“Війна відбувається поруч Європейського Союзу за Карпатськими горами і не дуже високими, тому там, тобто тут в Європі, все видно та чутно! “, — каже Олена Сапожнікова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини, яка зараз перебуває у Польщі. Місяць тому вона мала змогу виступити перед юристами Швеції та представниками ОБСЄ на одному з онлайн заходів, організованому Шведським фондом з прав людини (Swedish Foundation for Human Rights (SFHR)), де піднімалися питання миру в Європі, зокрема, обговорювалася війна в Україні. Також учасники заходу надали свої коментарі щодо проекту звіту на тему: «Роль регіональних правозахисних інституцій і прагнення миру в Європі. З коментарем про вторгнення в Україну», складеного SFHR. Цей звіт нині доопрацьований та опублікований до загалу в липні. Предстаниця УГСПЛ звертає увагу на те, що один з останніх розділів присвячений Україні з  коротким хронологічним оглядом війни з 2014 року і донедавна.

“Під час онлайн-зустрічі я вкотре намагалася донести європейській спільноті хоч крихту біди, що в Україні! Адже не я одна, а тисячі українців по всьому світові несуть цю інформацію, прохаючи закрити небо над Україною, щоб не було смертей мирних людей в Україні! І що ми маємо?! Вчора від ракет орків у центрі Вінниці – загиблі, поранені мирні жителі! І так щодня в різних куточках України!”, — говорить Олена Сапожнікова.

Місяць тому вона звернулася з такими словами і готова їх повторити іще стільки разів, скільки потрібно, поки не почують та не зроблять швидшими всі процедури надання дозволів, допомог тощо Україні, щоб перемогти у війні проти росіян: “Закрийте небо над Україною!” Мені відповідають, що це неможливо, що це складно, а я думаю, що це можливо, так, складно, але можливо! І не через рік-два, а можливо за тижні! Головне європейцям повірити, що це все не фейки, а біда, і нам потрібна реанімація, а не тривала терапія!”

“Україна переможе, але хотілося б, щоб ми не платили ще роками щодня десятками життів за перемогу, а європейський світ тим часом поруч співчутливо очікував чи ми вистоїмо, чи ні! Потрібно зупинити геноцид України уже сьогодні, терористів має покарати світова спільнота, якщо це тероризм такого рівня, що охоплює всю територію України, а це не мало, а більше 600 000 км^{2″, –} наголошує правниця.

Надаємо повний текст виступу нашої колежанки перед європейськими правниками. Юрист має надію, що  зрештою її почують ті, хто може впливати та змінювати світ на краще уже сьогодні:

“Миру всім!

Мене звати Олена Сапожнікова. Я юрист-аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини та український судовий юрист. По-перше, дякую за можливість взяти участь у цьому заході.

Коротко охарактеризую себе в світлі обговорюваної теми.

Я з прекрасного та сильного Києва, міста-героя та столиці України, яка нині змушена всіма силами захищатися від підступних збройних нападів Російської Федерації.

Вісім років я сподіваюся, що на сході України і в Криму все владнається. Вісім років я не розуміла, чому світ не бачить, що таке війна, і не робить рішучих кроків, щоб її припинити.

Одного разу 24 лютого моє життя зі столичного адвоката перетворилося на просту жінку з трьома маленькими дітьми, яка шукає тимчасового захисту закордоном.

Коли з неба летять ракети, їх не зупиниш руками, і я б не стала в таких умовах захищати дітей правовими промовами, тому я була змушена виїхати закордон, а мій чоловік залишився там, як і мільйони чоловіків.

Мої маленькі діти не розуміють, де їхній батько, і чому вони були змушені піти без нічого в невідомому напрямку і невідомо наскільки. Більше того, я не знаю, що їм сказати… Спочатку я пояснювала дітям, що дорога біля нашого будинку в Києві розбита та ремонтується, і багато інших будинків поруч, що дітям небезпечно там пересуватися, але все буде швидко виправлено, і ми повернемося, коли прийде літо. Прийшло літо, але я розумію, що ще багато місяців ми не будемо впевнені, що над Києвом буде мирне небо і ракета в будь-який момент не впаде на місто. Так потроху я починаю їм пояснювати, вони вже давно це чують від інших дітей, які ходять з ними в садок і школу тут, у Польщі, у Варшаві, що в усій Україні йде війна, а Росія – наш ворог, який хоче нас знищити, а ми захищаємося. Однак я досі не знаю, як їм сказати, що багато людей з Росії вбивають тисячі людей і все ще планують це робити в майбутньому, незважаючи на те, що весь світ духовно з нами, в Україні щодня гинуть люди.

