Підприємець мешкав у Донецьку і продавав кам’яне вугілля на території України. Так було до війни. Та після його життя стало складнішим – не лише через переїзд, роз’єднання сім’ї, а й через 2-річне перебування в застінках так званої «ДНР».

У 2014 році життя Сергія стало іншим – блокпости між містами Донбасу, дорожчі ціни на усю продукцію і неможливість легально займатися власною справою. Сім’я вирішила переїхати до підконтрольного Уряду Україні Покровська. Та покинути повністю колишнє життя не вдалося. В окупованому Донецьку залишилася теща та квартира, яких потрібно було навідувати. Їздили, як правило, раз на тиждень.

Та 2 грудня 2017 року, коли чоловік сам їхав на власному автомобілі в Покровськ з Донецька, уже стандартна для нього процедура перетину лінії розмежування пішла не так, як передбачалося.

«Я показав документи і мене попросили відкрити багажник. Коли я його відкрив – отримав удар в затилок, мені наділи пакет на голову і прийшов до тями я в автомобілі з наручниками за спино, лежачи на задньому сидінні», – розповідає подробиці затримання колишній полонений Сергій Робак.

Він не бачив, хто саме його вдарив. Доки він відкривав багажник, позаду підійшли 4-6 людей, які діяли швидко і професійно. А коли він прийшов до тями, його вже везли у невідоме тоді місце – «МГБ ДНР», –  для допиту.

«Допит тривав з 9.30 ранку до 06.00 вечора. Мене били троє людей по черзі. Били в голову, по ногам, корпусу, мені зламали ребра. Весь цей час я сидів на стільці і з наручниками. Принижень і погроз не було, але були пусті вистріли в голову з пістолету – імітація розстрілу. Я чув, як спускається курок пістолета. Бойовики вимагали, щоб я зізнався, що я шпигун», – ділиться пережитим Сергій.

Майже місяць дружина Ольга не мала жодної інформації про свого чоловіка.

«Это был КОШМАР и я очень не хочу вспоминать о нем», – згадує свої переживання Ольга Робак.

А потім була «Ізоляція».

Колись мистецький простір «Ізоляція» бойовики перетворили на закритий таємний об’єкт “Міністерства держбезпеки ДНР”. Люди, яким довелося туди потрапити, називають її катівнею, концтабором та навіть пеклом. У в’язниці упродовж 9 місяців тримали і Сергія Робака. Перші 40 днів – підвал. Тісна кімнатка 2,5 на 1,5 метра, без вікон, без прогулянок, з 2-разовим убогим харчуванням.

На початку січня 2018 змінилася камера, але не змінилося харчування. Тоді щонайменше 20 осіб (кількість постійно змінювалася), здебільшого «шпигунів», «зрадників держави», тіснилися на 25-30 квадратних метрах. На металеві нашвидкоруч зварені каркаси ліжок клали дерев’яні двері і матраци – на тому і спали утримувані. Вікна не відчинялися, а світло через них не проходило через замальовані білою фарбою стекла. Режим жорсткої дисципліни не супроводжувався фізичним насильством, окрім окремих випадків.

«Думка про те, що мене можуть побити не покидала. Я весь час перебував у стресі та психологічному напруженні», – згадує Сергій Робак.

Перші 15 хвилин з дружиною, після незаконного затримання і пошуків чоловіка, трапилися у лютому 2018. Відтоді зустрічалися лише на кількох допитах у слідчого. І в кінці липня 2018 справу направили в суд.

«Я ознайомився з справою і все підписав. Там було написано, що мене обвинувачують у шпигунстві. Мені порадив адвокат все підписати, оскільки пообіцяв мені, що я піду на обмін», – продовжує розповідати Сергій Робак.

З направленням справи до суду Сергія перевели до Макіївської виправної колонії №97. Пізніше – у СІЗО №5 Донецька.

Через «реформи в ДНР» розгляд справи фактично одразу зупинили і відновили лише через пів року – у  березні 2019. Так званий апеляційний суд «ДНР» та головуюча суддя Людмила Стратейчук за 2 засідання оголосили вирок – 12 років позбавлення волі. Трапилося це 26 квітня 2019.

«Покарання за шпигунство» Сергій Робак відбував у Макіївські виправній колонії №32. Перші два тижні перебував на так званому «карантині» або «ямі» – свого роду ізолятор для штрафників, політичних або новачків. Пізніше перевели в барак. «Політичних» тримали окремо спочатку їх було 25, а за місяць до обміну – вдвічі більше.

У колонії Сергію вперше за час полону дозволили дзвонити рідним.

29 грудня 2019 нарешті сталося довгоочікуване – обмін, Україна, реабілітація в «Феофанії».

«Вот и вся история :)», – зі смайликом дружина Ольга закінчила пояснення для юристів УГСПЛ.

«На окупованій території залишилася моя квартира. Я туди зараз не можу повернутися, оскільки існує висока ймовірність, що мене знову затримають. Тому фактично користуватися майном не можу. Ним опікується дружина, яка їздить туди до матері і до сестри», – зазначає колишній полонений.

До Центру стратегічних справ УГСПЛ у 2018 році звернулася мати Сергія за юридичною допомогою.

«Відтоді ми намагалися правовими засобами захистити права Сергія Робака з метою швидшого його повернення додому. Зокрема, ми неодноразово зверталися до державних органів України та Російської Федерації, проте оскільки ефективних дій від держав не було, ми також зверталися до Єврорпейського суду з прав людини. Наразі, після звільнення Сергія, ми продовжуємо супроводжувати дану справу», – коментує справу юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Віталія Лебідь.

Нині правозахисники збирають докази щодо незаконного позбавлення волі Сергія та обставин його перебування у полоні НЗФ «ДНР», що призвело до порушення його прав.

Нагадаємо, Кремль продовжує утримувати українських громадян в окупованому Криму та на території РФ, щонайменше 89 осіб – з політичних мотивів.

Матеріал став можливим за підтримки Програми USAID «Права людини в дії», яка здійснюється Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.