4 жовтня Комітет експертів Ради Європи щодо злочинів на ґрунті ненависті зібрався у Страсбурзі, аби підготувати текст Рекомендації для держав-членів Ради Європи. Метою спільної роботи є напрацювання документа, який допоможе на рівні кримінального законодавства встановити механізми ефективного переслідування за вчинення злочинів на ґрунті ненависті.

Від імені України участь в засіданні взяв виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, як номінований урядом експерт для роботи в комітеті, що готує текст Рекомендації та Пояснювального меморандуму. Усі подані від України зауваження враховані і будуть обговорюватися в наступні дні. Свої рекомендації та пропозиції до Комітету експертів надали шість держав та Представництво ЄС. 

– Робота полягала в опрацюванні термінології, що викладена в загальній рекомендації. Одне з моїх зауважень стосувалося того, що жертвою вважається особа, якщо вона навіть не має такого статусу в кримінальному процесі, тобто не було повідомлення про злочин до поліції. Зараз готуємо максимально грунтовний матеріал для того, щоб потім Комітет міністрів Ради Європи затвердив цей документ і розіслав у вигляді рекомендацій державам-членам Ради Європи. В подальшому країни зможуть створити власні політики і стратегії щодо імплементації цієї рекомендації для подолання злочинів ненависті на національному рівні, – зауважив Олександр Павліченко.

До злочинів на ґрунті ненависті можуть відносити і нищення майнових об’єктів, і побиття, вбивства,  зґвалтування – це злочини різної категорії, які можуть вчинятися з мотивів ненависті. 

Із проблемами розслідування і доведення злочинів на ґрунті ненависті стикаються практично всі країни Ради Європи, і цей злочин є недорозслідуваним. Україна, в якій цей злочин визначений у статті 161 Кримінального кодексу –  «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками» – має аналогічні складнощі з доведенням та розкриттям злочинів, які вчиняються з мотивів ненависті. Для слідства й суду простіше кваліфікувати такі випадки як звичайне хуліганство чи умисне завдання тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, аніж встановлювати мотив ненависті й доводити його в кримінальному процесі. 

– Слідчі кажуть, що якщо застосовувати 161 ККУ, як наполягають часто представники ЛГБТ,  то справа може затягнутися на роки і взагалі не вийти на судове рішення. І це насправді так і є: за іншими статтями розслідування відбувається швидше, але втрачається саме ця складова злочину – мотив  ненависті, – наголошує Олександр Павліченко. 

Тож мета документу, над яким працюють експерти, забезпечити передовсім запобігіння таким злочинам, так само як і їх максимальне виявлення, ефективне розслідування. Рекомендації встановлять рамки для того, щоб держави створювали і поширювали свої кращі практики. 

– Для нас це важливо, тому що ті ж самі росіяни вкладають мотиви ненависті у виправдання агресії. Такі злочини у своєму розвинутому вигляді призводять до злочинів проти людяності чи злочинів геноциду – зазначає виконавчий директор УГСПЛ. 

Фінальний документ матиме рекомендаційний характер і має стати допоміжним для урядів країн Ради Європи у боротьбі із злочинами на ґрунті ненависті. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube