Відповідне рішення ухвалив Конституційний Суд України за скаргою, яку подали юристи Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. Частину п’яту статті 176 Кримінального процесуального Кодексу України визнали неконституційною.

У 2017 році юристи подали конституційну скаргу в інтересах пані Ковтун М.А.. Її обвинувачують в організації вибуху у публічному місці, від якого постраждало 13 людей. І донедавна, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, у таких випадках до підозрюваних неможливо застосувати інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою. До таких категорій осіб належать ті, які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, злочинів, пов’язаних з терористичною діяльністю, та деяких інших злочинів проти громадської безпеки. Така норма існувала не завжди. Зміни внесла до КПК Верховна Рада України у 2014 році. Вони фактично встановили презумпцію необхідності ув’язнення осіб за тяжкістю вчинення злочинів.

Конституційну скаргу готували Віталія Лебідь, Михайло Тарахкало та Олена Проценко. Правозахисники базували її на основі статті 29 Конституції України, відповідно до якої кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. А також на статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 3 статті 5 Конвенції передбачені додаткові гарантії захисту права на свободу, а саме, особа, яку затримано на законних підставах має право на звільнення за умови наявності гарантії присутності на судових засіданнях.

На практиці, застосування частини п’ятої статті 176 КПК України призводило до втрати судового контролю над ув’язненням особи. Судді, не беручи до уваги конкретні деталі кожної справи та не оцінюючи наявність ризиків, автоматично застосовували запобіжний захід у вигляді тримання під вартою виключно на підставі злочину, за яким особа підозрюється. Таким чином, особа утримувалася під вартою без вмотивованого судового рішення і особу позбавляли свободи  лише за фактом наявності підозри чи обвинувачення у скоєнні злочину, яка не доведена. Більше того, беручи до уваги значну тривалість досудового розслідування та судового розгляду кримінальних справ в Україні, обвинувачені особи були позбавлені свободи роками. Отже, застосування оскаржуваної норми призводило до масового порушення принципу верховенства права та права особи на свободу та особисту недоторканність.

Юристи Центру стратегічних справ вважають, що визнання неконституційним положення частини п’ятої статті 176 КПК України, сприяє забезпеченню прав людини в Україні та відповідає міжнародним стандартам захисту прав людини.

Стратегічну справу щодо визнання неконституційною ч. 5 ст. 176 КПК України підтримано Українською Гельсінською спілкою з прав людини в рамках програми USAID «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Автор Віталія Лебідь

Юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