У червні 2023 року Міжнародний суд ООН заслухав справи за двома заявами України проти Російської Федерації.

Перша справа була ініційована ще у 2017 році. Заява стосувалась порушення Росією положень двох міжнародних договорів: Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року та Конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року.

Друга справа, яку розглядав Міжнародний суд ООН, розпочата за заявою України, поданою 26 лютого 2022 року щодо порушення Росією Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Деталі першої справи

У цій заяві Україна стверджує, що з 2014 року Російська Федерація, порушуючи свої зобов’язання за Міжнародною конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму, підбурювала та підтримувала збройне повстання проти влади Української Держави на сході України. Україна також стверджує, що з 2014 року Російська Федерація, порушуючи свої зобов’язання за Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, створила в Автономній Республіці Крим «атмосферу насильства та залякування неросійських етнічних груп», яка, зокрема, виразилась в утисках прав кримськотатарської громади та забороні освіти українською мовою.

Звинувачення від України в бік Росії:

• надання різного виду допомоги представникам «Л/ДНР», зокрема, зброї
• обстріли цивільного населення
• збиття малазійського боїнга МН-17
•  заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу у Криму
•  утиски української та кримськотатарської громад, зокрема насильницькі зникнення та вбивства тощо.

Позиція Росії. 

Позиція відповідає тим наративам, які зазвичай поширює російська пропаганда: «нацисти» в Україні, «утиски» російської мови та культури, «вісім років бомбили Донбас»; жителі Криму, так званих «ДНР» та «ЛНР», на їхню думку, добровільно обрали «іншу долю»; кримські татари та Меджліс вони називають «екстремістами», які шкодили населенню Криму; всі докази у справі збитого МН-17 вважають фейками.

Етапи розгляду справи 

Письмове провадження за цією справою завершилось 19 січня 2023 року, а 14 червня було завершено публічні слухання – етап, на якому всі сторони мали можливість висловити свою позицію щодо описаного у заяві. Наступний етап завершальний – Суд видалився до нарадчої кімнати аби винести рішення.

У своєму рішенні в частині скарг України щодо порушення Міжнародної конвенції  про боротьбу з фінансуванням тероризму Суд вирішить питання про відшкодування шкоди, як моральної так і матеріальної, замороження або арешту активів осіб, підозрюваних у постачанні коштів терористичним групам в Україні, та конфіскації активів осіб, які постачали кошти таким групам. Також може зобов’язати Росію негайно припинити всі описані порушення, фінансування і іншого роду заохочення груп, які здійснюють,  у тому числі, вчинені на нібито анексованих  30 вересня 2022 року територіях (Херсонська, Запорізька, Донецька і Луганська області)

В межах розгляду скарг щодо порушення росією Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації Суд може зобов’язати її негайно припинити порушення та утримуватись від них у майбутньому, гарантувати право членів кримськотатарської та української громад на рівність перед законом і забезпечити відповідні засоби захисту порушених прав, вжити заходів у галузях викладання,  виховання,  культури та інформації, а також виплатити Україні фінансову компенсацію та відшкодування моральної шкоди, як державі та parens patriae (прим. – «батьку нації»)для своїх громадян.

Повний текст виступів агентів України доступний за посиланням:

 6 червня 2023

12 червня 2023

 Деталі другої справи

У своїй заяві Україна доводить, окрім іншого, що Російська Федерація неправдиво стверджувала, що мали місце акти геноциду  в Луганській та Донецькій області України, і на цій основі визнала так звані «Л/ДНР», а далі проголосила і провела «спеціальну військову операцію» проти України, тобто, розпочала повномасштабне вторгнення. 

Читати більше: Що відбувається на юридичному фронті у міжнародних судах?

На відміну від першої справи, яка розглядалась по суті, ця проходить підготовчі етапи. Суд вирішував прийнятність заяв ще 33 держав, які висловили бажання долучитись до справи.

Чотирнадцятьма голосами з 15 було вирішено допустити до справи 32 держави, залишивши поза увагою США. Тепер, до 5 липня ці країни зобов’язані подати письмові зауваження щодо заяви України.

У межах цієї справи Україна просить визнати, що на територіях Донецької і Луганської області, всупереч твердженням Російської Федерації, не було вчинено геноциду, що РФ не має законних підстав вживати жодних дій, спрямованих на запобігання геноциду, що визнання “ДНР” та “ЛНР”, а також початок “спеціальної воєнної операції” базується на неправдивих твердженнях, а також надати повну компенсацію за всю шкоду, заподіяну Росією на основі неправдивих тверджень про геноцид.

І хоч на швидке вирішення другої справи сподіватись не слід, адже наразі вона знаходиться лише на початковій стадії розгляду, проте обидві згадані справи і ті висновки, які зробить Суд, стануть важливими для отримання репарацій після завершення бойових дій.

Авторка: юристка Центру стратегічних справ Олена Куваєва

Дана публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.