16 червня 2020 року УГСПЛ організувала онлайн захід для педагогів, що представляють як загальноосвітні навчальні заклади, так і систему інститутів післядипломної педагогічної освіти, а також для методистів районних та міських управлінь освіти. У заході взяли участь освітяни Дніпропетровщини, Хмельниччини, Миколаївщини, Тернопільщини, Сєвєродонецьку, Маріуполя, Краматорську, Чернівців та інших регіонів. Мета вебінару – допомогти вчителям у викладанні такої складної теми, як збройна агресія РФ. Його провели керівник Центру документування УГСПЛ Олексій Біда, експертка Всеукраїнської програми “Розуміємо права людини” Олександра Козорог, Ірина Костюк, представниця Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, Амбасадор EUROCLIO, а також Валентина Потапова, керівниця освітнього напрямку УГСПЛ.

На початку вебінару «Актуальні теми новітньої історії України: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України?» Валентина Потапова розповіла про виникнення ідеї серії навчальних вебінарів щодо вивчення такої болісної та дражливої (а значить, і складної у вивченні дітьми) теми, як війна. Спікерка зазначила, що подібні заходи є частиною програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», запровадженої заради посилення відповідальності за порушення прав людини та воєнні злочини, що виникають внаслідок конфлікту на Сході України та незаконної анексії Криму, а також закладання фундаменту для сталого миру та соціальної єдності. У рамках цієї програми діє освітній напрямок, мета якого надати педагогам документальні ресурси та методичні рекомендації з їх використання при вивченні теми збройної агресії, долі цивільного населення, осмислення подій і процесів гібридної війни, ціннісного ставлення до страждань і подвигів, що супроводжують будь-яке збройне протистояння. Також Валентина Потапова відмітила: «Освітній відділ УГСПЛ ставить своїм завданням співпрацю з Міністерством освіти і науки та вчителями, які здатні просувати ідеї перехідного правосуддя, концепції, яка має на меті перехід України до сталого миру та подолання наслідків війни. Тому підготовка і підтримка вчителів є пріоритетом у діяльності нашої організації».

Напрацювання щодо того, як викладати певні аспекти конфлікту, було зібрано у методичному посібнику «Історія одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України», який і було презентовано учасникам онлайн заходу його співавторами. Говорячи про передісторію виникнення посібника, пані Валентина зазначила, що його підготовлено на базі звітів Центру документування УГСПЛ “Історія одного міста”, в яких зафіксовано події в окремих містах Донбасу під час збройного конфлікту.

Після цього Олексій Біда, керівник Центру документування УГСПЛ, більш детально розповів учасникам як готувалися звіти “Історія одного міста”, а також чому важливо вести історіографію подій гібридного збройного конфлікту в Україні. Він зазначив: “Під час збройних конфліктів завжди виникає масове насильство та порушення прав людини, які необхідно своєчасно і ретельно документувати. Держави створюють із запізненням інституції, подібні до нашого Центру документування, зазвичай, лише після закінчення війни. Україна не виключення. Тому громадянське суспільство взяло на себе цю функцію”.

Наступна частина вебінару була присвячена педагогічним аспектам вивчення сучасних збройних конфліктів у системі середньої освіти та ризикам викладання цієї теми. Було зауважено, що міжнародний досвід та й вітчизняні видання, які так чи інакше присвячені темі збройного конфлікту, не мають готового рецепту. Більше як 160 освітян з усієї України, які взяли участь в опитуванні щодо актуальності та особливостей зазначеної теми, відповідали серед іншого про те, чи виважено викладено події історії України 2014-2020 років у чинних освітніх програмах та підручниках. Результати опитування були доволі неочікуваними. Попри те, що у всіх навчальних програмах для 11 класів та вимогах програми ЗНО ця тема присутня та прописувано очікувані навчальні результати, 57 % опитаних сказали “ні” з різними поясненнями, ще 15 % – відповіли “частково”. Серед відповідей «так» також зустрічалися коментарі щодо недостатності всебічного аналізу у більшості навчальної літератури. Мотивуючи свою відповідь щодо невиваженого викладання сучасної історії України, учасники анкетування зазначали таке: «більшість авторів підручників упереджено підходять до оцінки подій сучасності, впроваджують свою суб’єктивну точку зору. Хаотично і невиважено»; «констатують факти, але не дається аналіз»; «в підручниках відбивається офіційний погляд влади на події, сприйняття її в суспільстві неоднозначно, тому ці теми для вчителя найважчі»; «пройшло мало часу для об’єктивного погляду на ці події», «ці події ще не стали предметом історії. Домінує пресловута історична політика»; «для авторів підручників, як і для багатьох громадян, це болючі питання, на які або не вміють подивитись ще й зі сторони, або ж надто відсторонюються»; «підручники є просто ретрансляторами думок/поглядів авторів і не сприяють розвитку мислення учнів»; «потрібно комплексно опрацювати даний період, зважити на всі сторони процесу»; «події є нашим сучасним, а тому досить часто зазнають політичного впливу».

