До повномасштабного вторгнення в селі Петрівка Нововоронцовської територіальної громади Херсонської області проживало трохи більше 100 людей. Нині лише двоє постійно тут живуть. Снаряди та вибухи залишили свої сліди на парканах та будинках. Майже половину з домівок сильно пошкоджено – зруйновано дахи та стіни, вибито шибки. Те, що залишили після себе росіяни – зафіксували журналісти «Вгору» разом із документатором злочинів РФ адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини Олександром Даниловим,  в рамках ініціативи «Трибунал для Путіна». 

Вимушені переселенці

ЗСУ звільнили село Петрівка на Херсонщині восени 2022 року. Після окупації воно стоїть в руїнах. В травні тут відновили електропостачання. Але з водою досі є проблеми. Водонапірна башта сильно пошкоджена снарядами. Її обіцяють відремонтувати. А поки води нема.

Нині в селі постійно проживає одна сім’я – двоє дорослих. Інші односельці приїздять час від часу, намагаються відновити свої господарства, а поки повертатися їм нікуди. Серед таких вимушених переселенців – Михайло (ім’я змінено).

– У мене троє дітей, одна дитина ще маленька, двоє вже в школу ходять, – каже чоловік. – Що їм тут зараз робити? Будинок розбитий, накритий брезентом, ні вікон, ні дверей. Найближча школа в Хрещенівці. І нас, і наших дітей автобус туди возив. А зараз ні автобуса, ні школи немає – зруйнована. На її відновлення виділені кошти, але поки не ремонтують, бо тут йдуть бойові дії. Але додому дуже тягне. Хочеться додому…

Михайло каже, якби мешканцям дали кран, вони б з односельцями водонапірну башту б відновили, адже є і можливість, і знання. А буде світло й вода – то люди повернуться.

Нема села

Жителі села поступово розбирають руїни, наводять лад на подвір’ях, виполюють бур’яни, пораються на городах та знову розводять птицю. Хоча, за словами місцевих, влада їх хотіла «списати» з карти району. Та поступово життя повертається, мешканці відбудовують будинки й змушують владу теж відновлювати Петрівку.

– Дехто з представників влади дозволяє собі говорити, що Петрівки як села вже немає, – говорить з обуренням пан Михайло. – А як вона може бути знищена, якщо люди тут життя відбудовують?! Он, бачите, поряд будівля? Там пенсіонери з онуком жили. Їм по 90 років було. Виїхали як переселенці й десь там померли. Це їхній дім був. Онук хоче його відновити. Отам – був будинок моєї матері. Як отримаємо матеріали, одразу почнемо роботи, бо вона теж чекає на повернення. Ще один сусід, отам жив, скоро вже зовсім сюди переїде з Дніпра, як тільки там оформить пенсію. І будемо тут жити. Місто є місто, а дім є дім. До війни в нас кожен через подвір’я працював на землі. І будемо поратися на ній далі. Тому що це наш хліб, наше життя.

Про життя під час окупації Петрівки та викрадення місцевих читайте в матеріалі «69 діб в коморі без світла: двоє братів дивом врятувались з російського полону».  

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах: Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube

 Інформація зібрана та зафіксована журналістами «Вгору» разом із документатором злочинів російської федерації адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини та Фонду милосердя та здоров’я Олександром Даниловим. 

Якщо ви стали свідком чи жертвою воєнного злочину РФ, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних.

З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 47 тисяч воєнних злочинів Росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.