Правозахисники стверджують, що ані поліція, ані прокуратура, ані народні депутати не хочуть припинити напади на ЛГБТ-активістів.

У неділю, 22 жовтня об 11 вечора двоє невідомих напали на Ігоря Захарченка із другом у під’їзді їхнього будинку. В результаті Ігор Захарченко отримав легкі тілесні ушкодження. Його партнер заходиться у важкому психологічному стані.

Але ще 18 жовтня в під’їзді будинку, де мешкає потерпілий та його партнер, з’явилися надписи на стінах із погрозами життю. З того дня вони не ночували вдома. Очевидно, невідомі вичікували біля помешкання Ігоря та його партнера протягом декількох днів, щоб скоїти напад.

Ігор каже, що поліція не вжила ніяких оперативних дій. За його словами, співробітники Нацполіції навіть довго відмовлялися зареєструвати справу про напад. «Досі за нашою справою не проведено жодних розслідувань, — сказав він. — А це критично важливо, адже у таких справах всі розслідування мають робитися по гарячих слідах. А поліція навіть не оглянула місце злочину. Крім того, нашу справу, замість того щоб передати слідчому, чомусь передали дільничному. На нас був напад із загрозою нашим життям».

На Ігоря Захарченка скоєно вже третій напад. Дві попередні справи – побиття під час КиївПрайду в 2016 році та побиття у Одесі – до сих пір не розслідувані. «Кожного разу я писав заяву до поліції і це мало нульовий результат, — сказав Ігор Захарченко. — Я знаю ще трьох людей з Одеси, які зазнавали нападів за останні три місяці, тому можна сказати, що ситуація в нашому місті погіршується».

Ігор Захарченко каже, що постраждалі представники ЛГБТ-спільноти здебільшого не звертаються до поліції, адже вони впевнені, що ніяких розслідувань вона проводити не буде. «Ми — невидимки у цій державі», — сказав Ігор Захарченко. Експерт Правозахисного ЛГБТ-Центру «Наш світ» Олександр Зінченков розповів, що вже понад десять років займається моніторингом порушень прав ЛГБТ в Україні. Він представив тематичний звіт «Обличчя ненависті. Злочини та інциденти на ґрунті гомофобії і трансфобії в Україні у 2014-2016 роках». Ось три типових історії звідти:

“Кейс 638 (Маріуполь, 2015) Декілька поліцейських, видаючи себе за геїв, які шукають знайомств, запропонували хлопцю зустрітися через соціальні мережі. При зустрічі незаконно затримали, відвезли до райвідділку, де вимагали гроші (8000 гривень), або вони повідомляють на роботу, батькам і сусідам про це. Постраждалий був вимушений заплатити цю суму”.

“Кейс 637 (Київ, 2015) Менеджер у супермаркеті “Сільпо” звільнила кількох працівників, звинувативши їх у образливій формі та при свідках, що вони геї. Постраждалі нікуди не зверталися”.

“Кейс 647 (Київ, 2015) Троє хлопців 19-25 років побили гея. Постраждалий звернувся до полції, але йому відмовили у порушенні справи”.

ЛГБТ-Центр «Наш Світ» моніторить ситуацію із злочинами на ґрунті ненависті в Україні вже майже 15 років. Із січня по липень 2017 року Центр «Наш світ» задокументував 117 випадків інцидентів і злочинів на ґрунті гомофобії та трансфобії, дискримінації та інших порушень прав ЛГБТ. Найбільше таких випадків було у Києві — 31, Харкові — 19, Дніпрі — 13, Запоріжжі — 9 та Одесі — 8. Головним чином всі порушення складаються з образ, погроз, приниження та фізичного насильства різної ступені тяжкості. Крім того за цей самий період було зафіксовано 17 випадків порушень прав ЛГБТ з боку правоохоронних органів.

«Злочини на ґрунті ненависті займають 75% всіх порушень, які трапляються щодо ЛГБТ, — сказав Олександр Зінченков. — В останні роки таких злочинів стало більше, і вони стали більш брутальними. Тепер це тяжкі тілесні ушкодження та вбивства. Більшість жертв — це геї та трансгендерні люди, бо вони більш помітні».

На думку експерта, головна причина зростання насилля полягає у недосконалості українського законодавства, в якому досі не відображені ознаки сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності, злочини ненависті проти яких мають розглядатися як обтяжуючи обставини. «Слідчі протидіють тому, щоб ґендер взагалі вказувався у справах, — сказав Олександр Зінченков. — Мені не відомо жодного випадку, коли би кримінальні справи передавалися до суду саме за цим мотивом. А отже українська держава самовідсторонюється від вирішення цих проблем».

Менеджер з адвокації Freedom House в Україні Зорян Кісь наголосив, що більшість жертв ґендерного насильства не можуть говорити про нього відкрито, бо відбувається системне залякування ЛГБТ-спільноти з боку радикальних та екстремістських сил. «Ігор та такі люди як він не повинні привертати увагу медіа для того, щоб поліція виконувала свою роботу, — сказав Зорян Кісь. — На жаль, українські слідчі не мають ані практики, ані вміння для того, щоб розслідувати такі злочини».

До речі, сам Зорян Кісь відомий тим, що декілька років тому пройшовся разом із своїм партнером по Хрещатику, тримаючись із ним за руки. Експеримент знімали прихованою камерою. Все закінчилося нападом на них з боку групи праворадикальних гомофобів. «Ми передали доказ до поліції, де на відео було чітко видно всі обличчя нападників, — розповів Зорян Кісь. — На жаль, через два з половиною роки ніякого прогресу в розслідуванні так і не сталося. Нашій адвокатці досі не показали матеріалів справи».

Олександр Зінченков навів просто шокуючу історію про зустріч ЛГБТ-активістів із міліціонерами Полтавської області у 2009 році. «Один майор спитав нас: „Як ви можете пропагувати „гомосексуалізм“, якщо наш основний закон — Біблія?“», — пригадав експерт. Отже наша міліція та її спадкоємиця — Нацполіція — як видно, й досі керується у своїй роботі не Конституцією України і навіть не Кримінальним процесуальним кодексом, а пам’ятником світової літератури.

Координатор проектів Української Гельсінської спілки з прав людини Владислав Петров нагадав, що у структурі Нацполіції є посадова особа, яка зобов’язана вести статистику злочинів на ґрунті ненависті. «Це дуже важливо, адже раніше Нацполіція казала, що таких злочинів не існує, бо немає їхньої статистики», — сказав Владислав Петров. Також він повідомив, що представляти інтереси Ігора Захарченка в суді буде адвокат Дмитро Мазурок, який співпрацює з УГСПЛ. Крім того, Гельсінська спілка збирається розпочинати переговори із Нацполіцією в Одесі щодо того, як вона проводить деякі слідчі заходи, і як буде кваліфікувати певні злочини.

За словами Владислава Петрова, адвокати УГСПЛ ведуть декілька справ, пов’язаних із викраденнями та вимаганнями, шантажем, оформленням кредитів, втратою бізнеса і такого іншого щодо представників ЛГБТ, які бояться розкривати свої імена. Владислав Петров закликав ЛГБТ, які страждають від злочинів на ґрунті ненависті, звертатися до Гельсінської спілки за безкоштовною юридичною допомогою. Сьогодні в різних регіонах України працює 26 приймалень УГСПЛ, а їхні адреси та телефони можна знайти за цим посиланням.

Підготував Олег Шинкаренко спеціалльно для Лівого берега