Публікація

Допомога на проживання ВПО за новими умовами: що не так з порядком призначення?

Уряд затвердив новий порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Віднині ВПО отримуватимуть виплати не більше ніж 12 місяців. Зміни спрямовані на зменшення видатків держави. 

Правозахисники Української Гельсінської спілки з прав людини розібрались  в оновленій процедурі призначення допомоги переселенцям та проаналізували найбільш спірні положення нової урядової постанови.

Кабінет Міністрів України. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

13 липня 2023 року, з позначкою часу 11:19, на сайті Мінсоцполітики з’явилась публікація «Відповіді на питання щодо зміни правил виплат допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб», в якій згадується, що Уряд ухвалив відповідну постанову. За відсутності на цей час в інтернеті самого тексту постанови можна було тільки гадати, на чиї ж питання відповідає Міністерство.

Наступного дня, десь опівдні (дату редагування сторінки не зазначено), на сайті Мінсоцполітики з’явився проєкт постанови КМУ, якою вносяться зміни до ПКМУ № 332, – тобто постанови, яка, за інформацією Мінсоцполітики, 11 липня 2023 року вже прийнята КМУ. Виявляється, як зазначено на сторінці, проєкт був запланований для громадського обговорення з 14 червня по 29 червня 2023 року, а його розробник, Мінсоцполітики, протягом 15 днів з дня оприлюднення нібито приймав пропозиції та зауваження до проєкту.

На сторінці з проєктом можна знайти пояснювальну записку, в якій автори обґрунтовують необхідність прийняття акта, посилаючись на дані і аналітику переміщень переселенців Міжнародної організації з міграції в Україні, а також на якісь «оперативні дані». Дивно, що чомусь Міністерство використовує для своїх висновків не свою інформаційну базу, а аналітику міжнародної організації, побудовану на обробці інформації від обласних органів влади та результатів автоматизованого телефонного опитування населення.

У другій половині дня 14 липня 2023 року текст прийнятої 11 липня 2023 року постанови № 709 з’явився нарешті на сайті КМУ. Одразу кидаються в очі численні і дрібні, і суттєві, розбіжності між текстом проєкту та опублікованої постанови, що не може не викликати розчарування, адже текст проєкту досі залишається на сайті Мінсоцполітики та може дезорієнтувати читачів. Водночас видно, що над текстом проєкту добряче попрацювали, і це явно пішло йому на користь. 

Суттєві зміни умов отримання грошових виплат

Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови, його метою є посилення адресності допомоги, з урахуванням фінансово-майнового стану ВПО та збереження балансу між дотриманням прав людини та інтересами держави.

В умовах тривалого воєнного стану вже простежуються певні проблеми із нестачею коштів для забезпечення виплат, а тому держава намагається скоротити видатки на соціальні програми.

Відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на соціальне забезпечення відповідно до структури і ресурсів кожної держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового.  Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні Європейського суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Таким чином, незважаючи на весь негатив від скорочення соціальних виплат, такі урядові заходи загалом не суперечать міжнародному законодавству.

Отже, нова редакція Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка спрямована на зменшення видатків держави, суттєво змінює умови отримання грошових виплат, впроваджує певні критерії до отримувачів, більш того – визначає кінцевий термін виплати цієї допомоги – не більше 12 місяців. Розмір допомоги залишається незмінним: для осіб з інвалідністю та дітей – 3000 гривень, для інших осіб – 2000 гривень. Допомогу призначатимуть на шестимісячний строк, і лише окремі категорії переселенців зможуть отримувати її впродовж другого 6-місячного періоду.

Виплати. Гривні. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

Нові умови призначення допомоги почнуть діяти поступово, з таким собі «перехідним періодом», що дозволить дещо зменшити соціальну напругу, адаптуватись до нових правил отримувачам соціальної допомоги та співробітникам відповідних державних установ. Тому урядовою постановою від 11 липня 2023 року № 709 визначено, що з 1 серпня 2023 року виплата допомоги буде автоматично продовжена тим, хто її отримує, за виключенням тих, хто перебуває за кордоном більше 30 днів, відбуває покарання в місцях позбавлення волі або був засуджений за певними статтями ККУ, повернувся до покинутого місця проживання.

