Рада Європи зібралася на четвертий в історії саміт, приводом для якого став напад Росії на Україну. Керівник аналітичного напряму Української Гельсініської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок розібрав основні події саміту. 

16 -17 травня в Рейк’явіку відбувається четвертий з 1949 року саміт Ради Європи, приводом для якого стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Протягом 16 -17 травня вже прийнято або будуть прийняті важливі для нашої держави рішення, спрямовані на підтримку української формули миру, презентованої минулого року президентом Володимиром Зеленським на саміті G20, зокрема щодо створення міжнародного реєстру збитків, завданих Україні з початку повномасштабного російського вторгнення і утворення міжнародного трибуналу із засудження злочину російської агресії.

В контексті саміту на підтримку України вже публічно висловилися посадовці та політики Європейського Союзу, зокрема Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Президент Польщі Анджей Дуда та Президент Франції Емманюель Макрон, який закликав Раду Європи посприяти створенню під егідою Банку розвитку РЄ ста психологічних центрів для постраждалих в результаті агресії рф.

Наразі відомо, що Рада Європи 16 травня прийняла рішення щодо створення реєстру збитків від російської агресії. Такий реєстр діятиме в Нідерландах, у ньому реєструватимуться докази шкоди та позови про відшкодування шкоди фізичних і юридичних осіб, а також України як держави. Це рішення прийняте в розвиток міжнародного механізму для відшкодування збитків, втрат або шкоди, що є наслідком міжнародно-протиправних діянь Російської Федерації в Україні або проти України, необхідність започаткування якого було визначено резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 14 листопада 2022 року.

Тіні Кокс, Президент ПАРЄ, в своєму інтерв’ю інтернет-виданню «Європейська правда» також підтримав прагнення України до справедливості, водночас висловившись щодо перспективи беззастережного проведення чергових президентських і парламентських виборів в України, навіть в умовах воєнного стану. На думку політика, це виглядає можливим завданням для нашої держави, попри заборону, встановлену Конституцією України, оскільки проведення вільних та чесних виборів визначене як зобов’язання України статутом Ради Європи. Ця позиція викликала доволі різку реакцію Секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данілова, який не вбачає можливим проведення виборів в умовах воєнного стану.

Ідея Президента ПАРЄ справді виглядає як надскладний виклик для української держави. Загалом цінність проведення демократичних виборів не ставиться під сумнів, проте такий нетривіальний крок потребуватиме, насамперед, внесення змін до Конституції України, що само по собі теж прямо заборонене частиною другою статті 157 нашого Основного закону. Власне, метою цієї конституційної заборони є прагнення уникнути змін правових засад діяльності держави, що на час воєнного конфлікту можуть здійснюватися ситуативно, в умовах різкої зміни політичного ландшафту, під загрозою насильства чи навіть із його застосуванням. Крім того, правовий режим воєнного стану, як правило, передбачає обмеження багатьох політичних прав, без повної реалізації яких складно провести чесні і прозорі вибори. Практика проведення виборів в надскладних умовах дійсно існує, проте це можливо лише у випадках, якщо уряд контролює ситуацію в державі і здатен забезпечити вільне волевиявлення.

Тіні Кокс також звернув увагу на необхідність забезпечення виборчих прав великої кількості громадянок і громадян України, які у зв’язку з війною зараз перебувають закордоном. Виборчий кодекс України передбачає процедуру голосування закордоном, проте вона тісно пов’язана  зі спроможністю наших дипломатичних установ, яка, очевидно, буде недостатньою з огляду на надзвичайну кількість виборців. З огляду на це реалізація пасивного виборчого таких людей потребуватиме або суттєвого посилення спроможності державних інституцій закордоном, або принципово нового підходу до підготовки та проведення виборів за межами України. 

Мирослав Лаврінок, аналітик УГСПЛ