Публікація

У швидкої спускали колеса, а прилади ховали: як медики завадили росіянам обікрасти лікарню

До повномасштабного вторгнення Херсонська дитяча обласна лікарня була місцем, де щороку отримували допомогу близько 20-ти тисяч пацієнтів. Заклад розміщувався у п’яти корпусах, де працювали 23 відділення. Серед них: цілодобовий травмпункт, лабораторія, реабілітаційний центр. У 2022 році лікарня опинилася під окупацією російських військ.

Про те, як медики намагались завадити розкраданню вартісного обладнання та як тепер працюють під обстрілами ворога, директорка ХОДКЛ (Херсонської обласної дитячої клінічної лікарні) Інна Холодняк розповіла журналістам видання  «Вгору». Цей матеріал підготовлено у співпраці з  ініціативою «Трибунал для Путіна»

Окупація

Під час окупації більшість працівників лікарні лишилась на робочих місцях, щоб рятувати, в тому числі, дитячі життя.  На співпрацю із ворогом погодився колишній заступник директора з медичної частини Віктор Бурдовіцин. Втім, вказівки призначеного окупантами головного лікаря медичний персонал ігнорував. Протистояння загострилось тоді, коли росіяни намагались примусово вивезти на лівий берег Дніпра сиріт та дітей без батьків. 

– Щоб завадити цьому, наші медики почали виписувати «страшні» діагнози і пояснювати, що в такому стані пацієнтів неможливо перевозити, що це небезпечно. Не вдалося захистити лише двох немовлят із Будинку дитини, які перебували з ГРВІ. Бурдовіцин та призначена росіянами очільниця Будинку Тетяна Завальська вимагали, щоб цю малечу швидше виписували і вона повернулась до закладу. Почалися суперечки. Пізніше до нашої лікарні приїхали дві невідомі нам жінки і забрали дітей із собою. Що з ними, де вони зараз знаходяться і досі невідомо, – згадує у розповіді журналістам директорка обласної дитячої лікарні Херсону Інна Холодняк. 

А от завадити росіянам вивезти обладнання лікарям вдалось. За словами очільниці закладу перше, що почали робити окупанти – це проводити інвентаризацію у закладі. 

– Коли вони завели мову про так звану евакуацію, деякі працівники почали діяти: із загрозою для власного життя виносили додому вартісне обладнання. Що не могли винести – ховали, а на його місце ставили непрацюючі прилади. Апаратуру також забрали із реанімобілів, а їхні колеса спустили. Так нам вдалось зберегти лікарню від розграбування окупантами, – розповіла  в інтерв’ю виданню  «Вгору» Інна Холодняк. 

Колектив лікарні. Фото: медіаплатформа «Вгору»
Колектив лікарні. Фото: медіаплатформа «Вгору»

Робота під обстрілами ворога 

Після деокупації Херсону медичному персоналу доводиться працювати під постійними артилерійськими обстрілами. Вперше заклад зазнав сильних руйнувань в новорічну ніч. Тоді у лікарні на робочих місцях знаходилось 80 співробітників та 30 пацієнтів, серед яких і кілька немовлят. На територію медичного закладу прилетіло 9 снарядів з реактивної системи залпового вогню «Град». Внаслідок обстрілу було зруйновано 50 відсотків відділення для дітей грудного віку у неонатальному корпусі. На щастя, тоді ніхто не постраждав. 

Наслідки обстрілу. Фото: медіаплатформа «Вгору»
Наслідки обстрілу. Фото: медіаплатформа «Вгору»
Наслідки обстрілу. Фото: медіаплатформа «Вгору»
Наслідки обстрілу. Фото: медіаплатформа «Вгору»

Загалом під російським обстрілом будівлі дитячої лікарні побували вже чотири рази. Частину приміщення лабораторного центру зруйнувала артилерія Одна з атак пошкодила кисневу станцію та ємність для зберігання кисню. Медичний персонал не розуміє чому їх заклад опиняється під прицілом, адже військових об’єктів на цій території немає. Тут надають допомогу дітям. 

Детальніше читайте у матеріалі видання «Вгору».

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 56 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій Twitter Youtube

 

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: