7 травня 2020 року УГСПЛ організувала онлайн-лекцію «Національне та міжнародне регулювання обмежувальних заходів (санкцій)» для співробітників/ць Представництва Президента в Автономній Республіці Крим та інших органів державної влади, а також правозахисних організацій. Спікеркою виступила Юлія Каздобіна, Голова Української фундації безпекових студій, магістр політології (Університет м. Рочестера, США) та міжнародних відносин (Університет Брігама Янга, США).

Спочатку учасники/ці мали змогу дізнатись про виникнення концепції дипломатії примусу як альтернативи застосування військової сили та про еволюцію міжнародних санкцій. Потім спікерка детально зупинилась на переліку західних санкцій по відношенню до Росії у зв’язку із збройною агресією проти України, розповіла про процедури впровадження санкцій в західних країнах, а також пояснила специфіку українського санкційного законодавства.

Заключна частина «Питання-відповіді» викликала жваву дискусію щодо застосування санкцій за порушення прав людини. Зокрема, обговорили актуальність цього питання для України саме зараз, адже одним із тяжких наслідків російської агресії впродовж останніх років є порушення фундаментальних прав людини на тимчасово окупованих територіях, з-поміж іншого права на свободу та особисту недоторканність, права на життя, заборону катувань, права на справедливий суд, свободу мирних зібрань, вираження поглядів (про що йдеться у рекомендаціях слухань парламентського комітеті на тему удосконалення державної санкційної політики). Спікерка повідомила, що міжнародне врегулювання обмежувальних заходів в цьому напрямку є відносно новим і зараз відбувається його розвиток.

Також правозахисна спільнота була стурбована ймовірністю послаблення санкцій щодо Росії у зв’язку із епідемією COVID-19 (нагадаємо, що агресором ведеться спроба використати ситуацію з епідемією як таку, що начебто поглиблює гуманітарну кризу на фоні запроваджених санкцій, і під гаслами «гуманності» та «солідарності» в боротьбі з епідемією позбутися обмежень, що шкодять російській економіці). Однак, на думку спікерки, ймовірність розвитку такого сценарію дорівнює нулю, адже західні країни непохитно стоять на позиції постійної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, і санкції мають стимулювати РФ аби врешті-решт повернути тимчасово окуповані території.

Ознайомитися з презентацією можна тут.

Ця лекція на тему національного та міжнародного регулювання санкцій стала черговою в циклі лекцій з перехідного правосуддя та міжнародного права прав людини, організованого УГСПЛ на запит Представництва Президента в АР Крим. В ній взяли участь співробітники/ці різних структурних підрозділів Представництва (зокрема, служби правого аналізу, служби реінтеграції та деокупації, служби міжнародних зв’язків та інших), а також приєднались помічниця народного депутата України, представники/ці Прокуратури АР Крим та інших органів державної влади, правозахисники з УГСПЛ та Центру прав людини «ZMINA».

20 травня відбудеться друга частина лекції, яка буде присвячена українській санкційній політиці, зокрема її відмінностям від західної та законодавчим недолікам, які заважають їй бути ефективною.

Треба зазначити, що з початку окупації Криму та збройної агресії на Донбасі УГСПЛ опікується питанням удосконалення санкційної політики України та адвокатування запровадження цільових санкцій союзними країнами проти порушників прав людини. Це включає ініціювання в 2018 році слухань Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин на тему «Удосконалення державної політики у сфері застосування санкцій до осіб, причетних до політично мотивованих незаконних переслідувань громадян України», результати яких були зафіксовані у відповідних рекомендаціях^[1], проголосовані комітетом та розповсюджені серед відповідальних державних органів^[2]. Також важливим є просування механізму синхронізації санкцій, запроваджених Україною та урядами країн ЄС, США, Канади, зокрема, ухвалення української версії «Закону Магнітського»^[3]. Це питання було порушене під час зустрічей за участі світових політичних лідерів та очільників ключових гуманітарних інституцій, а також українських урядовців (наприклад, Форум безпеки у Варшаві, Одесі, Києві^[4], Братиславський форум GLOBSEC-2019, засідання ПАРЄ, обговорення в Парламенті Великобританії та ін.), з державними чиновниками, іноземними дипломатами та іншими партнерами.

Захід відбувся за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

______________________________________________________

^[1] https://cutt.ly/mynyI2a

^[2] https://cutt.ly/WynyFEB, https://cutt.ly/UynyV4o

^[3] Закон (також Акт) Магнітського [англ. Sergei Magnitsky Rule of Law Accountability Act], який було прийнято Конгресом США в 2012 році, містить перелік російських чиновників, причетних до шахрайств, переслідувань та порушень прав людини.

^[4] Під час Київського безпекового форуму було організовано сайд-івент «Чи можливе прийняття Глобального Акту Сенцова? Стратегія України щоб ускладнити життя порушників прав людини», https://cutt.ly/Byny3qV