25 квітня 2019 року відбулася презентація спільного Полісі бріфу «Цілі на 2019-2020 роки щодо захисту окремих прав ЛГБТКІ-спільноти та доступу до правосуддя», якій був розроблений за підтримки УГСПЛ.

Цей полісі бріф стисло описує наявні механізми юридичного захисту прав представників української ЛГБТКІ-спільноти та проблеми, які виникають при використанні цих механізмів. У ній виокремлено три етапи, на яких з’являються специфічні перепони з доступу до правосуддя для ЛГБТКІ-осіб в Україні: подання заяви про скоєння злочину та початок кримінального розслідування; досудове розслідування; розгляд справ у суді. Проблеми, що постають на кожному з цих етапів, ілюструються реальними прикладами.

На основі зібраної та проаналізованої інформації надаються пропозиції з подолання виявлених проблем, а також формулюються основні цілі на 2019-2020 роки, що мають бути досягнені для поліпшення ситуації у цій сфері:

ЦІЛЬ № 1: БЕЗПЕРЕШКОДНЕ ВНЕСЕННЯ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ З УКАЗАННЯМ МОТИВІВ НЕТЕРПИМОСТІ ЗА ОЗНАКАМИ СОҐІ

ЦІЛЬ № 2: ЕФЕКТИВНЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ІЗ МОТИВІВ НЕТЕРПИМОСТІ ЗА ОЗНАКАМИ СОҐІ

ЦІЛЬ № 3: ЕФЕКТИВНИЙ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЗЛОЧИНІВ ІЗ МОТИВІВ НЕТЕРПИМОСТІ ЗА ОЗНАКАМИ СОҐІ

Із текстом можна ознайомитися за посиланням.

Англійська версія

У своєму вітальному слові під час заходу Директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф наголосив на нещодавніх подіях: «Випадок, що стався в Дніпрі на цих вихідних, я сприймаю як сигнал, що не все добре зі сторони правоохоронних органів у ставленні  до ЛГБТ-спільноти в країні.

В даному дослідженні колеги звертають увагу на питання, які стосуються маргіналізованого сегменту населення як у політичному аспекті, так і в інших. І це дає нам можливість озвучити, що потрібно робити для того, щоб покращити ситуацію.

Сподіваюсь, що для присутніх і нових політичних лідерів країни порядок денний буде такий: «Що потрібно зробити для того, щоб захищати права всіх, хто живе в Україні».

Олександр Павліченко, Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини:

«Ми працюємо  в практичному полі, де є порушення прав, в тому числі на основі приналежності до ЛГБТКІ-спільноти.

Найкращим запобіжником для попередження скоєння злочинів, в тому числі на ґрунті ненависті, є своєчасне повідомлення про скоєння злочину, в тому числі правозахисникам, ефективне розслідування та притягнення до відповідальності.

Про це все окреслено у полісі пейпері. Державі варто формувати таку політику, яка б підштовхувала правоохоронні органи не лише до навчання, а й практичного застосування отриманих знань та, власне, законодавства.  А ми, правозахисні організації, допомагаємо для того, щоб така політика була ефективно та належно реалізована.»

Владислав Петров, консультант, УГСПЛ:

«З 2016 року УГСПЛ працювала зі справами щодо надання юридичної допомоги ЛГБТ спільноті. Кожного разу ми зіштовхувалися із замкнутим колом: проблема починається з того, що людина не може подати заяву про скоєння злочину, оскільки не приймають. Доводиться втручатися адвокатам, звертатися до слідчого судді з метою внесення злочину до єдиного реєстру досудових розслідувань.

Досягнувши поставлені в полісі бріфі цілі ми зможемо зменшити навантаження на правозахисні організації, оскільки сам механізм буде краще працювати.

Хочемо почати більш ефективну співпрацю із правоохоронними органами. Ми хочемо, щоб цей документ став основою для порозуміння  та співпраці.

2019-2020 роки період транзиту влади та будуть відкриватися вікна можливостей. Формуються певні запити для нової влади, що потрібно зробити.

Ми відкриті для об’єднання із правозахисними організаціями та закликаємо до цього.»

Андрій Кравчук, експерт правозахисного ЛГБТ центру «Наш світ»:

«Забезпечення прав ЛГБТ є стандартом у західних країнах. Забезпечення прав ЛГБТ є забезпеченням прав людини. Ми бачимо, що держава почала розуміти це питання, коли вона ухвалила План дій у сфері прав людини. На жаль, як нам кажуть, бракує політичної волі для виконання деяких заходів. Незважаючи на політичну зміну, їм доведеться виконувати зазначені заходи. Зі свого боку ми готові допомагати у їх реалізації.

У публікації ми окреслили ті проблеми, з якими зіштовхуються пересічні люди, коли вони намагаються захистити свої права, починаючи від подання заяви, завершуючи судовим розглядом справ.

Ми бачимо недоліки  як у законодавства, так і у практики. Це розуміє і Міністерство внутрішніх справ, адже вони  розробили законопроект змін до Кримінального кодексу.»

Оксана Гузь, адвокатка, старша партнерка адвокатського об’єднання «Прове»:

«Є позитивні зміни – кілька років тому поліція взагалі не розуміла, що таке злочини на ґрунті ненависті і про 161 статтю не чули. Зараз це вже не викликає такого здивування і несприйняття.

Навіть коли вносять у реєстр після ухвали слідчого судді, дуже швидко закривають без проведення жодних слідчих дій.

Хотілось би щоб поліція приходила на такі зустрічці не тому, що “відправили і треба відсидіти”, а тому що цікаво і хочеться змін.

Коли ми говоримо про права ЛГБТ, ми говоримо про права людини і хочете чи ні, але за будь-якої влади говорити про це будемо. Питання дотримання прав людини – це для всіх.»

Під час презентації учасникам було запропоновано продовжити співпрацю у форматі робочої групи з метою вироблення шляхів імплементації представленого документу.