Публікація

Життя без води: як окупанти знищують водозабезпечення Півдня України

Пошкодження інфраструктури водозабезпечення через невибіркові обстріли та цілеспрямоване знищення окремих об’єктів з боку військових рф спричинило гуманітарну катастрофу щодо доступу до води в окремих громадах Миколаївської, Херсонської та Одеської областей. В першу чергу, мова йде про ймовірний підрив російськими військовими  водогону «Дніпро-Миколаїв» в Херсонській області, що надовго позбавило місто Миколаїв централізованого доступу до питної води. Через пошкодження окупантами об’єктів енергопостачання, проблеми з водозабезпеченням мали громади в Одеській області та, наразі, гостро відчувають деокуповані громади Херсонщини.

Які саме об’єкти водозабезпечення на Півдні України знищили та пошкодили окупанти, чому це є порушенням міжнародного гуманітарного права та завдяки чому громади справлялись з такими викликами, проаналізувала Громадська приймальня УГСПЛ у м. Одесі.

 Миколаїв без централізованого постачання питної води: хроніка подій

 З 12 квітня 2022 року миколаївці залишились без придатної для споживання питної води в кранах. Спочатку це пов’язували з необхідністю перевести помпи на резервні лінії електропостачання. Проте незабаром стало зрозуміло, що проблема серйозніша. Під час обстеження траси виявили пошкодження водогону «Дніпро-Миколаїв» на території, яка перебувала в зоні активних бойових дій та контролювалась армією РФ – в районі села Киселівка Херсонської області. Через такі пошкодження водогону, мешканці Миколаєва залишились без централізованого постачання питної води. Відомо, що росіяни хотіли шантажувати водою місцеву владу і вчинили підрив водогону навмисно, розповів голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.

 «Вони навмисно підірвали трубопровід. Там була залучена навіть ФСБ, яка казала: це буде переговорною позицією. Ніхто з ними переговори не вів, і вони підірвали. Вони хотіли шантажувати місто водою чи мати цей козир для переговорів».

Миколаївці набирають питну воду у пункті роздачі. Фото: Єлизавета Кротик/Суспільне Миколаїв

 

З 6 травня 2022 року в Миколаєві розпочалось заповнення водопровідної системи технічною водою з Бузького лиману. Це непридатна для споживання солона вода, нерідко жовтуватого кольору. Подача технічної соленої води з лиману дала незворотні наслідки для труб – вода швидко їх роз’їдала, що спричиняло постійні прориви. Шанс на повернення питної води у містян з’явився 11 листопада 2022 року після звільнення Херсона та повернення дніпровського водогону під український контроль. Руйнування на водогоні були дуже серйозні, роботи з відновлення довелося вести на чотирьох точках. Робота працівників «Миколаївводоканалу» ускладнювалась замінуванням території, був випадок підриву 16 листопада 2022 року службового автомобіля на протитанковій міні. Наприкінці листопада 2022 року, під час ракетного обстрілу російські військові пошкодили насосну станцію водозабору МКП «Миколаївводоканал», що розташована в Херсонській області. За словами міського голови Миколаєва Олександра Сенкевича, «ще протягом невизначеного часу ми вимушені подавати в місто технічну воду з Бузького лиману». Також міський голова наприкінці грудня 2022 року зазначив, що повне відновлення мереж водопостачання в Миколаєві триватиме не один рік й вимагатиме чималих коштів.

Службовий автомобіль водоканалу після наїзду на міну. Фото: Миколаївводоканал

Як було пошкоджено водогін «Дніпро-Миколаїв»: розслідування BBC

Військові експерти вважають, що пошкодження водогону «Дніпро-Миколаїв» сталося внаслідок не випадкового влучання, а навмисного використання вибухівки. Армія рф навмисне використала вибухівку та зруйнувала водопровід – про це йдеться у розслідуванні BBC. Супутникові знімки та дані з соціальних мереж свідчать про те, що водогін був пошкоджений у найвразливішому місці – там де він виходить на поверхню з-під землі. Водогін протікав протягом восьми годин після підриву, за цей час з нього витекло близько 40 мільйонів літрів води. Зображення місцевості підтверджують, що територія біля перебитого водопроводу була частково підтоплена.

Пошкоджена ділянка водогону «Дніпро-Миколаїв». Фото: BBC

 

Крім цього, ВВС також знайшла супутникові знімки, на яких видно російські війська поблизу пошкодженого водопроводу. 

«Я вважаю, що руйнація була спричинена навмисним розміщенням заряду вибухової речовини або безпосередньо під трубою, або, можливо, поверх неї, в найбільш вразливому місці», – поділився своєю думкою експерт Кріс Кобб Сміт. 

