До розробки, презентації та обговорення долучилися фактично усі ключові стейкхолдери. Найбільш важливим є те, що свої пропозиції до законопроекту внесли і колишні військовополонені, звільнені цивільні заручники, політв’язні та члени їх родин.

Сьогодні в полоні Російської Федерації залишається не менше 86 громадян України, яких позбавили свободи з політичних мотивів, щонайменше 120 цивільних заручників агресії та 28 військовополонених. Сотні людей уже вдалося повернути з неволі. І усі ці групи постраждалих від дій РФ, як і їх родини, потребують сталої правової і соціальної підтримки України. Саме тому у межах двох робочих груп (при Офісі Президента України і при Міністерстві у справах ветеранів, ТОТ та ВПО) розробили спільний законопроект, який захищатиме осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України.

«Має закінчитися, врешті решт, ручне регулювання і точкова допомога цим людям, як в плані фінансової і правової допомоги їх родинам у час, коли вони перебувають в ув’язненні, так і після їх повернення, що стосується питання соціальної і психологічної підтримки, медичного забезпечення, а також іншого, чого має надати їм країна», – зазначила Оксана Коляда.

Міністерка додала, що вона на посаді трохи більше 2 місяців. І вже зустрічалася і з політичними в’язнями, і з родинах тих, хто досі утримується, намагалася глибоко зануритися у тематику. Для себе вона зрозуміла, що не може вирішувати усе в ручному режимі. Разом з представниками Офісу Президента, Представництва Президента в АРК, експертним середовищем вони дійшли висновку, що має бути такий законопроект, який сьогодні презентували.

Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич продовжив думку Міністерки та наголосив, що текст цього поки не зареєстрованого законопроекту є дуже гарним зразком координації зусиль різних груп, зокрема, і родин полонених.

«Питання ухвалення такого законопроекту, безумовно, дуже важливо для АРК і міста Севастополь, оскільки, ви знаєте, абсолютна більшість з майже 90 політв’язнів – кримчани, і абсолютна більшість – кримські татари. Мені видається, що це хороший і якісний текст законопроекту, але хочу послухати позиції родин полонених і громадськість», – розповів Антон Кориневич.

Вікторія Пантюшенко, яка бореться за свого ув’язненого в «ДНР» чоловіка Богдана, сподівається, що цей законопроект надасть усім рівні права.

«Чоловік, коли виходить на зв’язок, говорить завжди, що його обурює, коли їх називають «заручниками». Вони явно не заручники, бо вони пішли захищати свою країну. Вони мають право називатися військовополоненими. Тому я дуже сподіваюся, що цей законопроект буде реалізовано і він запрацює», – розповіла Вікторія Пантюшенко.

Юрист УГСПЛ Максим Тимочко зазначив, що законопроект умовно складається з 3 частин. Перша – це категорії осіб, на яких він поширюється. Друга – порядок надання статусу. Мова йде про діяльність міжвідомчої комісії, функціонування якої передбачене законопроектом, до якої входитимуть ряд відомств, міністерств, правоохоронних органів та інших представників влади, які мають опікуватися особами, яких позбавили свободи внаслідок агресії проти України. Така репрезентативність є надзвичайно важливою, адже це сприятиме поінформованості державних органів в питанні захисту  полонених громадян.  Задля цього створюватиметься і реєстр, в якому знаходитиметься уніфікована інформація про усіх полонених та, за потреби, усі компетентні органи зможуть її швидко отримувати. Третя частина законопроекту стосується власне гарантій.

«Це саме те наповнення соціального і правового захисту, яке робиться для родичів полонених. Тому тут прошу включитися саме родичів осіб, яких позбавили свободи внаслідок агресії проти України, адже краще, ніж ви, точно ніхто не знає, яка саме допомога потрібна. Усі конструктивні пропозиції будуть розглянуті і враховані», – запевнив Максим Тимочко.

Під час презентації документу Міністерка Оксана Коляда закликала присутніх до конструктивного доопрацювання та найшвидшої реєстрації законопроекту у Верховній Раді, аби врешті розпочався його розгляд у Комітеті ВРУ з питань прав людини, який очолює Дмитро Лубінець. Президент України має визначити цей законопроект як невідкладний, тож його ухвалення очікують уже до кінця року.

Відеозапис презентації і обговорення можна переглянути ТУТ.

Захист прав людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту і окупації Криму здійснюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Програми USAID «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.