До громадської приймальні УГСПЛ на Сумщині останнім часом частіше стали звертатися переселенці, які внаслідок захворювань набули інвалідності.

Наталія Єсіна

На жаль, стрес через вимушене переміщення з зони бойових дій, проблеми з працевлаштуванням та житлом, втрати рідних та друзів, а одночасно з цим – припинення багатьох гуманітарних проектів, не минають без наслідків, тож ми спостерігаємо за загостренням у людей хронічних захворювань та появою нових серйозних проблем зі здоров’ям. Cеред них чимало і онкологічних випадків. Переселенці цікавляться, чи мають вони після оформлення інвалідності право на адресну допомогу, яку отримують ВПО, адже їх матеріальний стан погіршився, багато грошей витрачається на ліки, а працювати просто не має можливості.

Так, до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Сумах звернулася пані О., 1969 року народження. Жінка є переселенкою з Луганської області, і нині переживає важкий період – у неї виявили захворювання, в наслідок якого пані О. довелося пережити серйозну операцію. Після видалення нирки вона оформила II групу інвалідності. Крім того лікарі надали рекомендації щодо необхідності збереження спокою. Зрозуміло, що працювати на тому ж активному рівні, як було до захворювання, пані О. вже не може.

Переселенці цікавляться, чи мають вони після оформлення інвалідності право на адресну допомогу, яку отримують ВПО, адже їх матеріальний стан погіршився, багато грошей витрачається на ліки, а працювати просто не має можливості.

Незважаючи всі ці на складні життєві обставини, територіальний підрозділ соціального захисту населення відмовив їй в оформленні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі – на оплату житлово-комунальних послуг. У якості підстави для відмови було зазначено посилання на п. 3 абзацу 8 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг: особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Погодитись з цим жінка не хотіла, адже вона зараз була зовсім в іншому статусі, про що мала підтвердження – довідку від Спеціалізованої онкологічної МСЕК (м. Суми). Враховуючи, що відповідно до п. 3 Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», адресна допомога для осіб з інвалідністю II групи встановлена у розмірі 115 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (наразі – 1650 грн 25 коп.). Ці гроші були б зовсім не зайвими для її родини, що складається із самої жінки, доньки та малої онучки.

Юристи громадської приймальні УГСПЛ у м. Суми підтримали пані О., в її інтересах вони підготували і направили до Сумського окружного адміністративного суду позов до відповідача – Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради. У серпні справа була вирішена судом першої інстанції позитивно – позов жінки задоволено. Суд зобов’язав територіальний підрозділ соціального захисту населення призначити пані О. щомісячну адресну грошову допомогу ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі – на оплату житлово-комунальних послуг, як особі з інвалідністю ІІ групи, відповідно до її заяви, написаної ще наприкінці квітня.