У філософському вимірі правосуддя перехідного періоду часто розуміється як спосіб освоєння минулого. При цьому  освоєння минулого передбачає не порожнє й холодне забуття та втрату історії, а, навпаки, складну роботу пам’яті,  визнання як самого минулого, так і себе у ньому. Це допомагає унеможливити повторення збройного конфлікту та сприяти суспільному примиренню. УГСПЛ вважає, втілити важкодосяжну мету може держава, яка має зробити певні кроки у системі освіти.

Документування подій, які стосуються збройного конфлікту, встановлення історичної правди, меморіалізація подій та формування національної пам’яті є найпершою вимогою перехідного суспільства. Тільки її виконання й уможливлює реалізацію практично усіх подальших стратегій обходження з минулим, а саме, стратегій, які унеможливлять повторення та будуть сприяти суспільному примиренню. Система освіти, у контексті правосуддя перехідного періоду,  повинна відповісти на два питання:

1. Як принципи правосуддя перехідного періоду можуть сприяти досягненню цілей побудови миру шляхом проведення реформи систем освіти та сприяння залучення дітей та молоді до цих систем?
2. Як освіта може слугувати популяризації цілей правосуддя перехідного періоду, розширюючи програму суспільної діяльності та допомагаючи змінити культуру безкарності щодо порушень прав людини на повагу до них та демократичного правопорядку?

«На жаль, наразі, під час реформування освіти,  ці виклики не знайшли відображення ані в стратегічних документах (Концепції громадянської освіти, Концепції нової української школи), ані в програмах, стандартах, підручниках», – констатує керівниця освітнього напряму УГСПЛ Валентина Потапова.

Підхід правосуддя перехідного періоду до реформи освіти вимагає, перш за все, зрозуміти та визнати роль, яку освіта відігравала у створенні або розвитку попереднього конфлікту (включно з доступом до освіти, культурними та мовними бар’єрами в навчальних програмах або використанням освітніх засобів для сприяння репресіям та маніпулюванням студентами), щоб уникнути деяких помилок, зроблених раніше.

«Ревізія попередніх помилок, буде сприяти соціальній та політичній реінтеграції через освіту, а  залучення уроків з перехідного правосуддя до навчальних програм можуть сприяти побудові миру», – зазначає Валентина Потапова.

По-друге, в УГСПЛ вважають за необхідне розробити Програми популяризації принципів «правосуддя перехідного періоду», з точки зору гарантій неповторення. Програма, може бути орієнтована як на формальний, так і на неформальний сектори. Її необхідно сфокусувати на створенні таких інструментів посилення культури прав людини: просування знань про права людини та міжнародне гуманітарне право (МГП); кваліфікація та підготовка осіб, долучених до сфери освіти; створення дидактичних матеріалів для викладання прав людини та МГП; підтримка дослідницьких проектів з цих питань; підтримка створення місць для «дискусійних майданчиків» та заходів, спрямованих на просування прав людини.

Варто зазначити, що деякі зрушення у цьому напрямі уже є. Наприкінці минулого року громадські організації презентували в Міністерстві освіти та науки освітні курси для навчальних закладів. Один з них розробляла УГСПЛ – навчально-методичний посібник «Вивчаючи міжнародне гуманітарне право в закладах освіти» уже можна використовувати освітянам. Також УГСПЛ разом з Інститутом Міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Шевченко вже налагодили роботу і з 2016 року для студентів викладається окремим модулем навчальна дисципліна  «Практикум з правозахисної діяльності (Юридична клініка з прав людини)».

По-третє, є декілька точкових рекомендацій для сфери освіти від правозахисників, які мали б сприяти втіленню української моделі перехідного правосуддя:

• Включити інформування про конфлікт, його причини та наслідки у школах та вузах таким чином, щоб формувати у молоді здатність до побудови демократичного громадянського суспільства та повагу до прав людини.
• Змінити парадигму історичної освіти, з «історії війн»  на «історію миру»,  включно з освітою в галузі прав людини та демократії, освітою в галузі миру, громадянською освітою, історією чи методикою пам’яті.
• Запровадити заходи щодо популяризації принципів правосуддя перехідного періоду, які повинні мати  навчальне забезпечення та включати експертів як у галузі освіти, так і експертів з правосуддя перехідного періоду, які можуть створювати навчальні матеріали та встановлювати зв’язки з освітнім сектором.
• Перетворити на навчальні матеріали аналітичні звіти Центру Документування УГСПЛ засновані на правдивих історіях та свідченнях (Переможне, Станиця Луганська, Мар’їнка та інші). Завдяки напрацюванням Центру Документування, може бути розроблений широкий діапазон навчальних інструментів, які будуть корисними для вчителів та допоможуть учням дізнатися про нещодавнє суперечливе минуле. Ці матеріали можуть включати в себе традиційні ресурси – друковані (підручники, навчальні посібники та плани уроків) та аудіовізуальні (відеокліпи, документальні фільми та аудіозаписи), а також матеріали, які служать для безпосереднього зображення пам’яті, наприклад, пам’ятні сайти, артефакти, урочистості, свідчення та журнали.

• Розробити просвітницькі програми, котрі співпрацюють з владою у сфері освіти, школами, університетами та проектами громадянського суспільства чи громад.
• Сприяти під час реформі освіти, викладанню минулого,  таким чином, щоб воно було чутливим до конфлікту. Усні проекти усної історії є особливо потужними навчально-методичними засобами, у яких жертви та злочинці розповідають про те, як збройний конфлікт змінив їх життя назавжди. Вони виконують важливу роль у полегшенні розуміння минулого серед учнів, виходячи за рамки простого опису фактів та використання емпатії, які покликані розвивати емоційні реакції.

Таким чином, у суспільстві повинно сформуватися розуміння, що  внесок, який освіта може зробити до миротворчого процесу, залежить не лише від відбудови будівель шкіл, повторного залучення молоді до системи освіти та створення шкільних програм, які розвивають толерантність та соціальну згуртованість, але також від урахування під час проведення реформ минулих помилок у сфері освіти та культури, які спричинили конфлікт.

Керівниця освітнього напряму УГСПЛ Валентина Потапова додає: «Для того, щоб вчення про минуле мало очікувані позитивні ефекти, особливо в суспільствах, що борються зі спадщиною збройного конфлікту, воно має бути розробленим таким чином, щоб не повторилася ситуація, коли принижується або навпаки домінує якась визначена  група населення. А такі ризики, на жаль, ми вже бачимо під час суспільних діалогів щодо майбутньої реінтеграції окупованих територій».

За матеріалами керівниці освітнього напряму УГСПЛ Валентини Потапової

Популяризацію знань про перехідне правосуддя, Міжнародне гуманітарне право та інших матеріалів, що пов’язані зі збройним конфліктом в Україні та окупацією Криму УГСПЛ здійснює за підтримки Програми USAID «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.