Уряд нарешті виправив існуючу невизначеність щодо надання грошової допомоги дітям, які народилися у переселенців. Ба більше – дозволив нараховувати допомогу з дати звернення за нею із автоматичним продовженням її з 1 серпня 2023 року. Водночас формулювання цього абзацу таке, що виникають питання. Наприклад, незрозуміло, як будуть на практиці діяти структурні підрозділи соцзахисту, чи справді будуть відміняти свої рішення про відмову у призначенні допомоги таким дітям та «заднім числом» нараховувати за допомогу за весь цей період. Окрім того, певна кількість таких сімей вже втратила право на допомогу через завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації – чи отримають вони «дитячі» виплати-ВПО за минулий період? Адже формальною підставою для відмови можна вважати наявність на даний час в Переліку дати завершення бойових дій, що не відповідає умовам п. 1 постанови.

У відношенні тих переселенців, кому 1 серпня 2023 року автоматично продовжать виплати, буде проведена верифікація. Вона полягатиме в оцінці фінансово-майнового стану отримувачів допомоги: перевірятимуть наявність житла, розташованого на території, що не входить до Переліку, депозитних рахунків, фактів купівлі нерухомості, транспортних засобів, іноземної валюти і банківських металів тощо. За результатами верифікації прийматимуть рішення про припинення з 1 вересня 2023 року виплати допомоги. Автори нового Порядку передбачливо зробили виключення з цієї категорії переселенців для волонтерів, які безоплатно передавали для потреб держави транспортні засоби, кошти і т.ін. Необхідною умовою для таких благодійників є знаходження їх в Реєстрі волонтерів.

Вимушені переселенці. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

Оновлена процедура призначення допомоги вперше

Оновлений Порядок визначає процедуру призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, які з 1 серпня 2023 року вперше звертаються за призначенням допомоги. Так чи інакше, але, знайомлячись з текстом Порядку-2023, мимоволі порівнюємо його з порядком призначення щомісячної адресної допомоги, що був затверджений урядовою постановою від 1 жовтня 2014 року № 505.

З Порядку-2014 запозичили призначення допомоги на сім’ю, а не на окрему особу. Це дало можливість впровадити такий собі принцип «колективної відповідальності», коли допомога не призначається на сім’ю, якщо будь-хто з членів сім’ї протягом 3 місяців перед зверненням:

  •  придбав транспортний засіб, рік випуску якого не більше п’яти років тому, 
  • або земельну ділянку, житло чи товарів довгострокового вжитку на суму більше 100 тис. грн, 
  • має кошти на депозитному рахунку більше 100 тис. грн,
  • здійснив операції з купівлі іноземної валюти чи банківських металів. 

Допомога на сім’ю також не призначається, якщо будь-хто з її членів станом на 1 число місяця, з якого призначається допомога, має у власності житло, що розташоване на території, яка не включена до Переліку, або здійснив купівлю нерухомості за рахунок коштів, виділених з державного бюджету.

Продовжується цей перелік підстав (у підп. 7, 8, 9 п. 7 Порядку), за наявності яких (теж протягом 3 місяців перед зверненням!) допомога на сім’ю не призначається, ще такими позиціями: 

  • якщо отримувач перебував та після переміщення перебуває на повному державному забезпеченні в закладах соціальної спрямованості, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, 
  • знаходиться закладі спеціалізованої освіти військового спрямування, 
  • відбуває покарання в місцях позбавлення волі.

Це явно є стилістичною помилкою, внаслідок якої порушується запропонований авторами підхід до врахування майнового стану сім’ї при призначенні допомоги. До того ж, зміст цих підпунктів був зовсім інший в проєкті та мав іншу структуру. Логічно припустити, що, наприклад, навчання дитини у військовому ліцеї аж ніяк не має впливати на можливість отримання допомоги на проживання її родичами. Тож на пункт 7 Порядку авторам варто звернути увагу та за необхідності відредагувати.

