На цьому наголосив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко, який був спікером на вебінарі «Забезпечення справедливості та правосуддя в Україні», який організувала Громадська організація “Україна-2050”.

Україна увійшла у нове правове становище у 2014 році, коли Російська Федерація почала збройну агресію проти України, окупувавши Крим і розв’язавши збройний конфлікт на Сході України. Та наше законодавство, яке було розраховане на мирне існування, виявилося не зовсім готовим до розслідування і переслідування дій, які можна вважати міжнародними злочинами (воєнні злочини, злочини агресії і, частково, злочини проти людяності), воно не встигало за тим, як відбувалися зміни у реальному житті і це становить проблему до сьогодні. Україна не здатна належно кваліфікувати, розслідувати і притягати до відповідальності тих, хто вчиняв і продовжує вчиняти такого роду злочини. Тож Олександр Павліченко на вебінарі розповів про конкретні проблеми у законодавчому полі, які досі не були розв’язані.

Ці проблеми уже вербалізовані у концепції перехідного правосуддя, яка наразі розробляється у робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України. Нині ж напрацьовується і концепт реформи судової системи України, який має бути пов’язаний з документом, зазначеним вище.

Серед пріоритетних напрямків необхідного удосконалення правосуддя в Україні Олександр Павліченко виокремив імплементацію норм міжнародного гуманітарного та кримінального права в національне законодавство. Це дозволить чітко встановити відповідальність за воєнні злочини. На сьогодні в Україні для цих цілей існує 2 статті –  437 та 438 Кримінального кодексу України, але вони рамкові та, фактично, не працюють. Зрушити з місця питання притягнення до відповідальності може ухвалення законопроекту 2689 (https://bit.ly/3ezWRkS), що передбачає зміни Кримінального кодексу України, які розширять і конкретизують перелік злочинів.

Допомогти у вирішенні проблем, пов’язаних зі збройною агресією, змогла б і ратифікація Римського статуту. Тим паче, Україна уже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), коли двічі скористалася механізмом, який міститься у статті 12 Римського статуту. Тож наразі Україна уже має зобов’язання про співробітництво з МКС та має виконувати всі його рішення, а ратифікація Римського статуту дозволить Україні мати ще й права. Йдеться про право бути членом Асамблеї держав-учасниць МКС, право виносити питання на порядок денний Асамблеї та брати активну участь в її роботі, право вносити кандидатуру судді Міжнародного кримінального суду від України, право брати участь у виборах Прокурора МКС та інші.

Окремо під час вебінару Олександр Павліченко зупинився на питанні амністії, яка має застосовуватися до осіб, що брали участь у збройному конфлікті. В Україні уже є кілька законопроектів, присвячених цьому питанню, але, вважає правозахисник, першочергово ми повинні зосередитися на концепті та вирішити хто буде притягатися до відповідальності, а хто – ні. Цього досі зроблено не було, поки лише тривають досить напружені дискусії.

Норми мають гармонійно співіснувати з іншими положеннями, розробленими європейськими інституціями. Зокрема, йдеться про Європейський суд з прав людини, який постійно напрацьовує нові стандарти у сфері прав людини. Наразі Україна ініціювала 4 міждержавні справи проти РФ, які пов’язані зі збройним конфліктом. Рішення у них визначать низку стандартів, які потім допоможуть розв’язати решту питань – компенсації за вчинені руйнування, за нанесені моральну і матеріальну шкоди, за вбивства, за катування.

Також уже «перезрілою» проблемою Олександр Павліченко називає розшук зниклих безвісти. Перш за все, Україні потрібно створити реєстр зниклих у ході збройної агресії РФ, який буде відокремлений від загального реєстру зниклих безвісти, який існує в Міністерстві внутрішніх справ.

«Надзвичайно важливим є стратегічно-системний підхід до розробки концепту усього законодавства, яке має бути не лише узгодженим між собою, а не сегментованим, а й узгоджуватися з міжнародним законодавством», – зазначив Олександр Павліченко наприкінці свого виступу.

Нижче можна переглянути запис вебінару «Забезпечення справедливості та правосуддя в Україні» та виступи інших учасників – Президента Громадської організації «Україна-2050» Евгена Чолія, Голови Правління УГСПЛ Євгена Захарова, судді Тернопільського міськрайонного суду Віктора Братасюка та третього Президента Національного унівeрситету «Києво-Mогилянськa академія» Андрія Мелешевича.

Матеріал підготовлений в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine