Коли восени 2020 року в Україні діяв так званий карантин вихідного дня, ведений урядом з метою запобігання розповсюдження інфекції COVID-19, усі заклади харчування та сфери обслуговування були закриті. Тоді ж у суботу та неділю в одній з перукарень Маріуполя не могла працювати пані Світлана, яка є власницею невеликого салону.

Вона дотримувалась карантинних обмежень, але планувала, як жити після локдауну, тому одного дня зустрілись з майстром манікюру, аби поговорити про подальшу співпрацю. Двері приміщення перукарні з середини були не замкнені. Під час розмови туди зайшли працівники поліції, які вказали на нібито порушення – роботу під час карантину. Почали погрожувати, що буде величезний штраф. Усі пояснення жінок, що це робоча зустріч, правоохоронці не чули, сказали, що був виклик на гарчу лінію, і вони тепер мають скласти протокол про адміністративне правопорушення. І краще жінці з ним погодитися, та зазначили, як свідчить судова практика, покарання можна буде уникнути. Зрештою, жінка добровільно написала, що «не знала про карантинні обмеження, і здійснювала діяльність».

Коли поліція передала протокол про адміністративне правопорушення до суду, Світлана злякалась – зрозуміла, що на неї може очікувати штраф – 17 тисяч гривень, та звернулась до юристів. Розповіла, що вона – інвалід 1-ї групи, погано себе почуває – у суді викликали їй швидку допомогу, а заробітки у перукарні незначні, тож у разі притягнення до адміністративної відповідальності не зможе сплатити велику суму штрафу.

Інтереси жінки у суді погодилась представляти юристка УГСПЛ Тетяна Самодерженкова. Під час засідання вона акцентувала, що при складанні протоколу представником поліції було допущено порушення та було ініційовано неправомірне притягнення особи до відповідальності. «Ми намагалися довести, що присутність на робочому місце – не означає, що майстер обслуговувала клієнтів. Приміром, у закладах харчування, у яких не обслуговують клієнтів під час карантину, можуть працювати кухарі, аби готувати страви «на винос», – говорить Самодерженкова.

Суддя розглянувши надані матеріали, а також опитавши свідків – колегу пан Світлани та поліцейського, який склав протокол (останній визнав, що діяв саме так, як говорить жінка) своїм рішенням звільнив її від притягненні до адміністративної відповідальності за статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Важливо зазначити, що стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визначає конкретних правил карантину, за порушення яких настає відповідальність, проте такі правила встановлюються відповідними актами законодавства. Норма цієї статті носить бланкетний характер, а тому в протоколі обов’язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно – правового акту, яким встановлюються правила карантину, порушила особа, щодо якої складено протокол. Відповідно до пункту 15 Постанови КМ України № 641 від 22.07.2020 року під заборону зокрема підпадало приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які проводять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення. Тільки за ці дії особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

«Своє рішення суд мотивував тим, що до протоколу, на доведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу Україні про адмінправопорушення інспектором не було надано пояснення відвідувачів магазину, яких особою нібито було прийнято та здійснено їх обслуговування. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно з приписами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів», – говорить юристка УГСПЛ.

При цьому Тетяна Самодерженкова наголошує, що громадини України мають дотримуватися правил карантинних обмежень та повідомляти коректну та правдиву інформацію, а у разі порушення їх прав – звертатися до юристів і доводити свою позицію.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.