14 квітня 2017 року у київській кав’ярні “Хармс” Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала новий ресурс для громадянського суспільства.

За оцінкою Михайла Тарахкала, керівника Центру стратегічних справ УГСПЛ, це стало можливим завдяки тривалій роботі Спілки в сфері правової допомоги жертвам збройного конфлікту.

Інтерактивна “Мапа пам’яті”, як  відзначив координатор Центру документування УГСПЛ Олексій Біда, є візуалізацією бази даних усіх осіб, які загинули в ході збройного конфлікту на сході України. Розроблена фахівцями Центру документування, мапа відображає місця загибелі цивільних осіб та комбатантів з обох сторін, а також вказує місця походження загиблих. Сервіси мапи дозволяють аналізувати статистичні дані за віком, статтю, статусом, датою смерті та країною походження загиблих, а також отримати коротку інформацію щодо конкретної особи. Такий підхід, спільно з процедурами захисту та перевірки інформації, дозволяє відновлювати достовірну картину військового конфлікту, одночасно запобігаючи маніпуляціям історією в політичних інтересах.

“Мапа пам’яті” доступна для ознайомлення за посиланням

Пілотна версія нового інтерактивного ресурсу, доступна в режимі тестування усім користувачам інтернет-ресурсів буде вдосконалюватися спільно з партнерськими ініціативами та неурядовими організаціями, використовуючи одночасно офіційні ресурси органів виконавчої влади.

Олександра Делеменчук, експертка Адвокаційного центру УГСПЛ, звернула увагу присутніх на те, що «Мапа пам’яті» продовжила міжнародні практики документування фактів збройного конфлікту, засновані на принципах об’єктивності, аполітичності та справедливості. Як приклад можна ознайомитись з мапою втрат під час конфліктів в Афганістані та Іраку.

Документування фактів загибелі осіб, незалежно від їх приналежності до сторін конфлікту, є складовою так званого правосуддя перехідного періоду (Transitional Justice), яке сприяє розвитку миротворчих процесів, отриманню жертвами конфлікту сатисфакції та відновлення справедливості.

У світовій практиці існує значна кількість організацій, що займаються виключно збором інформації щодо жертв збройних конфліктів. Для України найбільш дотичним є досвід країн колишньої Югославії, де створено щонайменше три центри – Documenta (Хорватія), Центр гуманітарного права (Сербія), Центр досліджень, документування та публікацій (Косово), Дослідницький та документаційний центр (Боснія та Герцеговина).

Останнім до 2013 року було зібрано базу під назвою «Боснійська Книга мертвих», що містить 97 207 підтверджених імен громадян Боснії і Герцеговини, які загинули під час війни 1992-1995 років, з додатковими 5100 непідтверджених імен. Цікавим для України є також досвід Центру документування імені Наталі Естемірової (Осло), що систематизує факти порушення гуманітарного права, вчинені під час збройних конфліктів у Північно-Кавказькому регіоні Росії.

Експерт Чернігівського Будинку прав людини Максим Єлігулашвілі, підкреслюючи важливість документування жертв конфліктів з позицій механізмів примирення, нагадав про започатковану 2011 року у Лондоні Хартію визнання кожного загиблого від збройного насильства (Charter for the recognition of every casualty of armed violence). Прийнята більше, ніж 50 гуманітарними та правозахисними організаціями з усього світу, Хартія вимагає, аби держави забезпечили реєстрацію, ідентифікацію та публічне визнання кожного особи, загиблої від збройного насильства.

Ці вимоги, вироблені на основі досвіду та інформації міжнародної мережі неурядових організацій та наукових інститутів, є надзвичайно актуальними для України, де відсутня єдина база осіб, загиблих в ході конфлікту, а розслідування злочинів, вчинених в зоні конфлікту, самостійно та нескоординовано проводять три різні суб’єкти – Головна прокуратура, Служба безпеки, МВС України відповідно до їх юрисдикції. Саме тому для ефективної роботи «Мапи пам’яті» надзвичайно важлива підтримка як з боку органів влади, так й партнерських інститутів громадянського суспільства.

Цей захід було проведено в рамках проекту «Права людини в дії», який впроваджує Українська Гельсінська спілка з прав людини завдяки щедрій підтримці американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), а також в рамках проекту з інституційної розбудови УГСПЛ за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів. Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.