Натомість освітяни хотіли б бачити у навчальних джерелах більше матеріалу, що розвиває емпатію, розуміння інших, критичне мислення та здатність розпізнавати маніпуляції, матеріалу, який вчить працювати зі складними та болючими питаннями минулого і сучасного. Пропонуючи матеріали посібника як доцільний освітній ресурс Ірина Костюк зазначила: “Вивчення теми збройного конфлікту неминуче виходить за рамки суто хронологічного підходу до переліку військових операцій чи розтлумачення певних термінів, а передбачає потребу говорити про жертв насильства і страждання мирного населення, про героїчне і нице у людській поведінці, порушувати контроверсійні та дражливі теми».

Після цього Олександра Козорог перейшла безпосередньо до презентації методичних рекомендацій «Історія одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України». Вона зауважила, що автори не ставили задачу розглянути всі питання збройної агресії. “У посібнику ми акцентуємо увагу саме на порушеннях прав людини і стражданнях мирного населення”, – наголосила спікерка. Через фокус посібника саме на правах людини його було викладено в термінології Міжнародного гуманітарного та кримінального права, а також Міжнародного права прав людини. Тому аудиторії було роз’яснено такі поняття, як збройний конфлікт  – збройна агресія РФ на Сході України – збройна агресія РФ проти України – війна та гібридна, “проксі” війна. Окремий акцент було зроблено на поясненні концепції перехідного правосуддя, адже після завершення збройного конфлікту для сталого миру необхідно здійснити ряд кроків, які містяться в чотирьох елементах цієї концепції: притягнення винних до відповідальності за злочини; відшкодування жертвам завданої шкоди; встановлення правди, повне розслідування порушень, які мали місце в період конфлікту; інституційні реформи, які гарантують неповторення таких порушень і самого збройного конфлікту, та офіційна констатація історичної правди. «Саме це є основною метою створення звітів, а також використання їх матеріалів на уроках та позакласній діяльності в школах України. Дуже не хотілося б повторити уроки минулого, навпаки, хочеться забезпечити право на правду зараз для цього покоління дітей, які формуватимуть майбутнє нашої держави»,- зауважила пані Олександра.

Теоретичну частину вебінару було завершено наданням педагогам переліку універсальних підходів при вивченні таких дражливих та болісних тем, як збройний конфлікт. Серед них осмислення складності проблеми; уміння відрізняти суттєву інформацію від несуттєвої та використовувати перевірені факти; здатність використовувати різні джерела інформації та визначати прогалини в уже отриманих даних; давати оцінку інформації з огляду на її повноту та достовірність, використовувати не лише офіційні документи, статистику та інфографіку, а й особисті свідчення і спогади; уникати спрощених оцінок та слідкувати за точністю і коректністю висловлювань; уміння виробляти власне ставлення до суперечливої та неоднозначної ситуації, навички емпатії.

Під час практичної частини заходу учасники в групах обговорили теми, які спікери пропонують викладати учням: чому землі Луганської та Донецької областей стали територією збройної агресії Російської Федерації; як розпочинався конфлікт на сході; життя в окупації; якщо поруч військовий об’єкт/якщо війна приходить у твій дім/ті, хто були поруч: вибір в умовах війни (про Луганський аеропорт та долі мешканців с. Переможне); порушення прав людини під час воєнного конфлікту на Сході України.

Після вебінару учасники поділилися своїми враженнями від заходу. Багато з них відмітили актуальність та корисність отриманого матеріалу, подякували за викладання складної теми не тільки на змістовному, але і на емоційному та ціннісному рівнях. Позитивні відгуки надихають колектив авторів заходу продовжувати роботу в цьому напрямку, і вже у серпні цього року пройде аналогічний вебінар для наступної групи освітян.

Захід відбувся за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.