Цими днями в столиці триває Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини  Docudays UA. Подія одночасно проходить в чотирьох локаціях – кінотеатрах «Київ», «Кінопанорама» і «Ліра» та Будинку кіно.

Окрім власне кінопрограми, яка постійно привертає увагу все більшого числа публіки, також на фестивалі проводиться ряд правозахисних заходів. Частину з них організовує Українська Гельсінська спілка з прав людини.

Наприклад, у понеділок, 28 березня, в білій залі Будинку кіно протягом дня відбулись чотири зустрічі організовані Спілкою разом з її членами та партнерами. Половина з цих подій була присвячена проблемам учасників АТО.

Ранок розпочався з відкритої доповіді-дискусії, що стосувалася захисту прав громадян, які постраждали під час бойових дій на Сході. У числі доповідачів виступили представники громадських ініціатив, правозахисних організацій та Служби безпеки України.

Зокрема Алла Макух, лідер громадської ініціативи «Матері захисників», розповіла про дії, на які відважуються родичі українських військових, що потрапили до полону, для визволення своїх синів, братів та чоловіків. Особливу роль родичів військових також підкреслив експерт Центру звільнення полонених СБУ Ігор Куракса, який розказав про механізми обміну та визволення полоненими.

Також у рамках дискусії обговорювались питання прав людей, що дістали поранення або отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Особливим аспектом цієї теми стало питання отримання постраждалими відповідних документів.

Окрім УГСПЛ, у числі організаторів події відмітилсь Правозахисна Група «СІЧ», громадські об’єднання «Форпост», «Блакитний птах» та Юридична сотня.

Другою зустріччю, присвяченою бойовим діям на Сході, став круглий стіл, що дістав назву «Дотримання прав учасників АТО щодо пункту про обов’язкову психологічну реабілітацію, Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зустріч організувала громадська організація «Форпост», спільно з УГСПЛ. У числі спікерів виступили юристи та психологи, зокрема представники відділу забезпечення соціально-психологічного супроводу особового складу Міністерства оборони України, а також керівник Української асоціації когнітивно-поведінкової терапії Андрій Карачевський.

Круглий стіл викликав палку реакцію представників громади, частина з яких зазначила, що на їх думку, проходження військовими обов’язкової психологічної реабілітації може виступити фактором дискримінації по відношенню до них.

Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян також ініціював круглий стіл, тема якого звучала як «Україна в лещатах олігархічних монополій: чи можливі модернізація і прорив до свободи?». На обговорення було запрошено правозахисників, економічних експертів, журналістів, та представників влади.

Актуальність теми, за словами голови Комітету Миколи Козирєва, зумовлена суспільними та державними змінами, викликаними Майданом, а також подальшою потребою в інституціональних змінах.

Гості круглого столу починали з визначення того, що ж таке «олігархічна монополія» і продовжували декларацією проблем, які гостро стоять в українських реаліях. Так економіст Володимир Лановий зазначив, що олігархія є антиподом підприємництва, а її модель є моделлю виснаження ресурсів. Він також відмітив, що одними з основних кроків у подоланні олігархічної монополії є обмеження умов приватизації держпідприємств і впровадження змін у виборчій культурі задля подолання розчарування, що масово охоплює громадян України.

Економічний експерт Володимир Дубровський метафорично підкреслив, що одна з основних проблем виборчої культури українців полягає у «нерозумінні різниці між Ахметовим і Цукерберґом». А замість запропонованого до розгляду поняття «олігархії», пан Дубровський запропонував визначення «суспільний порядок з обмеженим доступом», зворотньою стороною якого є охлократія.

Натомість журналіст Віталій Портніков взагалі заявив, що наразі в  Україні олігархів немає, оскільки статки жодного з тих, кого ними прийнято вважати, недостатні для такого визначення.

Також він зазначив, що Україна нині фактично являє собою протекторат інших держав. «Ми платимо нашим громадянам гроші західних платників податків», – сказав Портніков. Тому, за його словами, в нашій країні не стоїть проблеми олігархії, але надзвичайно гостро стоїть проблема популізму. До цього твердження також приєднався журналіст Радіо Свобода  Андрій Діхтяренко, додавши до проблемних компонентів популізму та дематогії – тотальну зраду, під чим він мав на увазі великий ризик для ЗМІ перетворитися на машину пропаганди.

Нехтування верховенством права – головна теза, висловлена Євгеном Захаровим, директором Харківської правозахисної групи, у якості характеристики системних проблем державної влади та суспільства. Пан Захаров підкреслив, що необхідною умовою адекватного функціонування системи є розуміння та дотримання встановлених законом правил, які є неодмінно важливішими за політичну доцільність.

Останньою подією дня стала презентація проекту «Ті що пережили пекло». Проект являє собою короткий документальний фільм, темою якого є катування та нелюдське поводження, застосовуване до полонених терористами на Сході України. Стрічка, представлена коаліцією «Справедливість заради миру на Донбасі», складається з відеохроніки та інтерв’ю людей, що пережили катування та нелюдське поводження стосовно себе, або свідких подібних злочинів. Вона є доповненням до однойменного звіту, раніше представленого коаліцією. Окрім власне авторів стрічки, на зустрічі також були присутні її герої – люди, яким довелось пережити перебування в полоні бойовиків.

Ознайомитись з повною програмою правозахисних заходів УГСПЛ на Docudays UA можна тут.