Українська Гельсінська спілка з прав людини втретє презентувала щорічне дослідження практики національних судів «Precedent UA». Цього року воно охопило не лише практику застосування рішень Європейського суду з прав людини, але й ґендерний аспект українського судочинства.

Автор тексту та фото: Олег Шинкаренко

Українське законодавство зобов’язує наших суддів у своїх судових рішеннях посилатися на рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як на прецеденти. Це робить рішення українського суду більш вмотивованим та обґрунтованим. До того ж подібна практика повинна призвести до того, що ми матимемо менше судових рішень, які потім будуть оскаржуватися в ЄСПЛ.

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) ретельно відслідковує всі прецеденті рішення ЄСПЛ проти України. Вона зацікавлена у тому, щоб українські суди якомога ширше користувалися практикою ЄСПЛ у своїй роботі. Це дослідження охоплює всі рішення українських судів і відслідковує, скільки було серед них релевантних (доречних) застосувань рішень ЄСПЛ. Цього року УГСПЛ та зовнішні експерти проводили дослідження національної судової практики щодо застосування українськими суддями 157 рішень Європейського суду з прав людини проти України за статтею 6 (право на справедливий суд в кримінальному провадженні) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Для цього експерти УГСПЛ досліджували дані Єдиного державного реєстру судових рішень України за період з 1 січня 2006 року по 3 серпня 2017 року.

Дослідження УГСПЛ “PRECEDENT UA – 2017” доступне за посиланням

Під час дослідження ґендерного аспекту з’ясувалося, що серед тих суддів, які застосовують рішення ЄСПЛ релевантно, лише 37% є жінками, а 63% – чоловіками.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко нагадав, що Україна увійшла в юрисдикцію Європейської конвенції ще у 1997 році. І перше подібне дослідження з’явилося у нас ще у 2003 році. Цьогорічне дослідження відрізнялося тим, що на самому його початку були обрані критерії релевантності справ. «Тому що простої згадки-посилання або переліку з декількох рішень ЄСПЛ було недостатньо для того, аби показати, наскільки воно було застосоване правильно, – сказав Олександр Павліченко. – Водночас під час дослідження ми помітили велику кількість рішень із формальним підходом до застосування. Тому серед мільйона рішень були відібрані приблизно 800. Потім вже кожне із них ретельно досліджувалося на предмет того, наскільки воно якісне і релевантне, аби потрапити до збірки. Ця робота була тяжкою, оскільки оцінювати доводилося за багатьма критеріями і параметрами. Для мене найважливішим було те, наскільки суддя бачив порушення прав людини, і наскільки рішення ЄСПЛ вплинуло на зміну позиції суду».

За словами Олександра Павліченка, проведене дослідження свідчить про те, що практикою Європейського суду користуються вже у всіх регіонах України. «На сьогоднішній день це є підбірка кращих судових рішень національних судових інстанцій з огляду на застосування статті 6 Європейської Конвенції в кримінальному аспекті, – сказав він. – З нею можна звірятися і йти далі».

Головна консультантка відділу порівняльних досліджень Конституційного Суду України Ольга Шмигова помітила, що за даними дослідження 2016 року рішення ЄСПЛ застосовувалися лише третиною суддів. Наразі ж цей відсоток збільшився фактично наполовину: тепер таких суддів вже 500. Ольга Шмигова порадила експертам Гельсінської спілки не обмежуватися розглядом застосування рішень ЄСПЛ лише проти України, бо там також можуть бути дуже актуальні правові позиції корисні для застосування нашими суддями. Також, на її думку, потрібно дослідити, чому українські судді не застосовують практику ЄСПЛ.

Заступник Голови Ради суддів України Вадим Бутенко сказав, що дослідження «Precedent UA» дуже допомагає в його роботі. «Під час оцінювання роботи суддів майже обов’язковою умовою для отримання високого результату є ґрунтовне володіння практикою ЄСПЛ, – сказав він. – Ми проаналізуємо, чому така різниця в регіонах, і чому така різниця у ґендерному аспекті».

Голова Касаційного суду в складі Верховного Суду України Михайло Смокович сказав, що завдяки роботі, яку провели експерти дослідження «Precedent UA», судова влада в Україні піднімається на рівень міжнародних стандартів. «Дякуючи вам, ми вчимося, – сказав він. – Сьогодні ми ще маємо багато проблем із релевантністю застосування рішень ЄСПЛ, бо не завжди суддя обирає доречні рішення. Життя показує, що суддя повинен весь час вчитися».

Заступниця керівника програми USAID «Справедливе правосуддя» Наталія Петрова розповіла, як вона використовувала у своїй адвокатській практиці рішення ЄСПЛ, коли це ще було непопулярно і навіть викликало несприйняття. «На жаль, картина сумна і зараз, бо проти України в ЄСПЛ є багато справ, вона посідає там одне з почесних місць, – сказала вона. – Деякі українські судді використовують практику ЄСПЛ у негативному аспекті: замість того, аби присудити робітнику, права якого порушив роботодавець, належну компенсацію, вони кажуть: згідно з рішенням ЄСПЛ, сам факт визнання порушення права вже є належною сатисфакцією». Був також і випадок, коли одна із українських суддів закрила газету з мільйонним тиражем, посилаючись на практику ЄСПЛ. При цьому вона не зробила посилання на цю справу.

Начальниця відділу науково-методичного забезпечення підготовки суддівського корпусу Національної школи суддів України Тетяна Фулей сказала, що у неї викликає запитання ґендерний аспект дослідження. Адже воно проводилося лише по статті 6-ій у кримінальному аспекті, але, наприклад, адміністративні та господарські суди не розглядають справи по таких статтях. «А отже виникає питання: скільки суддів із загальної кількості розглянутих у ґендерному дослідженні слухають кримінальні справи і який тоді ґендерний розподіл у них? – сказала вона. – Тобто ми маємо виключити із розгляду господарські та адміністративні місцеві апеляційні суди, а також ті місцеві суди, які слухають тільки цивільні справи. І тоді ми можемо говорити про ґендерний склад суддів, які можуть застосувати шосту статтю». Крім того, за інформацією Тетяни Фулей, деякі судді застосовують практику ЄСПЛ, навіть не згадуючи у своєму рішенні, що вони це зробили.

Найближчим часом дослідження «Precedent UA-2017» буде надіслане до усіх судів України та Європейського суду з прав людини, вищих навчальних закладів із юридичними факультетами та всеукраїнських, обласних і деяких районних бібліотек, до обласних прокуратур та поліції, а також до інших державних інституцій, громадських правозахисних організацій, в надії, що вони будуть корисними у навчанні та практичній роботі. Бажаючі отримати паперову збірку можуть у вільній формі направити на поштову чи електронну адресу УГСПЛ свою заявку, вона буде вивчена і про результат її розгляду Вам буде повідомлено.

Захід відбувся завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя»