12 грудня у Міністерстві освіти та науки Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала методичні рекомендації «Історія одного міста». Як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України» та навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти».

Захід відкрила заступниця Міністра освіти та науки Любомира Степанівна Мандзій. Під час презентації освітніх продуктів учасники говорили про важливість розуміння міжнародного гуманітарного права та важливість документування подій збройного конфлікту, а також про ролі медіа грамотності та критичного мислення в оцінці як сучасності, так і минулого , яке впливає на свідомість під час гібридних війн.

Презентуючи методичні рекомендації «Історія одного міста». Як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України», співавторка посібника Олександра Козорог процитувала  Енвера Джулімана:

«У ширшому сенсі вивчення історії значною мірою є освітою на службі миру. Багато хто погодиться, що війни починаються у книжках з історії, школах, університетах, бібліотеках. Коли війну завершено, минуле ще не позаду. Воно постає перед нами з вимогою, щоб ми його висвітлили, зрозуміли, пояснили та зберегли в історії. Зрештою, воно вимагає, щоб ми вивчали його в курсах історії».

Видання містить методичні рекомендації щодо висвітлення на уроках історії України та позаурочних виховних заходах у загальноосвітній школі питання перебігу ініційованого РФ збройного конфлікту проти України. Окрім того, йдеться про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також гуманітарних аспектів на частині території Донецької та Луганської областей у 2014 – 2019 рр.

Посібник розробляли на основі матеріалів аналітичних звітів «Історія одного міста» Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини. Керівник Центру документування УГСПЛ Олексій Біда розповів, що усі ці матеріали стосуються правдивої історії та свідчень очевидців збройного конфлікту, та їх слід перетворити на навчальні матеріали. Правозахисник пропонує розробити широкий діапазон навчальних інструментів, які будуть корисними для вчителів та допоможуть учням дізнатися про нещодавнє суперечливе минуле.

«Коли ми у Центрі документування почали збирати інформацію про збройний конфлікт – ми почали опрацьовувати лише факти. Але факти часто перекручуються. Все ж ми продовжили збирати їх, але ретельно перевіряли кожен і, врешті, формували у звіти – “Історія одного міста”. Далі ми почали розуміти, що цього замало. І для правозахисників стало важливим вийти на інший рівень. Бо інформаційна пропаганда Росії добре працює і на сході, і на півдні Україні. І протидіяти їй можна лише збираючи факт за фактом та розповідаючи про них. Тому УГСПЛ і розробила ці рекомендації – дякую за можливість йти з ними в школи і вищі навчальні заклади», – зазначив під час презентації співавтор видання Олексій Біда.

Правозахисники прагнуть сприяти викладанню минулого під час реформи освіти таким чином, щоб воно було воно було чутливим до конфлікту. Усні проекти з історії на грунті свідчень є особливо потужними навчально-методичними засобами, оскільки вони у них розповідаються особисті історії про те, як різні люди, потенційно як жертви так і виконавці злочинів, жили та переживали період конфлікту. Тут вони виконують важливу роль у полегшенні розуміння минулого серед учнів, виходячи за рамки простого опису фактів та використання емпатії, які покликані розвивати емоційні реакції.

«Нам поставили чимало питань «чи не травмує це дітей?» Ми відповідали «ні». Посібник виважений і розрахований саме на те, щоб не травмувати дітей, а розповідати про збройний конфлікт правильно і обережно. Адже, будемо відверті, в інформаційну епоху вони все одно дізнаються страхіття збройного конфлікту. Тож, на нашу думку, аніж пожинати плоди хаотичного отримання інформації про сучасні події, краще обережно викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України. Власне цей посібник – це перша спроба методичних рекомендації як говорити з дітьми про війну», – акцентувала Валентина Потапова після презентації.

Ще одним презентованим УГСПЛ посібником став «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти: навчально-методичний посібник». Авторський колектив розробляв цей матеріал, усвідомлюючи важливість та необхідність практичного застосовування норм міжнародного гуманітарного права. Він не для підготовки юристів, чи формування бездоганних правових знань. Він – для створення певного підґрунтя та зацікавленості, мотивації почати вивчати його більш глибше та всеохоплююче. Експерт з міжнародного гуманітарного права Тимур Короткий став співавтором посібника. Він зазначив, що попри суттєву гуманізацію другої половини двадцятого століття, війни та їх наслідки продовжують бути нерозривно пов’язані з історією людства. Цей посібник перш за все покликаний сприяти одній з головних цілей МПГ – просування ідеї та запиту щодо зменшення насильства під час війни. Це важливий місток між загальними принципами гуманності та їхнім нормативним змістом у міжнародному гуманітарному праві.

«Це обов’язок держави і всіх її органів впровадити курс Міжнародного гуманітарного права. Задля інтересів індивідів і суспільства загалом. В умовах збройного конфлікту, коли МГП уже застосовується – знання про міжнародне гуманітарне право повинні поширюватися. Навчально-методичний посібник – перша спроба поширити ці знання на такому рівні і в такому об’ємі», – акцентував співавтор Тимур Короткий.

Наприкінці презентацій Валентина Потапова звернула увагу на те, що підхід правосуддя перехідного періоду до реформи освіти вимагає, перш за все, зрозуміти та визнати роль, яку освіта відігравала у створенні або розвитку конфлікту (включно з доступом до освіти, культурними та мовними бар’єрами в навчальних програмах або використанням освітніх засобів для сприяння репресіям та маніпулюванням студентами). Ревізія попередніх помилок, буде сприяти соціальній та політичній реінтеграції через освіту, а залучення уроків з перехідного правосуддя до навчальних програм можуть сприяти побудові миру.

Захід організовано Міністерством освіти і науки України в партнерстві із Академією української преси, Всеукраїнською спілкою викладачів суспільних дисциплін і громадянської освіти та Українською Гельсінською спілкою із прав людини.

Видання «Історія одного міста». Як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України» та навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти» стали можливими завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Представлені погляди та інтерпретації не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.