14 січня 2021 року ЄСПЛ опублікував рішення по справі Ukraine v. Russia (re Crimea) (no. 20958/14). Суд розглянув питання щодо прийнятності заяви.  

Публічні слухання по вказаній справі відбулися 11 вересня 2019 року (доступні в записі за посиланням).

Відповідно до рішення Великої Палати ЄСПЛ скарга визнана прийнятною (посилання на рішення).

Одним з головних спірних моментів при розгляді питання щодо прийнятності було визначення дати, з якої РФ почала здійснювати ефективний контроль над територією. Відповідно до рішення такою датою слід вважати 27 лютого 2014 року.

Щодо прийнятності Суд, серед іншого, зазначив, що в рамках цієї справи немає необхідності вичерпувати засоби національного захисту.

Також Суд визначив наявність доказів prima facie щодо порушень стосовно насильницьких викрадень, катувань та затримань; незаконного поширення російського законодавства; автоматичного нав’язування громадянства; придушення ЗМІ; переслідування за релігійними ознаками; заборона публічних зібрань; експропріація без компенсації майна цивільних та приватних підприємств; придушення української мови; обмеження свободи пересування; та переслідування кримських татар. Що фактично означає, що зазначені порушення будуть розглядатися Судом по суті.

Водночас щодо низки порушень було визнано, що не було надано достатньо доказів на підтвердження тверджень про практику вбивств та обстрілів, націоналізації майна українських солдатів, а також короткочасного затримання іноземних журналістів та вилучення їх обладнання у першій половині березня 2014 року. Відповідно, необхідний стандарт доказування не був дотриманий, і ці скарги були відхилені як неприйнятні.

Окремо Суд звернув увагу на скаргу щодо «переведення засуджених» з Криму до виправних установ на території Росії. Це питання було вперше порушено в поданнях українського уряду перед Великою палатою в грудні 2018 року, і, отже, Суд не міг на підставі матеріалів справи визначити прийнятність скарги на поточному етапі.

Вказана скарга стосується ймовірного порушення статей 2 (право на життя), 3 (заборона катувань), 5 (право на свободу та особисту недоторканість), 6 (право на справедливий суд), 8 (право на повагу до приватного життя), 9 (свобода віросповідання), 10 (свобода вираження поглядів), 11 (свобода зібрань), 14 (заборона дискримінації), а також статей 1 (захист власності) та 2 (право на освіту) Протоколу № 1, та статті 2 (свобода пересування) Протоколу № 4.

Юристи та експерти УГСПЛ співпрацювали з Міністерством юстиції України та приймали активну участь в зборі та аналізі доказів для вказаної міждержавної скарги.

В ЄСПЛ на розгляді знаходиться 5 міждержавних заяв, які Україна порушила проти Росії, а також понад 7000 індивідуальних заяв, що стосуються порушень прав людини через збройний конфлікт з РФ, а саме стосовно подій, які мали місце у Криму, на Сході України, а також в Азовському морі.

За підтримки УГСПЛ до Європейського суду було подано більше 50 індивідуальних скарг, які стосувалися порушень прав людини спричинених окупацією Кримського півострову.

В січні 2020 році Європейський суд звернувся до юристів УГСПЛ з проханням уточнити інформацію у 22 справах, що стосувалися порушення прав людини в окупованому Криму. Вказані справи «чекали» рішення щодо прийнятності заяви Ukraine v. Russia, тому зараз вони мають перейти на етап комунікації.

Також УГСПЛ підтримує справу Y.P.R. v. UKRAINE AND RUSSIA (no. 20067/14), події в якій стосуються періоду початку окупації. Вказана справа вже була комунікована та рішення по ній багато в чому залежить від доведеності факту дійсного контролю над територією Криму з боку РФ в період лютого – початку березня 2014 року. Після сьогоднішнього оголошення рішення у міждержавній скарзі ми сподіваємося, що найближчим часом Суд оголосить рішення і у зазначеній справі.

Матеріал підготовлено юристкою Центру стратегічних справ УГСПЛ Анастасією Мартиновською.