«Крок, який Україна мала б зробити давно» – Павліченко про ратифікацію Римського статуту
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
20.07.2018
Координатор Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини Олексій Біда наголосив на важливості об’єднання зусиль у документуванні воєнних злочинів. Він розповів про роботу Центру у напрямку правосуддя перехідного періоду, зокрема про моніторингові місії та детальне вивчення свідчень жертв і свідків воєнних злочинів. Координатор запропонував користуватись базою даних Центру, де у стандартизованому вигляді зберігаються свідчення, – іншим організаціями для ведення єдиного обліку даних, пов’язаних зі скоєнням воєнних злочинів та порушенням прав людини.
Також Олексій Біда розповів про співпрацю з Центром стратегічних справ УГСПЛ у судовому вимірі. «Зібрані дані передаються до Центру стратегічних справ для підтримки подальшого судочинства на національному та міжнародному рівні. А також для надання матеріалів для слідчих органів, – повідомив координатор. – Але важливо забезпечити доступ до правосуддя та створити умови, що дозволять відновити свої права всім постраждалим від конфлікту».
Військову прокуратуру на заходу представив Андріан Алексєєв, прокурор відділу нагляду за додержанням законів та виконанням судових рішень у кримінальному провадженні управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України. За його словами досудове розслідування встановило, що впродовж 2014-2018 представники терористичних організацій “ДНР” та “ЛНР” створили табори та інші місця незаконного утримання волі захоплених українських військовослужбовців та цивільних осіб на окупованих територіях сходу України. «Так майже всі незаконно позбавлені волі особи зазнавали жорстких тортур, побиття, катування та вбивств, – зазначив прокурор. – Полонені утримувались у непридатних для цього приміщеннях, позбавлялись харчування, води і можливості справляти фізіологічні потреби, та необхідних медичних умов».
Він повідомив, що на даний момент у Головна військова прокуратура встановила понад 3500 осіб, з яких близько 1700 – цивільні, а решта – військовослужбовці, які незаконно отримувались у полоні та піддавались тортурам, катуванням та нелюдському поводженню. Прокуратура опитала вже 1200 потерпілих, було встановлено біля 120 місць їх незаконного утримання.
Представник Управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях України ГПУ, Емір Абдуллаєв, розповів про здійснення досудового розслідування у кримінальному проводженні за фактами порушення збройними силами РФ та підконтрольними їм терористичними організаціями – законів та звичаїв війни. За його словами Управління вивчає всі факти обстрілів, пошкодження цивільної інфраструктури, загибелі людей та спричинення їм тілесних ушкоджень в результаті обстрілів.
«З моменту створення Управління було зафіксовано вже понад 182 обстріли цивільної інфраструктури, із них 88 – це нові обстріли», – зазначив Емір Абдуллаєв. Він наголосив, що на кожний випадок реагували слідчо-оперативні групи, ситуації фіксувалися, були опитані люди, експертизи встановлювали звідки було надіслані артилерійські снаряди, які ушкодження були заподіяні особам, що знаходяться на цих територіях. Як повідомив представник ГПУ, на цей час призначено понад 300 експертиз щодо встановлення усіх збитків, що були вчинені та допитано понад 200 потерпілих і приблизно стільки ж свідків. Також він повідомив, що слідчим шляхом була здобута доказова база участі Російської Федерації у збройному конфлікті. Зокрема, виявлені виготовлені на території РФ зброя, військова амуніція та велика кількість медичних препаратів.
Координатор ініціативи «Право на Захист» Еліна Шишкіна розповіла про ситуацію із відшкодуванням збитків за пошкоджене майно осіб, які проживають на лінії зіткнення, або тих, хто був вимушений стати переміщеними особами через зруйноване під час бойових дій житло. Вона зазначила, що попри правильні дії держави у кримінальних справах, на жаль, досі не існує єдиної бази пошкодженого або зруйнованого в результаті конфлікту майна.
Також, за словами правозахисниці, немає законодавчо встановленого механізму компенсації за пошкоджене або зруйноване майно внаслідок терористичного акту, хоча відповідно до ст. 19 Закону про боротьбу з тероризмом, будь-які збитки внаслідок терористичного акту відшкодовуються з державного бюджету України. «Однак ця норма є декларативною і вона не має механізму своєї реалізації», – зазначила Еліна Шишкіна. Втім, вона додала, що наразі затверджена Національна стратегія з інтеграції ВПО, яка була ухвалена Кабміном. У стратегії зокрема передбачені створення законодавчого механізму компенсації за зруйновані будинки, процедура документування пошкоджень і руйнувань. Але План дій з виконання цієї стратегії досі знаходиться на стадії проекту, хоча сама стратегія, за словами координатора «Права на Захист», розрахована лише до 2020 року.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
Президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт № 11484 про ратифікацію Римського статуту Міжнародного...
16 August 2024
Ще влітку минулого року житель Одещини звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із...
07 August 2024
Правозахисні організації закликають дотримуватися норм міжнародного права у питаннях пошуку інструментів для звільнення цивільних громадян,...
31 July 2024
Застосовувати катування росіяни почали з перших днів гібридного вторгнення в Україну в 2014 році. Знущаннями...
31 July 2024