Українська Гельсінська спілка з прав людини провела у Києві прес-конференцію «Як отримати компенсацію за зруйноване майно на Сході України?»

Українська влада відмовляється компенсувати шкоду, завдану майну громадян терористами та російськими окупантами. Це унеможливлює подальші (регресні) вимоги до російської влади. А новий закон про окуповані території практично залишає постраждалих громадян наодинці з українським правосуддям.

Верховна Рада нещодавно ухвалила «Закон про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях». У статті другій цього Закону серед іншого вказано: «Відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам покладається на Російську Федерацію». Але у нас є ще один закон — «Закон про боротьбу з тероризмом», і його стаття 19-а шостого розділу передбачає, що «відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом». Чи означає це, що тепер українцям доведеться вимагати компенсацію за руйнування житла та іншого майна безпосередньо у Росії? Українські правозахисники побоюються, що так.

«Українська Гельсінська спілка з прав людини давно займається проблемами, з якими стикаються жертви конфлікту, і однією з таких проблем є компенсація за зруйноване майно, — сказав директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало. — На жаль, ми змушені констатувати, що сьогодні не існує жодної системи, яка би могла надавати таку компенсацію». На думку юриста, «Закон про особливості державної політики…» ще більше ускладнить реальне стягнення такої компенсації, бо він встановлює нові перешкоди. Аби запобігти цьому, УГСПЛ разом з офісом Омбудсмана та іншими організаціями працює над розробкою політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту. Одним з розділів цього документу буде питання компенсації жертвам конфлікту. УГСПЛ буде вимагати від депутатів парламенту, щоб вони звернули увагу на цю політику та розробили відповідний законопроект.

Адвокатка Гельсінської спілки Юлія Науменко повідомила, що організація з 2014 року супроводжує в суді багато справ, які стосуються виплати компенсацій за пошкоджене в АТО майно. Головною проблемою, на її думку, є така, що «Закон про боротьбу з тероризмом» передбачає виплату компенсацій з боку держави, але практичного механізму для такої виплати (як і джерела) коштів не існує.

Крім того, за словами Юлії Науменко, існує проблемне питання доступу до свого майна, яке знаходиться на окупованій території, і воно нашими державними органами взагалі ніяк не вирішувалося. Вкрай незручне і досі невирішене питання мобілізованого майна, коли українські військовослужбовці конфіскують квартири або ж інше майно для ведення за допомогою їх бойових дій. Наприклад, досить частими є випадки, коли будинок перетворюють на вогневу точку з усіма наслідками. На жаль, каже Юлія Науменко, представники Міністерства оборони не складають акти про мобілізацію майна та не видають його власникам ніяких документів, що ускладнює подачу позовів з цього приводу.

«Оскільки державні адміністрації не бажали вирішувати питання компенсацій, ми подавали скарги про злочини до СБУ та Слідчого Комітету Російської Федерації, яка є стороною конфлікту та має нести за це відповідальність, — сказала Юлія Науменко. — Крім того, заяви від мирних мешканців ми передавали до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де вони зараз розглядаються».

Адвокатка розповіла, що потрібно мати для подання позову про відшкодування. Це насамперед, будь-які документи, які підтверджують право власності на майно. Крім того, потрібно підтвердити факт завдання шкоди: це можуть бути фото та відеоматеріали, а також акти обстеження зруйнованого майна. При цьому варто зазначити, що українські суди приймають до розгляду акти обстеження навіть органів окупаційної адміністрації, так званих «ЛНР» та «ДНР». У якості доказів також приймаються покази свідків.

Закон вимагає від постраждалих громадян, щоб вони сплатили судовий збір. Оскільки він складає 1% від суми позову, то його розмір цілком може десятки тисяч гривень. Саме тому адвокати УГСПЛ завжди просять звільнити позивачів від судового збору, бо вони є постраждалими від злочину.

Наразі Гельсінська спілка розробила типову форму позовної заяви про відшкодування за зруйноване майно до українських судів. Докладні інструкції з цього приводу та форми документів можна завантажити тут.

Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь нагадала, що українці і до прийняття закону про реінтеграцію Донбасу могли звертатися до Росії із судовими позовами про компенсацію зруйнованого майна. «Наразі існують судові рішення, де зазначено, що Російська Федерація зобов’язується виплатити компенсацію, але, скоріше за все, ця країна не буде виконувати такі рішення, — вважає Віталія Лебідь. — Адже російське законодавство не зобов’язує Російську Федерацію виконувати рішення українських судів» .

Ще у 2014 році був прийнятий закон, який гарантував, що Україна має забезпечувати компенсацію за це майно, але ніякого забезпечення досі не відбувається. «Державні органи постійно оскаржують судові рішення на користь громадян, і їх повертають на новий розгляд до першої інстанції, — каже Віталія Лебідь. — А практика подібних рішень ЄСПЛ свідчить про те, що Україна має розробити механізм компенсацій». Про це, зокрема, говорить рішення ЄСПЛ «Саргсян проти Азербайджану» 2015 року. У випадку перебування майна на спірній території лінії розмежування всю відповідальність несе та держава, до складу якої формально входить ця територія. Отже, оскільки пошкоджене майно знаходиться на території України, то компенсувати його вартість має саме Україна. «Схоже на те, що Україна вирішила усунутися від вирішення цього питання, поклавши всю відповідальність на Російську Федерацію, — сказала Віталія Лебідь. — Тому існує вірогідність, що надалі Україна буде змушена відшкодовувати такі збитки за рішенням ЄСПЛ».

Юрист Громадської приймальні УГСПЛ у Маріуполі Ігор Курільчук розповів, що приймальні Гельсінської спілки працюють у всіх великих містах Донецької області та координують свою роботу з іншими правозахисними організаціями. Знайти перелік всіх приймалень із адресами та контактами можна за цим посиланням.

Текст та фото Олега Шинкаренка спеціально для Лівого берега