Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках програми USAID «Права людини в дії» продовжує спецпроєкт з Радіо NV, покликаний посилити правову обізнаність громадян України в питаннях притягнення до відповідальності за вчинені під час війни злочини. Гості етерів – судді, прокурори, адвокати, які пройшли навчання за освітніми курсами УГСПЛ, а також експерти Спілки. Разом з ведучими вони обговорюватимуть нагальні правові виклики, що постають в умовах війни. 

Після деокупації територій актуальним лишається питання: що робити з посадовцями, які пішли на співпрацю з окупантами. Як діяти, якщо вирішувати потрібно тут і зараз? Чи буде ефективною люстрація на звільнених територіях та якою вона має бути, аби її не оскаржили в Європейському суді з прав людини? Про це в ефірі Радіо NV говорили з Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керуючим партнером адвокатського об’єднання «Амбрела», випускником освітніх програм Української Гельсінської спілки з прав людини.

Якою була люстрація в Україні та закордоном?

Люстрація пішла від того, що в багатьох країнах пострадянського простору була необхідність захистити нову демократію від тоталітарного минулого. Цей принцип був закріплений в багатьох нормах. Чиновник, який проявляє свою нелояльність до влади, може бути за це звільнений. В Україні раніше вже був досвід проведення люстрації, коли прийняли закон «Про очищення влади». Проте він зазнав невдачі: Європейський суд з прав людини визнав, що цей закон порушує керівні принципи люстрації. За цими принципами люстрація має застосовуватися індивідуально, закон же передбачав колективні заходи.

Читати більше: 800 державних службовців оскаржили своє звільнення: як працює люстрація в Україні?

Досвід люстрації був і в інших країнах, зокрема, в Польщі. Там колишні служби безпеки визнали злочинними організаціями. Кожна особа, яка мала займати ту чи іншу посаду, подавала декларацію, у якій вказувала, чи не співпрацювала вона з цими органами. Якщо людина зізнавалася, вона продовжувала свою роботу. Якщо ж не визнавала цей факт, а перевірка підтверджувала факт співпраці, особу звільняли. Цей приклад люстрації вважається вдалим, оскільки кожен випадок розглядався індивідуально.

«Ми ж пішли іншим шляхом. Наша люстрація передбачала інші принципи: обмежувальним заходам піддавалися також і ті, хто міг не підтримувати Януковича. Ми намагалися зробити все якнайшвидше, але по факту витратили багато часу і повернулися у вихідну точку», – зазначає адвокат.

Чи можливо застосовувати закон «Про очищення влади» зараз?

Важливо зазначити, що закон про очищення влади вже не може бути застосований. Він стосується лише часів Януковича. Зараз ми говоримо, як треба люструвати колаборантів, осіб, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Проте саме закону про люстрацію немає. У кримінальному кодексі існують заходи, подібні до люстрації. Вони передбачені у статті 111-1. Це відносно нова стаття про колабораційну діяльність. У цій статті злочин державної зради з одного боку пом’якшили, а з іншого – деталізували та уможливили розгляд більшої кількості справ, які підпадають під ознаки колаборації. Фактично ч. 1 ст. 111-1 передбачає заходи подібні до люстрації: обмеження права займати певні посади чи позбавлення його. Проте говорити, що це люстрація в чистому вигляді не можна, люстрація – це не захід покарання. 

Читати більше: Якою (не) може бути люстрація в Україні: аналітика

Чи потрібен нам новий закон про люстрацію?

Зараз є три законопроєкти, вже це говорить про те, що потрібен новий закон. В першу чергу, тому що нам потрібно визначатися з державною політикою. Тут є два паралельні аспекти: на деокупованих територіях нам потрібно притягати до відповідальності, на окупованих — попереджувати колабораціонізм і регулювати, як буде проходити деокупація надалі.

«Раніше люстрацію проводили вже після подій, в нас такої можливості немає – нам потрібно жити далі. На мою думку, потрібно застосовувати і кримінальний кодекс, і окремі люстраційні механізми. Всі хочуть швидкої справедливості, проте заходи кримінального права не дають швидкого ефекту. Відповідно треба застосовувати додаткові засоби», – наголошує Андрій Яковлєв.

Якою може бути люстрація та які механізми можна використовувати — дивіться у відео:

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Захід став можливим завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.