Аналітик Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан розповів про поточну ситуацію із виборчими правами внутрішньо переміщених осіб

13 лютого відбулась презентація аналітичного звіту Української Гельсінської спілки з прав людини «Втрачений голос. Чи довічна ця німота?» Учасники  заходу яскраво висвітлили всі виявлені порушення під час виборів Президента України та Верховної Ради України 2014 року, а також Місцевих виборів 2015-го. Крім того, експерти чітко окреслили досить проблемні питання, що стосуються можливості внутрішньо переміщених осіб реалізовувати своє виборче право.

Зі звітом можна ознайомитись на нашому сайті за посиланням

— Чи вважаєте Ви, що діюче законодавство забезпечує справедливу участь внутрішньо переміщених осіб у виборах?

— На превеликий жаль, на сьогодні українське чинне виборче законодавство не забезпечує в повній мірі право внутрішньо переміщених осіб на участь у виборчому процесі. Якщо ми говоримо про вибори Президента України аби вибори народних депутатів, то у нас дійсно сьогодні є неефективний механізм залучення внутрішньо переміщених осіб до виборчого процесу. Однак, кажучи про місцеві вибори, то є досить велика проблема щодо цих осіб і їхньої залученості.

— Можливо потрібно зробити якісь нові, інноваційні кроки у вирішенні питання щодо внутрішньо переміщених осіб ?

— У цьому аспекті можна говорити про те, що з боку громадянського суспільства вже зроблений суттєвий крок: це розробка на сьогоднішній день законопроекту № 6240. Були і альтернативні проекти, які також передбачали певну процедуру як можливо реалізувати вирішення цієї ситуації. Однак на сьогодні у нас залишаються фактично два шляхи: або прийняття народними депутатами законопроекту № 6240, або врахування всіх тих поправок, які були внесені громадянським суспільством до проекту так званого «Виборчого кодексу» (визначає гарантії права громадян на участь у формуванні складу представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом вільного волевиявлення). Наразі він знаходиться на розгляді у Верховній Раді, проте має досить малі перспективи щодо його прийняття.

— Перехідне правосуддя розглядає забезпечення демократичних виборів у ролі першочергових заходів. На вашу думку, коли і наскільки варто застосувати ці нововведення щодо жителів окупованих територій?

— Взагалі, говорячи про перехідне правосуддя, то це довгий процес, який включає в себе досить значну кількість етапів. Посилаючись на тему нашої розмови, слід зазначити, що вибори і залучення осіб до виборчого процесу є досить важливим аспектом в рамках цієї концепції. Адже таким чином ми даємо можливість особам, які постраждали від конфлікту, відчути себе потрібними, повернути їм те, що в них забрали. Хоча б, у плані виборчого процесу, з подальшим переходом до того, щоб вони або інтегрувалися в нові громади, або все ж таки після закінчення конфлікту, перейнявши якийсь певний досвід і відчувши, що їхній голос щось вирішує, повернулися на попереднє своє місце проживання та змогли реалізовувати оці задуми, ідеї, плани у своїх населених пунктах. На мою думку, це така можливість зробити з них лідерів змін в подальшому звільнених українських містах і селах.

Фото Громадського радіо