Пані Ганна – внутрішньо переміщена особа. До 2014 року вона разом з чоловіком мешкала у Донецьку, у зв’язку зі збройною агресією та бойовими діями її родина виїхала з міста. Після переїзду, у лютому 2015 року, Ганна звернулась до Управління соцзахисту населення у Дніпрі та оформила адресну допомогу для покриття витрат на проживання, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг. Проте отримувала її недовго, оскільки навіть за допомогою центру зайнятості влаштуватися на роботу не змогла. А допомогу мають право отримувати лише працюючі люди, а також окремі категорії – пенсіонери, інваліди, студенти, особи, які виховують дітей до трьох років.

У червні 2015 року Ганна народила дитину. У зв’язку зі зміною складу сім’ї вона знову звернулась до Управління, але допомогу було призначено лише на сина, Ганні, яка мала доглядати за немовлям, було відмовлено. Коли родина переїхала в Одесу, виплати після відповідного звернення поновилися, та тривали три роки. «Потім я знову не могла працевлаштуватися у зв’язку з другою вагітністю. У лютому 2019 року народився другий син», – говорить Ганна, яка після пологів звернулась із черговою заявою на продовження виплат адресної допомоги у зв’язку зі зміною складу сім’ї і писала їх надалі по закінченню кожного шестимісячного терміну. Проте весь час отримувала відмови.

«Зрештою у листопаді 2020 року я попросила Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, оскільки на той час ми вже мешкали у Вишневому, пояснити причини відмови. Мені повідомили, що я з 2018 року, ніби, не зверталась за такою допомогою, хоча це була неправда – заяви писав мій чоловік та вписував весь час і мене», – додає Ганна.

«Проблема була у тому, що Управління праці та соцзахисту стверджували, що Ганна нібито їх не повідомила про народження другої дитини, хоча вони знали про неї – паралельно призначали інші виплати, пов’язані з материнством. Їй сказали: оскільки вчасно не заявила, втратила право на отримання такої допомоги, відновлення її неможливе. Але ніяких подібних обмежень, насправді, немає», – говорить юристка громадської приймальні УГСПЛ у Києві Вікторія Петрук, яка взялася допомагати пані Ганні.

«Відповідач як орган державної влади зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України відповідно до ч. 2 ст.19 Конституція України. Положення порядку №505, в тому числі його пунктів 3 та 7, не передбачають права відмови в призначенні адресної допомоги особі, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку», – говорить Петрук.

Таким чином законодавством та підзаконними актами не встановлено жодного обмеження особи звернутися після відбуття змін з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг.

«Відповідно до вимог п.3 Порядку №505, якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника родини або інформацією компетентного органу. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний термін уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб», – додає юристка. До того ж, держава гарантувала право особи на поновлення виплати грошової допомоги у разі зміни обставин, які вплинули на припинення виплати такої допомоги.

Про все це пані Ганна написала у позові до суду, який допомогла скласти Петрук. У ньому вона попросила визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, призначити допомогу – з серпня 2019 року, тобто виплатити їй борг.

Позов розглянув Київський окружний адміністративний суд та підтримав вимоги. Згодом пані Ганні й була призначена допомога, й виплачені кошти за попередні роки.

«Є дуже зручне для держави тлумачення нормативного акту, який регулює ці виплати, що дозволяє чиновнику діяти на власний розсуд – призначати чи обмежувати допомогу. Приміром у документах не зазначено, що людина може повторно звертатися з заявою. Люди губляться, і не сперечаються», – говорить Петрук.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Захист прав постраждалих в ході збройного конфлікту та діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.