Українська Гельсінська спілка з прав людини в рамках програми USAID «Права людини в дії» продовжує спецпроєкт з Радіо NV, покликаний посилити правову обізнаність громадян України в питаннях притягнення до відповідальності за вчинені під час війни злочини. Гості етерів – судді, прокурори, адвокати, які пройшли навчання за освітніми курсами УГСПЛ, а також експерти Спілки. Разом з ведучими вони обговорюють нагальні правові виклики, що постають в умовах війни.  

Точна цифра, скільки дітей вивезли росіяни з окупованих територій – нині нема. 

В Москві заявляють, що кількість перевищила за 700 тисяч. В Україні вважають, що ця цифра хоча й перебільшена, але кількість депортованих дітей може сягати від 150 до 300 тисяч. Загалом ідентифікувати вдалось лише 19 тисяч дітей, а повернути приблизно 380. Про викрадення маленьких українців та шляхи їх повернення додому – в етері радіо НВ говорили із заступницею керівника аналітичного відділу Української Гельсінської спілки з прав людини Аксаною Філіпішиною. 

Вивезення після анексії Криму 

Вперше вивозити маленьких українців до Росії окупанти почали після анексії Криму. Ще у 2015 році тодішнім Уповноваженим президента РФ з прав дитини організовувались так звані «потяги надії», коли громадяни Росії із різних регіонів приїздили до Криму і забирали українських дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи усиновлення.

–  Ми всі розуміємо, що правила диктував Кремль. Спочатку з’явились Юнармія і посилена військова підготовка дітей в анексованому  Криму, дуже швидко це підхопили самопроголошені «Л/ДНР». Тобто наших дітей почали вчити чинити супротив проти рідної країни зі зброєю в руках, – каже Аксана Філіпішина.

Масово вивозити маленьких українців росіяни почали після повномасштабного вторгнення. І тепер стоїть головне питання – як повернути дітей? 

Шляхи повернення 

Міжнародне гуманітарне право передбачає, щонайменше, три варіанти повернення цивільних. Проте не всі вони прийнятні для України. 

– Є дві воюючі держави. Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни передбачає можливість укладання угод між воюючими країнами, з тим аби повернути цивільне населення, яке було переміщено чи депортовано в порушення 49 статті. Оскільки Україна заявила, що жодних перемовин і домовленостей з Російською Федерацією в нас не буде, то цей варіант наразі можна вважати неприйнятним, – пояснює Аксана Філіпішина. – Другий варіант, який прописаний в міжнародному праві, – застосування посередництва  Міжнародного комітету Червоного Хреста або інших міжнародних організацій, звісно за наявності їхньої згоди на участь у такому посередництві. Третій варіант – використання держави-покровительки. Це посередницька третя країна, яка є нейтральною, прийнятною для двох сторін, і якій довіряють обидві воюючі країни. Ця держава-покровителька збирає дані, через неї відбувається обмін інформацією, на території цієї держави може бути створений орган, в який можуть увійти в тому числі представники міжнародних організацій, з тим аби сприяти комунікації, обміну інформації і напрацьовувати шляхи повернення дітей на територію України.   

Яка країна може виступити посередником при поверненні українських дітей та чому ордер на арешт Путіна видали на дев’ятий рік вторгнення в Україну – дивіться у відео. 

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.