Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група презентували доповідь правозахисних організацій «Права людини – 2016»

Доповідь складається з тридцяти трьох тематичних розділів, підготовлених представниками різних правозахисних організацій, державних установ та вищих навчальних закладів, серед яких, окрім УГСПЛ та ХПГ, ГО «Інститут релігійної свободи», ГО “Інститут правових досліджень і стратегій”, Коаліція “Права дитини в Україні”, Громадянська мережа «ОПОРА», Конституційний Суд України, Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого та багато інших.

Доповідь правозахисних організацій «Права людини – 2016» доступна на сайті УГСПЛ.

За слова директора ХПГ Євгена Захарова, стан прав людини в минулому році значно погіршився. Основними тенденціями, які привели його до такого висновку, правозахисник назвав зростання насильства та ненависті, суттєве звуження свободи вираження поглядів, а також значне зростання бідності та соціальної нерівності. Зокрема, він наголосив на посиленні порушення прав людини з боку СБУ та підкреслив, що відбуваються брутальні порушення права на притулок.

«Найбільше скарг на катування серед правоохоронних органів – саме на Службу безпеки України, – заявив Євген Захаров. – В Уповноваженого з прав людини таких скарг з прав близько половини».

Директор ХПГ розповів про вкрай складну ситуацію із правами людини на окупованих територіях, в сірій зоні та проблеми з обміном полонених.

Говорячи про реформу МВС, Євген Захаров, підкреслив, що, зараз провадити реформаторську діяльність важче, ніж два-три роки тому, оскільки “система оговталася”. Він також розповів масові звільнення з Нацполіції через низьку зарплатню впродовж реформи, що спричинило брак особового складу восени 2016-го, а це, в свою чергу, стало однією з причин росту злочинності.

Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова, розповідаючи про ситуацію із правами людини в Криму, зазначила, що основними порушниками прав людини на окупованому півострові є як держава-окупант – Російська Федерація, так і Україна.

Щодо дій зі сторони окупаційного режиму, в першу чергу мова йде про примусове переселення мешканців півострова до інших регіонів Росії, що є воєнним злочином. Особливо це стосується осіб, що перебувають у місцях позбавлення волі.

За словами Дар’ї Свиридової, свобода слова в Криму знищена фактично повністю. Про це говорять резонансні справи щодо журналістів, як то справа журналіста Радіо Свобода Миколи Семени, якого судять за позицію в його професійній діяльності. Правозахисниця наголосила, що зараз переслідувань на півострові зазнали не лише опозиційні медіа чи активісти, але й лояльні до окупаційного режиму журналісти, які намагалися проводити розслідування, пов’язані з корупцією. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу також призводить до постійних переслідувань кримських татар зі сторони окупаційної влади.

Також у 2016-у році з’явилась тенденція до арешту так званих “диверсантів” та “шпигунів” – як серед населення півострову, так і серед українських громадян, які потрапляли до Криму.

Дар’я Свиридова наголосила на порушеннях релігійної свободи. В першу чергу щодо мусульман з кримськотатарської громади, а також щодо вірних УПЦ Київського патріархату, більшість культових споруд яких нині передані у власність РПЦ. На сьогодні у власності УПЦ КП залишився один храм у Сімферополі.

Щодо порушень з української сторони, Дар’я Свиридова, звернула увагу на невизнання в Україні документів, виданих українським громадянам, в окупованому Крим. Згідно міжнародного гуманітарного права Україна може визнавати інформацію, вказану в цих документах, – а мова йде про акти реєстрації народження та смерті – оскільки визнає Росію державою-окупантом, за якою закріплений обов’язок документувати громадян на де-факто підконтрольній їй території. Особливими проблемами кримчан-переселенців, за словами правозахисниці, є зокрема нерегламентовані забов’язання при оформленні пенсії довести, що вони не отримують пенсії від Російської Федерації. Також Дар’я Свиридова звернула увагу на дискримінаційні висловлювання Президента щодо отримання біометричних паспортів громадянами, які живуть на окупованих територіях.

Програмний директор УГСПЛ Максим Щербатюк розповів про основні тенденції із правом власності та соціально-економічними правами минулого року. Він зазначив, що ситуація з правом власності у 2016-у загалом погіршилася. За словами Максима Щербатюка, це також зазначили міжнародні організації, зокрема «Альянс по праву власності», у рейтингу якого Україна займає одну з останніх позицій. Однією з основних проблем, юрист назвав те, що виконання судових рішень у справах захисту власності є у жахливому стані, і на сьогодні можна говорити про десятки мільярдів гривень заборгованості у цьому відношенні. Також він відмітив пасивність держави щодо розблокування мораторію на відчуження земельних ділянок.

Максим Щербатюк також відзначив, на його думку, близьку до катастрофічної ситуацію у галузі соціально-економічних прав. Він відмітив високий рівень бідності та високий розрив між рівнями доходів громадян, який збільшується.

«Якщо раніше ми говорили, в більшій степені, не про державні органи, то зараз і державні органи. Цей розрив величезний», – зазначив програмний директор УГСПЛ.