Ще один експерт Майкл Вілан погоджується, що пошкодження сталися внаслідок навмисного використання вибухівки. Журналісти BBC також знайшли пошкодження в іншому місці водопроводу, про яке не повідомляється. Як йдеться в розслідуванні, іншу частину труби було перерізано, а поблизу знаходилася військова техніка росіян.

 Зруйнована міська система водопостачення та водовідведення Миколаєва

 Через російськи обстріли значних пошкоджень зазнали міські системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві. Так, на початку серпня 2022 року внаслідок обстрілів в двох районах Миколаєва пошкоджено водопровід. Ворог двічі обстріляв очисні споруди міста, що розташовані біля села Галицинове. Під час обстрілу було завдано великої шкоди технічному стану технологічного обладнання. За повідомленням представників підприємства «Миколаївводоканал», найбільше від обстрілів страждають споруди водозабезпечення та водовідведення в Корабельному та Інгульському районах. Пошкоджень зазнали також три насосні станції каналізації. Від обстрілів армії рф серйозно постраждав працівник підприємства, який переніс операцію.

Прорив водопроводу внаслідок обстрілу. Фото: Миколаївводоканал

 

Станом на початок листопада 2022 року, збитки комунального підприємства «Миколаївводоканал» через російські обстріли сягнули 30 мільйонів гривень (руйнує труби і солона вода, якою заповнена водопровідна мережа міста). 

«Кількість пошкоджених труб складає вже понад сорок кілометрів. Внутрішньобудинкові мережі також руйнуються цією водою, що завдає великих збитків управляючим компаніям, ОСББ та іншим балансоутримувачам будинків», – зазначив директор МКП «Миколаївводоканал» Борис Дуденко. З іншого боку, миколаївці не втрачають оптимізм та почуття гумору навіть у такій ситуації. Місцеві волонтери запустили ініціативу продажу в пляшках соленої води, яка тече з кранів миколаївців. Пляшки мають назву «З нами Буг», гроші від продажу витрачаються на тактичні аптечки для військових.

Знищені соленою водою труби. Фото: Миколаївводоканал

 

Як Миколаїв прожив без централізованої подачі питної води

Нестача питної води у Миколаєві створила загрозливу гуманітарну кризу. За оцінкою ЮНІСЕФ, це могло призвести до серйозних гуманітарних наслідків та спалаху важких інфекційних захворювань, що передаються через воду. У групі ризику перебували, зокрема, сім’ї з дітьми, які потребують якісної води для пиття, приготування їжі та санітарних потреб. Для забезпечення питною водою в місті облаштували десятки пунктів видачі. Для зручності створили он-лайн мапу з їх місцезнаходженням (безоплатні та платні точки). Їх облаштували у лікарнях, церквах, на базі комунальних об’єктів. Щодня до різних куточків міста приїжджали вантажівки, тролейбуси чи навіть трамваї з водою. Так, трамвай, що розвозить воду працює з восьмої години. На кожній локації стоїть близько півтори години, поки не закінчиться вода в бочках. На початок лютого 2023 року у Миколаєві працюють 150 точок безкоштовної видачі питної води, надалі міська влада планує збільшить їх кількість до 250.

Забезпечення водою за допомогою електротранспорту. Фото: Миколаївелектротранс

В травні 2022 року Кабінет Міністрів України виділив з резервного фонду державного бюджету 56 млн грн на відновлення водопостачання у місті Миколаїв. Зокрема, кошти були спрямовані на буріння нових артезіанських свердловин. Тисячі тонн питної води доставили в Миколаїв волонтери. Основним постачальником тут стала Одеса: місцеві волонтери привезли за кілька місяців понад 1000 тонн води для миколаївців. Також до розв’язання проблеми приєдналися й сусідні області, надавши водіїв з машинами для перевезення води та спеціалістів, які допомогли організувати нові свердловини. За підтримки Товариства Червоного Хреста України та його обласної організації в місті впровадили проєкт щодо забезпечення населення очищеною питною водою. Це доставка готової до використання питної води з інших регіонів та формування парку цистерн. Депутати Думи м. Рига Латвійської Республіки ухвалили рішення про виділення 200 тисяч євро з бюджету самоврядування з метою відновлення водопостачання у м. Миколаєві.

