Президент України підписав Закон України, яким було внесено зміни до Закону України “Про вищу освіту” щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей. Раніше, 3 липня, за документ проголосувала і Верховна Рада України. Однак питання стало надто суспільно-резонансним, тож УГСПЛ вирішила пояснити навіщо Україні спрощувати вступ до закладів вищої освіти для дітей, які останні 6 років проживали на тимчасово окупованій території.

У системі прав людини чільним є право на освіту, яке є позитивним зобов’язанням держави. Але за умов сучасних викликів, а саме, збройного конфлікту та окупації, було дуже важливо переусвідомити підходи до способів правового регулювання та гарантування права на освіту відповідно до зобов’язань державних органів, забезпечити мешканцям окупованих територій та ВПО «рівний доступ до послуг держави», під час їхнього безпечного і добровільного повернення або переселення до іншої частини країни.

Через об’єктивні чинники, пов’язані з окупацією, молодь з окупованих територій не має повноцінного доступу до загально середньої освіти, який є в їхніх однолітків з материкової частини України. Наприклад, за 6 років, які минули з часу тимчасової окупації частини українських територій, школярі українських шкіл отримали від держави безкоштовно 640 часів української мови та літератури, а діти, що опинилися в окупації, вимушені опрацювати цей предмет самостійно або за допомогою репетиторів (що, зокрема, ускладнює успішне складання зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), необхідного для вступу до українських вишів на бюджетну форму навчання. Важко назвати таку ситуацією рівними умовами до вступу та складання ЗНО.

Тому держава має зобов’язання зробити деякі позитивні дії щодо усунення нерівності. У контексті прав людини «позитивні дії» – це термін, якій використовується для опису юридичної практики в національному  законодавстві, метою якої є створення рівних можливостей для груп, які в минулому були виключені з окремих сфер суспільного життя або ставлення до них було несправедливим. Це стосується, насамперед, освіти і праці. А запровадження позитивних дій покладаються на державу.

Ухвалений 3 липня Верховною Радою закон – саме про заходи позитивних дій, які спрямовують зусилля на забезпечення рівності груп, що знаходяться у невигідному становищі.

Насправді для усунення дискримінації та створення рівного доступу до вищої освіти Міністерством освіти і науки України (МОН) ще в 2016 році були створені особливі порядки тестування знань через освітні Центри «Крим-Україна» (так звана вступна процедура «Квота-2», введена Наказом МОН № 560) та Центри «Донбас-Україна» (спрощена процедура вступу в переміщені заклади вищої освіти (ЗВО), введена Наказом МОН №697).

Але спрощена процедура дозволяла мешканцям окупованої території вступати лише до обмеженого переліку закладів вищої освіти, в 2020 році їх 109.

Також для однієї вразливої групи (мешканці окупованих територій) існувало два різних порядки вступу до закладів вищої освіти України за територіальним принципом. Для мешканців з Криму та м. Севастополь була запроваджено Квота -2 (фіксована кількість бюджетних міст), а для мешканців тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей вступ був на загальних умовах, без квотування.

Однак територіальний принцип в цьому питанні не відігрівав жодної ролі, а був фактом дискримінації та фактично суперечив засадам, закріпленим в Законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та статті 14 Європейської конвенції з прав людини.

Що нового в Законі?

1. Зміни до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» заміняють складання ЗНО на вступні випробування, таким чином, надаючи можливість вступу тим абітурієнтам, які готувалися до складання тестів та не зможуть через обмеження на КПВВ потрапити на ЗНО в зазначені дати.  Як відомо, де-факто влада ДНР/ЛНР не пропускає вступників до пунктів складання ЗНО.
2. Усунена дискримінація в межах однієї вразливої групи (абітурієнти з окупованих територій) та поширена фіксована кількість бюджетних міст на вступників з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Ці зміни правозахисники чекали дуже довго і неодноразово звертали на необхідність їх прийняття. Тому УГСПЛ дуже вдячна депутатам Верховної Ради України, які проголосували за цей законопроєкт, та Президенту України, який вніс його на розгляд.

Ми підтримуємо такі дії держави, але маємо декілька застережень.

По –перше, неможливість використати норму, вказану у статті 44 Закону України “Про вищу освіту», для більшості абітурієнтів з тимчасово окупованих територій.

У статті 44 Закону України “Про вищу освіту” (зі змінами) зазначено  :

“Для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які отримали документ про повну загальну середню освіту, прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України”.

У той же час на окупованих територіях України загалом кількість учнів, які навчаються у закладах загальної середньої освіти, складає 434 147, у порівнянні з кількістю учнів у закладах загальної середньої освіти України ( 3 911 848 осіб у 2018 р. ), це більш ніж 10 % учнів.

Статистичні дані, які зібрали громадські організації, вказують на збільшення кількості учнів, які не мають сертифікації за рівнями навчання Національної рамки кваліфікації (Свідоцтво про Базову середню освіту, Свідоцтво про Профільну середню освіту ).

У кількісних показниках, без врахування дітей в Криму, що переїхали з РФ, це біля 117 500 тисяч школярів (дані на 2019 р), що не мають свідоцтва про здобуття повної загальної середньої освіти та свідоцтва про здобуття базової середньої освіти: 39530 (АР Крим та м. Севастополь), 29 093 (окупована частина Луганської області), дані по окупованій частині Донецької області зібрати не вдалось, але орієнтовно це може бути 40 тисяч дітей.

Відповідно офіційному тлумаченню положень частини третьої статті 53 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що доступність освіти за конституційно-правовим смислом необхідно розуміти так, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості реалізувати це право.

Тому питання забезпечення доступності повної загальної освіти та відповідно документу про повну загальну освіту повинно стати першочерговим завданням для Міністерства освіти та науки України.

По –друге, поширення дії статті 44 Закону України “Про вищу освіту” на всі заклади вищої освіти України може призвести або до невиконання норми Закону, або до залучення додаткових закладів загальної середньої освіти під час вступної кампанії, що не є ефективним та створює зайве навантаження на школи.

Водночас, стаття 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачає «формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій)».

Таким чином, для виконання статті 44 Закону України “Про вищу освіту” необхідне створення опорних закладів середньої освіти, в яких за «особливим порядком» можливо буде отримати документ про повну загальну середню освіту та здійснювати навчання через дистанційну або екстернатну освіту шляхом індивідуальної освітньої траєкторії.

Згідно із частиною 1 статті 53 Закону України «Про освіту» здобувачі освіти мають право на індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання.

Тож наразі необхідно розробити низку нормативних актів, які запровадять необхідні механізми забезпечення не тільки норм Закону України «Про вищу освіту», а і Закону України «Про освіту» та Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Захист освітніх прав дітей, що проживають на території тимчасово окупованого Криму або Донецької  Луганської областей здійснюється за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.