23-24 лютого Українська Гельсінська спілка з прав людини та новостворений Координаційний центр підтримки потерпілих і свідків від Офісу Генерального прокурора провели дводенний тренінг напрацювання механізмів взаємодії Центру і адвокатів, що представляють потерпілих та свідків від воєнних злочинів. Участь у тренінгу взяли адвокати та представники Координаційного центру.

Перший день тренінгу розпочали зі знайомства між учасниками, виявлення професійних інтересів та сильних сторін, а тренерки Вероніка Плотнікова, керівниця Координаційного центру, та адвокатка Лілія Олійник представили світовий досвід роботи із потерпілими від воєнних злочинів. 

Протягом дня учасники працювали у малих групах, щоб знайти точки дотику обох інституцій та обмінятися практичними інструментами роботи з потерпілими від воєнних злочинів. 

— Під час роботи виникає багато запитань про те, де повноваження Координаційного центру та адвокатів можуть перетинатися, а де — можуть доповнювати одне одного. Мета зрештою залишається спільна і в представників Координаційного центру і в адвокатів: надання допомоги потерпілим та свідкам воєнних злочинів, — розповіла адвокатка Лілія Олійник.

Також тренерки розкрили наступні важливі питання для роботи з потерпілими від воєнних злочинів:

• Підхід орієнтований на потерпілого: чому це важливо? Огляд загальних тенденцій на рівні держави
• Окремі аспекти комунікації та інтерв’ювання потерпілих
• Первинна оцінка потреб потерпілих та свідків від воєнних злочинів, окремі аспекти взаємодії.

— Основна мета нашої роботи звучить достатньо чітко: допомагати потерпілим, які ще тривалий час будуть в національних і міжнародних процесах захисту. Ми часто використовуємо фразу «Це не спринт, це марафон». Насправді наш марафонний біг має бути заради людини. Саме тому такий концепт стає практичним втіленням того людиноцентричного підходу, про який ми говоримо. Людина не буде лишатися сама в кримінальному провадженні і самостійно шукати шляхи, — наголосила Вероніка Плотнікова.

Другий день був присвячений напрацюванню механізмів взаємодії між Координаційним центром підтримки потерпілих і свідків та адвокатами, які представляють інтереси потерпілих та свідків. 

— Враховуючи, що механізму взаємодії немає, виникла ідея запросити професіоналів, людей з досвідом, які працюють у цій темі, та запитати: а як це може бути? Що важливо врахувати? Які можуть бути ризики? Проговорити про це та скласти основу такого алгоритму. Для нас це перша така подія, — поділилася Лілія Олійник. 

Організатори планують провести подібний захід, щоб якомога ширше пропрацювати питання взаємодії. Після завершення роботи над ними, підсумки будуть опубліковані на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.