До речі, в Порядку окремим пунктом розглянута ситуація, коли хтось з членів сім’ї перебуває за кордоном більше 30 календарних днів підряд (або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги). В цьому випадку допомога припиняється лише цій особі, а не всій сім’ї, і про це наголошується окремим реченням (п. 6 Порядку). Позитивно, що ці строки можуть бути збільшені (до 60 та 90 днів відповідно) окремим рішенням за наявності обґрунтованих причин. З відповідною заявою до органу соцзахисту має звертатися ця особа з використанням поштового або електронного зв’язку (бажано з накладенням електронного цифрового підпису – ЕЦП). Яким чином заяву оформлювати, які докази та обґрунтування мають бути додані до заяви – це, мабуть, вирішуватиметься індивідуально.

Такими причинами, через які строк перебування за кордоном не матиме негативного впливу на нарахування допомоги, можна вважати такі, що перелічені у п. 8 Порядку: до періоду перебування за кордоном не включаються 

  • дні службового відрядження, 
  • оздоровлення дітей, стажування, 
  • лікування або реабілітації, що підтверджується відповідними документами, 
  • а також дні перебування за кордоном з таких причин, як хвороба уповноваженої особи/отримувача, 
  • смерть членів їх сім’ї та родичів, 
  • догляд за хворою дитиною віком до 18 років, 
  • перебування у закладах охорони здоров’я, судових та правоохоронних органах. 

На жаль, цей перелік вичерпний, але ж всі життєві проблеми в цей список не вкладаються.

А далі в п. 8 Порядку чомусь повторно йде про строки, коли особі припиняють нарахування і виплату допомоги, якщо перевищений термін перебування за кордоном: «з місяця, у якому строк перебування за кордоном перевищив 30 календарних днів підряд або більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги». В той же час, у п. 6 зазначено інакше: «з місяця, що настає за місяцем, у якому строк перебування за кордоном перевищує 30 календарних днів підряд чи більш як 60 календарних днів сукупно протягом шестимісячного періоду отримання допомоги, або 60 та 90 календарних днів відповідно, в разі прийняття рішення про збільшення зазначеного строку за наявності обґрунтованих причин».

Строк припинення нарахування і виплати допомоги зустрічається ще раз в п. 24, де сказано, що за результатами верифікації орган соцзахисту у разі виявлення відповідності отримувачів будь-якому з критеріїв, визначених пунктами 7 і 8 цього Порядку, припиняє виплату з місяця, що настає за місяцем виникнення обставин, що впливають на право отримання допомоги.

 На відміну від Порядку-2014 в новому Порядку окрему увагу приділено визначенню, хто саме включається до складу сім’ї уповноваженої особи. Слід сподіватися, що це дозволить уникнути або зменшити кількість питань, що можуть з’являтися на практиці. Автори постанови передбачили навіть ситуацію, коли особи у судовому порядку встановили факт проживання однією сім’єю.

Водночас Порядок наділяє уповноважену особу обов’язком підтверджувати підставу виключення певних осіб зі складу сім’ї, наприклад, тих, що  представляють інтереси дитини та перебувають з дитиною у сімейних, родинних відносинах – документом, виданим службою у справах дітей, що засвідчує такі відносини з дитиною (без уточнення, яким має бути цей документ). Незрозуміло також, яким документом треба доводити факт того, що людина  не проживає разом із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, і тому має бути виключена зі складу сім’ї уповноваженої особи.

Сім’я. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

Подання заяви про виплати онлайн та необхідність уніфікації документів

В п. 4 Порядку перелічені можливі способи подання заяви про призначення допомоги на проживання: в паперовій формі (бланк заяви наведений у додатку 1) або в електронній – за наявності технічної можливості, через Портал Дія, зокрема через мобільний застосунок Дія, у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до пункту 20 цього Порядку. Але, мабуть, щодо довільної форми подачі заяви в Дії трохи перебільшено, оскільки у п. 20 детально перелічені відомості, які обов’язково мають бути в заяві, та ще на додачу до тих, що зазначені в шаблоні заяви (додаток 1). З цих міркувань доречно вести мову про уніфікований бланк заяви, що має використовуватись і при паперовому, і при електронному способі звернення. Це убезпечить заявника від помилок, зважаючи на застереження в п. 4 про те, що заява вважається поданою в разі заповнення особою всіх полів форми.

