЮНЕСКО та підписанткою Гаазької конвенції про захист культурних цінностей із 1954 року. Конвенцію ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини наша держава ратифікувала ще у 1988 році. І до повномасштабного вторгнення до переліку об’єктів потрапило сім пам’яток. Йдеться не лише про архітектуру, а й наприклад, природні об’єкти, такі як ліси Карпат. 

Вже у січні 2023 року ЮНЕСКО додала до переліку Світової спадщини історичний центр Одеси: одразу в список об’єктів, що перебувають під загрозою. Але це не завадило російській армії його обстрілювати та руйнувати. Так, у липні після ракетної атаки росіян 55 об’єктів культурної спадщини в Одесі були пошкоджені, а у листопаді від обстрілу постраждав Одеський художній музей.

До списку об’єктів, яким загрожує знищення, також потрапили  Києво-Печерська лавра, собор Святої Софії та історичний центр Львова. 

ЮНЕСКО на російські обстріли відповідає осудом та закликами припинити агресію. 

Керівник департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ  Сергій Мовчан каже, що для Росії Список Всесвітньої спадщини має значення лише тоді, коли населений пункт, у якому є певні пам’ятки, потрапляє до них в окупацію й вони можуть його безкарно розграбовувати. 

«Росія нехтує всіма конвенціями, нормами, списками – і це лякає, тому що це показує недієздатність конвенційних зобов’язань, які держава на себе взяла. Кожна конвенція – це добровільна її ратифікація та зобов’язання не вчиняти таким-то чином. Росія нехтує і Женевською конвенцією, яка передбачає гуманне ставлення до військових у полоні та до цивільних, що потрапляють в окупацію. Україна звертається до міжнародної спільноти, однак окрім як стурбованість і санкції, не отримує нічого», – розповідає Сергій Мовчан.

Чи можливо притягнути Росію до відповідальності, якщо вона ігнорує міжнародні норми? 

За словами Сергія Мовчана, коли йдеться про такого супротивника, як Росія, то не можна говорити про виконання будь-яких положень, зокрема й Гаазької конвенції.

«Воєнним злочином вважається руйнування цивільної інфраструктури в принципі. Якщо на храмі, музеї або іншій цивільній будівлі немає «Блакитного щита» (це назва організації, що захищає культурну спадщину від загрози збройних конфліктів і стихійних лих) – це не знімає обов’язку утриматися від руйнування цивільних об’єктів. Росія вчиняє злочин, хай там як», – підкреслює Мовчан.

Але, переконує, той факт, що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Білової ще до завершення війни, вселяє надію. Адже раніше міжнародне правосуддя працювало так, що притягнення до відповідальності починалося після закінчення війни. 

«Правосуддя вже починає задумуватися, що немає сенсу чекати на закінчення збройного конфлікту. З об’єктами культурної спадщини буде ситуація важча, тому що складніше знайти відповідальних осіб за знищення цих об’єктів. Міжнародний кримінальний суд не буде притягувати всіх, тому що в нього немає таких можливостей і ресурсів. МКС не зосереджений на культурній спадщині та не розглядає цю категорію злочинів для себе перспективно. Ми маємо робити все, щоб притягнути Росію до відповідальності на рівні держави. Це має бути або заочне засудження, або на лаві підсудних, якщо ці особи потраплять у полон», – переконаний керівник департаменту документування воєнних злочинів УГСПЛ  Сергій Мовчан. 

Поки що ж в Україні йдеться лише про фіксацію завданої росіянами шкоди. Збереженням об’єктів культурної спадщини найактивніше опікуються міжнародні організації та фонди, які діють зокрема і через громадських активістів. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 59 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.