Українська Гельсінська Спілка з прав людини, Представництво Президента Україна в Автономній Республіці Крим, Прокуратура АРК та Регіональний центр прав людини (РЦПЛ) презентували спільне дослідження «Окупація Криму: без знаків, без імен, ховаючись за спинами цивільних».  Дослідження присвячене детальному аналізу заборонених методів ведення війни, які використовувала РФ під час окупації Криму.

Дослідження сконцентроване на порушенні норм міжнародного гуманітарного права (МГП) представниками Збройних Сил Російської Федерації в ході активної фази окупації Кримського півострову в лютому-березні 2014 року. Маже 6 років потому влада та неурядовці продовжують встановлювати як вдалося окупувати Крим та які методи при цьому використовували. Рік тому УГСПЛ, РЦПЛ та Прокуратура АРК Крим уже презентували подання до Міжнародного кримінального суду, що стосувалося використання Росією «живих щитів». Та це дослідження є розширеним.

«Під час написання дослідження ми використовували матеріали моніторингових візитів УГСПЛ та РЦПЛ, які відбувалися у 2017-2019 роках, опитувалися очевидці подій, у тому числі і з ВПО, які були свідками блокування та захоплення військових об’єктів, які були свідками використання російськими військовими уніформи правоохоронних органів України для створення образу проросійського населення Криму. Серед опитаних свідків і військові, які спостерігали, які з середини спостерігали сам процес захоплення частин. У дослідженні також використані і відеоматеріали, яких немає в публічному доступі, які надали очевидці. Все це свідчить про те, що достовірність цих доказів є високою. Але не всі матеріали увійшли у це дослідження, адже частково ця інформація є закритою через таємницю слідства», – зазначив адвокат УГСПЛ Максим Тимочко.

Це не дослідження заради дослідження, закцентував Представник Президента в АРК Антон Кориневич. Усі матеріали, але в іншому вигляді, знаходяться в Офісі прокурора Міжнародного кримінального суду. Власне дослідження умовно складається з 3 частин, які пояснюють, чому так блискавично Російській Федерації вдалося захопити півострів.

«Перше, що ми проаналізували, це використання «живих щитів» при оточенні, блокуванні та захопленні військових частин та адміністративних будівель у Криму. Це питання наразі дуже важливе, адже воно ще не поставало у практиці Міжнародного кримінального суду. Це перший випадок використання «живих щитів» державою-стороною збройного конфлікту, а не організованими злочинними групами. Тому ми намагалися максимально його забезпечити доказами, щоб Офіс прокурора зміг ухвалити правильне і зважене рішення», – розповів співавтор дослідження, Представник Президента в АРК Антон Кориневич.

Однозначно, запевняють у Прокуратурі АРК, ті дії, які вчиняла РФ під час захоплення військових об’єктів з використанням цивільного населення є воєнним злочином відповідно до Римського статуту і серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права. Тож ці дії РФ прокуратура кваліфікує за ст. 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни.

«Населення півострова використовувалось Російською Федерацією, як ширма для Збройних Сил РФ під час захоплення українських військових баз. Військові свідомо і умисно виставляли перед собою цивільних, розуміючи, що це попередить відкриття вогню українськими військовими. Заборона на використання «живих щитів» передбачена у ст. 28 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція), абзаці 7 ст. 51 Додаткового протоколу до Четвертої Женевської конвенції і також  ст. 8 Римського статуту, хоча це жодним чином не зупинило російських військових», – наголосив прокурор автономії Ігор Поночовний.

Другим забороненим способом ведення війни і порушенням норм МГП використання «зелених чоловічків» – військових у формі без знаків розрізнення. Безумовно, під час збройних конфліктів світові відомі такі випадки, але, знову ж таки, це не було з боку держави, а з боку антиурядових збройних формувань. Третій блок дослідження стосується питань віроломства – незаконного використання емблем, одностроїв, уніформи ВМС та української міліції.

Кримчанка Олександра Дворецька, яка зараз працює координаторкою Офісу з розробки гуманітарної політики, згадала саме такий випадок, який трапився з нею на півострові під час активної фази окупації.

«Я підійшла до лінійного відділення на вокзалі, бо саме там невідомі особи у формі затримували людей. І саме міліція (на той момент) спочатку говорили мені одні дані, а потім виходили інші люди з доволі російським акцентом і заперечували надання попередньої інформації. І атмосфера на півострові створювалася така, що тебе вже немає кому захищати. Тому що людина у формі з написом «міліція» з українським прапором – це ще не означає, що вона є представником твоєї держави, яка буде тебе захищати», – розповіла Олександра Дворецька.

З моменту створення Організації Об’єднаних Націй кейс окупації Криму, коли одна держава офіційно визнає, що вона загарбала частину територій іншої держави, – перший в історії після Другої світової війни, продовжив юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний. Саме через це виникає багато правових складнощів, адже норми міжнародного права у цій ситуації знаходять своє перше застосування.

Насамкінець співавтори дослідження наголосили на необхідності ратифікації Римського статуту Україною, адже він сприятиме розслідуванню усіх вищеперелічених злочинів, вчинених Російською Федерацією.

«Зараз ми, по суті, виглядаємо як хто? Ніби позвали заміж, але одружуватися не поспішаємо», – так прокоментував Антон Кориневич ситуацію з визнанням Україною юрисдикції МКС, але досі не ратифікованим Римським статутом.

Відеоверсія презентації доступна ТУТ. Повну версію дослідження «Окупація Криму: Без знаків, без імені, ховаючись за спинами цивільних» читайте ТУТ.

Внесок УГСПЛ у дослідження став можливим за підтримки Програми USAID «Права людини в дії», яка здійснюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.