Знаю лише те, що Україна переможе, бо ми захищаємо рідну землю від загарбників в особі Російської Федерації. Ми можемо захистити свою землю і ми це зробимо, але коли з неба летять ракети, то це не бій, а хитрі руйнування, які в російській пропагандистській машині називають звільненням і хочуть, щоб у цю брехню повірив увесь світ.

Скільки разів я матиму можливість звернутися до світу, стільки разів я буду просити цивілізований світ допомогти закрити небо над Україною! Допоможіть врятувати мільйони життів і зупинити зло, яке може прийти на сусідні землі!

Я хотіла би подякувати Шведському фонду з прав людини за те, що він знайшов час, щоб провести ґрунтовне дослідження, викладене в «Проекті доповіді Роль регіональних правозахисних установ і питання миру в Європі – з коментарем щодо вторгнення». України».

На мою думку, проект звіту вдало розкриває всі європейські інституції, які впливають на зміни у світовій політиці і, відповідно, на хід війни зараз в Україні, зокрема.

Хочу зауважити, що до звіту можна було б додати, що Європейський суд з прав людини призупинив провадження проти України з 24 лютого до окремого рішення про протилежне.

Я також хотіла б зазначити, що звіт міг би більше зосередитися на ситуації з військовою підтримкою України, тому що Україна тільки почала отримувати значну кількість військової техніки, якої ще не вистачає для швидкої перемоги у війні, а тривала війна принесе ще більші втрати людей, що страшно. Прийняття міжнародних документів і проведення міжнародних зустрічей не зможуть зупинити російську військову техніку, яка щодня їздить в Україну і вбиває тисячі людей. Потрібні швидше і рішучіші дії з боку Європи, тому що не дай Бог впаде Україна, Росія піде далі, а потім Польща, а потім Росія піде ще далі, вона не зупиниться на європейських принципах і заборонах не воювати. Росія буде просто воювати, поки в буквальному розумінні цього слова її не зупинить, не дипломатично.

Стримана і повільна європейська позиція щодо війни в Україні може призвести до розчарування людей, і такі настрої вже є в Україні, в європейських цінностях і законах. І коли потім запитати їх, чи хочуть вони рухатися до Європи, ми можемо отримати негативну відповідь. Європейські принципи, укладені після Другої світової війни, на сьогоднішній день застаріли і потребують суттєвих змін, які можна внести вже сьогодні під час війни в Україні, оптимізувавши всі бюрократичні процедури в Європі та зробивши її більш мобільними та ефективними перед обличчям нових викликів.

Крім того, я хочу звернути вашу увагу на інші важливі питання, які постають сьогодні перед Україною:

1) численні напади Росії на лікарні та школи в Україні є воєнними злочинами.

2) військові Російської Федерації здійснюють жорстокі переслідування представників місцевої влади, журналістів, релігійних лідерів, волонтерів та громадських активістів на територіях України, тимчасово окупованих Російською Федерацією після її повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

3) Російська Федерація продовжує використовувати Крим як військову базу у своєму повномасштабному наступі на материкову Україну. Тому РФ силою змушує українців воювати в Україні проти Криму, вручаючи їм повістки та погрожуючи репресіями у разі відмови. Крім того, тривають політичні переслідування тих, хто виступає проти тотальної російської агресії проти України або навіть стверджує, що війна є війною.

4) Маємо проблеми в ситуації з внутрішньо та зовнішньо переміщеними особами; гуманітарними коридорами; військовополоненими; належним судовим процесом у справах про воєнні злочини, зокрема, дотримання всіх прав обвинуваченого, включаючи ефективний правовий захист; переслідування населення на окупованих територіях; дотримання правових процедур щодо діяльності українського омбудсмена тощо.

Українці потребують допомоги цивілізованого світу в цих та інших питаннях, ми відкриті до обговорень!

Користуючись нагодою, я хочу ще раз подякувати іноземним спеціалістам за допомогу Україні в різних сферах. Водночас хочу звернути увагу на те, що українці з 2014 року живуть у війні та мають не лише теоретичні, а й практичні знання, зокрема щодо фіксації та кваліфікації воєнних злочинів в Україні. Тому просимо врахувати висновки українських спеціалістів та залучати їх до співпраці при складанні звітів про Україну та плануванні заходів, спрямованих на допомогу Україні.

Також хочу зауважити, що особливої ​​уваги потребує робота з жертвами воєнних злочинів проти цивільного населення, зокрема сексуальних злочинів та злочинів проти дітей. До жертв слід ставитися з повагою, забезпечуючи їм безпеку, як фізичну, так і психологічну. Перш за все, маємо поважати їхнє право не розповідати про вчинені проти них злочини у випаду сильного травматизму цих спогадів”.

Олена Сапожнікова, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини

15 липня 2022 року

380993090739, +380638566022, +48575476422, [email protected]