Стаціонарні ємності води. Фото: Аркадій Дабагян/Facebook

 

Російські обстріли залишили громади Одеської та Херсонської області без водопостачання

 У 2022 році через обстріли окупантами об’єктів енергетичної системи, нетривалий час залишались без централізованого водопостачання громади в Одеській області. Так, 8 травня 2022 року внаслідок ракетного удару по м. Арциз було пошкоджено трансформаторну підстанцію, у зв’язку з чим більша частина міста та сусідніх населених пунктів залишилась без енергопостачання. Це унеможливило централізоване постачання питної води. Проблема з доступом до води вирішувалась завдяки підвозу з боку місцевої влади та волонтерів. 

Значно складніша ситуація склалась у місті Херсоні та сільських громадах області після деокупації в листопаді 2022 року. Військові РФ перед втечею пошкодили електроопори і підстанції, та досі здійснюють постійні обстріли, внаслідок чого окремі населені пункти знеструмлені тривалий час та не мають доступу до централізованого водопостачання. В такій ситуації, зокрема, перебуває село Садове неподалік Херсону. Люди у селі живуть третій місяць без електрики та води. У деяких жителів є генератори, з його допомогою вони качають воду для себе та сусідів зі свердловин.

Жителі набирають воду зі свердловин. Фото: Суспільне Херсон

Жителі набирають воду зі свердловин. Фото 8: Суспільне Херсон

Російські військові здійснили також обстріли об’єктів водоканалу у м. Херсоні. Так, за повідомленням місцевої влади, 6 грудня 2022 року в адмінбудівлю Херсонського водоканалу та житлові будинки, що розташовані поряд, влучили кілька ворожих снарядів. Через мінно-вибухову травму та поранення уламками загинув працівник водоканалу. Обстріл стався на наступний день після того, як голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич повідомив, що водопостачання у звільненому Херсоні відновили на 80%. 

Також в результаті ракетного обстрілу окупанти пошкодили 20 спеціалізованих автомобілів водоканалу м. Херсон. Крім того, під час відступу російські війська вкрали з підприємства вцілілі автомобілі, екскаватори, самоскиди та «аварійки». В грудні 2022 року через обстріли залишався без водопостачання район міста «Острова» та «Антонівка», але за підтримки генераторів воду там намагаються качати з артезіанських свердловин. Працівники Херсонського водоканалу змушені працювати під обстрілами окупантів. Так, 7 лютого 2023 року двоє працівників підприємства отримали поранення під час обстрілу виробничого об’єкта, обидва перебувають у лікарні.

Атаки РФ на об’єкти водозабезпечення порушують міжнародне гуманітарне право

Атаки військових РФ на об’єкти водозабезпечення порушують міжнародне гуманітарне право, адже водогін та його інфраструктура належать до об’єктів, необхідних для виживання цивільних людей. Міжнародне гуманітарне право містить положення про захист цивільного населення, цивільної інфраструктури та природних ресурсів під час збройного конфлікту. Додаткові протоколи 1977 року до Женевської конвенції 1949 року забороняють напади на об’єкти, які «необхідні для виживання цивільного населення», включаючи об’єкти питної води та зрошувальні мережі.

 

«Вода потрібна для життя і є правом кожної людини, – сказала Оснат Лубрані, координаторка системи ООН в Україні, попереджаючи про ризики для здоров’я, особливо для дітей і людей похилого віку. 

«Погана якість води може призвести до таких захворювань, як холера, діарея, шкірних інфекцій та інших смертельно небезпечних інфекційних хвороб. Люди вимушені жити у місцях масового поселення і не мають можливості дотримуватися базових правил гігієни. І це потребує вирішення», – додала пані Лубрані. 

Рік тому Рада Безпеки ООН одноголосно ухвалила Резолюцію № 2573, яка наголошує на вимогах міжнародного гуманітарного права до всіх сторін збройних конфліктів захищати мирне населення та цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти водопостачання. Однак, цивільна інфраструктура, зокрема водогони, каналізаційні та електричні мережі, зазнають руйнувань під час війни в Україні, обмежуючи доступ людей до життєво важливих послуг.  

Інтенсивність обстрілів водної інфраструктури свідчить про те, що обрання її за ціль може бути частиною навмисної стратегії. Всесвітня організація охорони здоров’я попередила, що пошкоджена інфраструктура може означати поширення інфекційних захворювань як через брак чистої води, так і через пошкодження каналізаційних трубопроводів. Бомбардування міст і селищ, ймовірно, призвело до десятків зламаних трубопроводів і непрацюючих насосних станцій, залишивши сотні тисяч людей без доступу до безпечної води.

 Публікація підготовлена Громадською приймальнею Української Гельсінської спілки з прав людини у м. Одесі 

Дана публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine. 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: