Запрошуємо на круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти  постконфліктного регулювання в Україні», який відбудеться 19 листопада 2020 року в онлайн форматі з 15.00 – 17.00.

Гібридна війна на Сході України і тимчасова окупація Криму триває вже сьомий рік. Цей затяжний, надзвичайно травматичний період для суспільства породжує потребу в обговоренні найбільш дієвих інструментів постконфліктного врегулювання. Ними можуть стати механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики.

Міжнародний досвід подібних ідеологічних, ціннісних, міждержавних політичних конфліктів підтверджує неминучу тривалість суспільної травми та необхідність у значних усвідомлених зусиллях щодо подолання наслідків військових дій, руйнування середовища, ціннісних установок та звичного способу життя.

Постконфліктне врегулювання є складним явищем, ані в міжнародному праві, ані в міжнародних відносинах не були розроблені універсальні підходи чи принципи, які б могли бути застосовані за наслідками будь-якого збройного конфлікту.

Водночас основні механізми правосуддя перехідного періоду: встановлення істини (Truth-telling) та проведення інституційних реформ задля гарантії неповторення конфлікту покликані оцінити минуле, яке сприяло масовим порушенням прав і свобод людини, також вони частково можуть бути «дороговказами» на шляху постконфліктного врегулювання.

З огляду на центральну роль освіти в розвитку суспільства, стратегія запобігання конфлікту в майбутньому не буде успішною без довгострокових змін в сфері освіти.

Разом з тим, є нерозуміння багатьма людьми суті правосуддя перехідного періоду та його ролі у подоланні наслідків конфлікту- коли б він не завершився.

Такими чином, обговорення питань, пов’язаних із понятійним апаратом зі сфери перехідного правосуддя, значенням освіти у впровадженні практик правосуддя перехідного періоду може суттєво вплинути на суспільний консенсус у процесі постконфліктного регулювання.

Основна мета круглого столу – обговорення та привернення суспільної уваги до необхідності формування освітніх політик держави з урахуванням права на правду та вивчення уроків збройного конфлікту, дискусійних аспектів примирення та неповторення збройного конфлікту.

Під час круглого столу учасники обговорять такі питання:

1 панель. Роль суспільного діалогу на засадах правосуддя перехідного періоду у постконфліктному врегулюванні в Україні:

• На яких принципах та коли розпочинати будувати суспільний діалог про примирення ?
• Чи можуть основні принципи правосуддя перехідного періоду стати «дороговказом» на шляху до постконфліктного врегулювання в Україні?
• Чи потрібно розпочинати суспільний діалог в контексті правосуддя перехідного періоду в умовах триваючого збройного конфлікту?
• Як можна використовувати досвід постконфліктного врегулювання у світі і які можуть бути уроки для України ?
• Які можливі наслідки ігнорування права на правду для постконфліктного врегулювання?
• Як доносити цілі правосуддя перехідного періоду до широких верст населення?

2 панель. Сучасна «гібридна війна» і важливість коректної суспільної лексики у процесі постконфліктного врегулювання:

• Що таке постконфліктне врегулювання?
• Чи є питання збройної агресії РФ на Сході України контраверсійним та таким, що потребує роботи над поняттями?
• Чи впливає політична кон’юнктура на розмову із суспільством?
• У чому суспільна значущість мови, якою говориться про збройний конфлікт?
• Яка роль медіа, освіти, спеціалістів-юристів у роз’ясненні термінології правосуддя перехідного періоду та міжнародного гуманітарного права тощо?

3 панель. Значення освіти у впровадженні практик правосуддя перехідного періоду та постконфліктному врегулюванні:

• Чи потрібно максимально повне та правдиве інформування населення про перебіг та наслідки збройного конфлікту?
• Чи потрібно викладання дражливих та суперечливих питань сучасної історії України під час триваючого збройного конфлікту?
• Як освіта може слугувати популяризації цілей правосуддя перехідного періоду, розширюючи програму суспільної діяльності та допомагаючи змінити культуру безкарності на повагу до прав людини та демократичного правопорядку?
• Яка роль цільових груп, зокрема педагогів, у процесі подоланні наслідків військового конфлікту на Сході України?
• Чи відповідає зміст сучасної освіти викликам, пов’язаним зі збройної агресією РФ проти України?

Спікери (список доповнюватиметься):

Сафонов Ю.М. – Заступник директора Інституту модернізації змісту освіти;

Кориневич А.О. –Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, науковець, кандидат юридичних наук. Фахівець із міжнародного гуманітарного, кримінального та енергетичного права;

Разогрєєв Є.А. -Керівник експертної групи з питань правосуддя та кримінальної юстиції Директорату правосуддя та кримінальної юстиції;

Кононенко Ю.Г.– Начальник головного управління шкільної освіти директорату шкільної освіти Міністерства освіти і науки;

Короткий Т. – завідувач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства  Національного авіаційного університету, голова Центру міжнародного гуманітарного права Української асоціації міжнародного права;

Ейхельсон (Брунова –Калисецька) І. – координаторка програм миротворчої освіти Східно-європейської мережі міжнародного «Глобального партнерства із запобігання збройним конфліктам», 2008-2019рр., співавторка курсу миротворчої освіти «Культура добросусідства», кандидата психологічних наук;

Мартиненко О. – керівник Аналітичного напряму Української Гельсінської спілки з прав людини, співавтор  законопроєкту щодо імплементації перехідного правосуддя в Україні «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту»;

Біда О. – координатор Центру документування УГСПЛ та проєкту « Історія одного міста»;

Авторський колектив «Методичних рекомендацій «Історія одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України»:

Козорог О. – експертка Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини», співавторка методичного посібника, вчитель-методист

 Костюк І. – представниця Львівського Інституту післядипломної педагогічної освіти, Амбасадор EUROCLIO.

 

Захід буде корисним для:

• педагогів закладів загальної середньої освіти (вчителів історії, громадянської освіти, правознавства);
• представників післядипломної та фахової педагогічної освіти (історичні факультети);
• представників громадських організацій, що працюють у сфері освіти та правозахисту;
• представників ЗМІ.

Формат проведення – онлайн дискусія за участі запрошених спеціалістів у форматі вебінару з попередньо відібраними учасниками з можливістю ставити питання у ZOOM-чат та їх модерації асистентом. Після закінчення запис буде викладено у вільний доступ.

Важливо! Просимо зареєструватися ТУТ.

 

Цей захід став можливим завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.