Правозахисна група «СІЧ» (УГСПЛ) пояснює, що означає цей статус та як його можна довести та отримати

Правозахисна група «СІЧ»

Сьогодні діти, які постраждали внаслідок збройного конфлікту на сході України, мають право на особливий статус. У Дніпропетровській області за ним звернулося усього десятеро осіб, четверо з них такий статус уже отримали.

Хто має на нього право? Діти до 18 років, які зазнали фізичного, психологічного або сексуального насильства, отримали поранення, контузію, або каліцтво внаслідок збройного конфлікту. Також – неповнолітні, які залучались до участі у збройних формуваннях, утримувалися в полоні або були незаконно вивезені за межі України.

Отримати статус можуть як мешканці територій конфлікту, так і переселенці. Документи мають право подати батьки, опікуни, родичі і навіть самі діти віком від 14 років до служби у справах дітей. Відповідь їм повинні надати протягом 30 днів. Статус зберігається і після 18-ти років

На думку правозахисників отримати особливий статус не так вже й просто, як здається на перший погляд, адже потрібно надати безумовні докази того, що дитина стала жертвою фізичного або сексуального насильства, а нерідко на практиці зробити це неможливо.

«Наведу простий приклад, – коментує юристка Громадської приймальні УГСПЛ у Дніпрі Ксенія Онищенко. – Наші бабусі й дідусі, які народилися у період Другої Світової війни, автоматично отримували статус «дитини війни». Це зрозуміло, бо війна для дитячої психіки – явище надтравмуюче. А що у нас? Будь-який випадок насильства: фізичного або сексуального, має бути підтверджений документами кримінальної справи. А якщо злочин стався у 2014-му, або 2015-му, коли ніхто й гадки не мав, що доведеться доводити «ступінь постраждалості» у збройному конфлікті? Тепер такі діти не мають права на статус».

Якщо ж дитина не проживає у зоні конфлікту, то спершу вона повинна отримати статус ВПО (внутрішньо переміщеної особи). Але нерідко буває, що батьки не хочуть оформлювати довідку вимушених переселенців, кажуть правозахисники, і тоді дитина теж не має права на особливий статус.

Але навіть, якщо статус дитини, постраждалої від збройного конфлікту, вдалося отримати, його можуть у будь-який момент відібрати. Приміром, якщо органи опіки вирішать, що їм надали недостовірну інформацію або буде закрита кримінальна справа за відсутністю доказів, що проти дитини був скоєний злочин.

«А тепер уявіть, що злочин стався на непідконтрольній території. Як його довести? Тобто цей порядок містить безліч «але», через які дитина може незаслужено втратити можливість отримати статус. Я ж вважаю, що по аналогії з «дитиною війни», усі діти, які мешкали, або мешкають на території збройного конфлікту мають автоматично отримувати статус постраждалих», – каже юристка.

Крім того, особливий статус не несе в собі жодних пільг. Правозахисники сподіваються, що це тимчасово і законотворці потурбуються, щоб діти із зони збройного конфлікту отримували хоча б якусь допомогу з боку держави.

За даними правозахисників, сьогодні на непідконтрольних територіях мешкає близько 600 тисяч дітей. А в 5-кілометровій зоні вздовж лінії розмежування – 15 тисяч дітей.