З початку анексії Криму російська окупаційна влада почала переслідувати кримських татар за їхні проукраїнські погляди. За надуманними звинуваченням в будинках киримли й досі проводять обшуки, а потім «неугодних» заарештовують. Влада в Криму переслідує кримських татар за звинуваченнями в причетності до «Хізб-ут-Тахрір» – організації, легальній в Україні. Але у Росії її вважають терористичною. Жертвами такого переслідування стали й Руслан Зейтуллаєв, Сервет Газієв, Акім Бекіров, Ремзі Бекіров, Фарход Базаров, Алім Карімов.

Їх усіх засудили за сфабрикованими справами та утримують в ув’язненні далеко від рідного Криму. Руслан Зейтуллаєв утримувався у виправній колонії за 2500 км від дому, та нещодавно стало відомо про його етапування ще далі. Юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини направили скаргу в ЄСПЛ за порушення Європейської конвенції з прав людини.

Жертви режиму 

Трьох із засуджених кримських татар затримали в різний час. Трьох – в один і той самий день. У всіх них була різна доля «до», але нині усіх чоловіків об’єднує не лише  національність, а й інкрімінація, наче під копірку, однієї й тої самої статті – ст.205.5 ч.1 КК РФ. А ще вони усі утримуються в ув’язнення далеко від Криму. 

В ході так званого «досудового розслідування» заявників неодноразово етапували з Криму на територію РФ, а під час так званого «судового розгляду» їх постійно утримували в СІЗО Ростовської області, що за 700 км від їх дому. Руслан Зейтуллаєв, якого одним із перших затримали в Криму за надуманими обвинуваченнями в тероризмі, наразі утримується у виправній колонії в Республіці Башкортостан, що на відстані 2500 км від Криму. Нещодавно апеляційний суд залишив в силі вирок Ремзі Бекірову, буквально в ці дні його етапують в Красноясноярськ – за 5000 км від дому. 

Тож у квітні 2023 року юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ надіслали до Європейського суду з прав людини правові позиції щодо незаконного переміщення на територію РФ шести кримських татар».  На якій стадії зараз справа та чи діють норми міжнародного гуманітарного права, якщо у постраждалих російський паспорт – детальніше в інтерв’ю юристки Центру стратегічних справ УГСПЛ Анастасії Некрасової, яка з колегами представляє справу в ЄСПЛ.  

– Які норми порушила Росія, коли вивозила заявників з Криму на територію РФ?

– В першу чергу мова йде про порушення норм міжнародного гуманітарного права, яке дуже однозначно забороняє таке переміщення.  

На територію Кримського півострову поширюється міжнародно-правовий режим окупації, а Росія, як держава-окупант, має дотримуватись відповідних положень міжнародного гуманітарного права, які регулюють такий режим. Стаття 49 IV Женевської конвенції забороняє державі-окупанту примусове переміщення цивільних осіб з окупованої території на територію держави-окупанти, а стаття 76 цієї ж Конвенції додатково конкретизує, що «особи обвинувачі в скоєнні злочину, повинні знаходитися в окупованій країні, а в разі засудження повинні там само відбувати строк покарання». 

Крім цього, у звітах Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду зазначається, що переміщення з території Криму на територію РФ засуджених, а також осіб, які знаходяться під вартою в рамках кримінального провадження, містить ознаки воєнного злочину та злочину проти людяності.

– В чому саме полягає порушення Європейської конвенції з прав людини ?

– Ми скаржились на порушення статті 3 Протоколу №4 до Конвенції. Відповідно до цієї статті  нікого  не  може   бути   вислано,   шляхом  застосування індивідуальних  або  колективних  заходів,  з  території  держави, громадянином якої він є. Заявники є громадянами України, а Крим – це міжнародно-визнана територія України.

Попри те, що щодо заявників не було формального рішення про їх видворення з Криму, а переміщення здійснювалось нібито «в інтересах здійснення правосуддя». Ми вважаємо, що з огляду на контекст ситуації, а саме масове переслідування кримських татар з політичних мотивів, по своїй суті таке переміщення може вважатись саме «висланням». І самі заявники це так сприймають, бо в своїх судових промовах неодноразово порівнювали їх переслідування і переміщення на територію РФ з депортацією кримських татар 1944 року.

– Росія здійснює примусову паспортизацію українських громадян на тимчасово окупованих територіях, в тому числі в Криму. Чи не стане наявність в українських громадян російських паспортів перешкодою для визнання Європейським судом порушення статті 3 Протоколу 4?

– Практика нав’язування російського громадянства дійсно є загальновідомою, ця проблема неодноразово піднімалась українською стороною перед різними європейськими та міжнародними інституціями. На рівні ЄС є рішення про невизнання російських закордонних паспортів, виданих на окупованих територіях Грузії та України, в тому числі в Криму. ЄСПЛ при розгляді справи, думаю, враховуватиме як існування практики примусової паспортизації в Криму загалом, так і особисту позицію заявника з цього питання.

– На якій стадії зараз ці справи в ЄСПЛ?

– Заяви у цих справах були подані юристами УГСПЛ у 2018-2021 роках, а вже у 2023 році Суд комунікував ці справи. Тобто Суд повідомив уряд РФ про подані скарги і запропонував сторонам надати свої коментарі та додаткові докази.  РФ своїх зауважень не надала. Наступною стадією має бути винесення рішення у справі.

– В чому стратегічний характер цих справ?

– По-перше, за статтею 3 Протоколу №4 до Конвенції дуже мало судової практики. Наразі є тільки одне рішення, в якому ЄСПЛ розглядав порушення цієї статті по суті і близько 60 ухвал щодо прийнятності. Загалом ця стаття задумувалась як така, що забороняє державам висилати власних громадян зі своєї території, це вперше Суд розглядатиме випадки вислання осіб з території їх громадянства, яке було здійснено третьою державою. В рамках цієї статті ЄСПЛ вже стикався з питанням окупованої території, а саме розглядав скаргу щодо вислання осіб з південної частини Кіпру в так звану «Турецьку Республіку Північного Кіпру», ефективний контроль над якою здійснює Туреччина. Але це інша ситуація, оскільки в рамках міжнародно-визнаних кордонів це все територія Кіпру.

Важливою складовою також є те, що і ці кримські справи, і великий масив заяв, що стосується інших аспектів міжнародного збройного конфлікту в Україні, спонукатиме Європейський суд з прав людини викристалізувати підходи до застосування у своїй практиці норм міжнародного гуманітарного права.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube 

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.