Говорячи про уніфікацію, в новій редакції Порядку варто було б уточнити вимоги щодо форми/змісту документа, який підтверджує факт непридатності житлового приміщення для проживання у розумінні підп. 2, 5 п. 7 Порядку. Це має сенс хоча б тому, що для цілей доведення факту руйнування житла як підстави для видачі довідки ВПО та призначення допомоги (п. 5 Порядку) використовується акт, складений комісією з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, утвореної на підставі розпорядчого документа місцевого органу самоврядування. В той час у п. 7 Порядку мова може йти про такий непридатний для проживання стан житла, що не пов’язаний з військовими діями, тож для таких випадків можна було б складати акт, наприклад, за формою, що використовувалась у Порядку-2014.

Отже, в оновленому Порядку знову є поняття «уповноважена особа» (в Порядку-2014 був «уповноважений представник сім’ї» – що виглядає, напевно, більш зрозумілим і зручним, бо не плутається в тексті з іншими «уповноваженими» особами: виконавчого органу сільської, селищної, міської ради/ЦНАП, органу опіки та піклування, Нацсоцслужби тощо.

Уповноважена особа від імені сім’ї звертається з заявою про призначення допомоги на проживання та отримує на свою банківську картку нараховані суми за кожного члена сім’ї. Вона несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної у заяві. Уповноважена особа зобов’язана протягом 14 календарних днів після виникнення змін, які впливають на визначення права на отримання допомоги, поінформувати про це орган соцзахисту або уповноважену особу виконкому або ЦНАП. Уповноважена особа може звертатися до органу соцзахисту у випадку звільнення члена сім’ї з роботи або зменшення розміру заробітної плати з заявою та довідкою про доходи, для призначення допомоги певному отримувачу.

Водночас уповноважена особа не є такою, яка визначена Порядком єдиною особою для комунікації від імені сім’ї з представниками державних установ, оскільки Порядок визначає певні ситуації, коли комунікувати з установою має саме член сім’ї: при поверненні до покинутого місця проживання, виїзду на тимчасове або постійне місце проживання за кордон, або перебуванні за кордоном більше 30 днів – отримувач має повідомити особисто орган соцзахисту з метою припинення нарахування і виплати допомоги. Якщо треба погодити збільшення строку свого перебування за кордоном, або спростувати виявлені критерії, визначені п. 7, 8 Порядку, щоб поновили виплату допомоги, або погодити організаційні питання при проведенні перевірки фактичного місця проживання член сім’ї має особисто спілкуватись з відповідними посадовцями, в тому числі телефоном та електронною поштою.

Так, в новій редакції Порядку – ті ж самі сумнозвісні перевірки фактичного місця проживання внутрішньо переміщених осіб, процедура організації і проведення яких має довгу історію, яка, на жаль, пов’язана з чисельними недоліками і зауваженнями різного характеру, і які унаслідував новий Порядок та додав інші проблеми (хоча б ті, що стосуються фіксації повідомлення або виклику при інформуванні особи телефоном), тож вивчення цього питання треба проводити окремо.

Вимушені переселенці. Ілюстративне фото. Джерело: depositphotos.com

Прив’язка виплат до доходів родини

За змістом п. 13 Порядку, розраховувати на продовження допомоги на другий шестимісячний строк зможуть лише ті сім’ї, які подавались на допомогу з 1 серпня 2023 року вперше. Тобто, мова вже не йде про те, чи будуть враховані інтереси переселенців «першої хвилі», які переміщувались після 2014 року. Мова йде вже про відносно невелику кількість людей (з урахуванням сподівань, що підстав для нових переміщень буде значно менше).  

Але і тут є умови для призначення. Допомога призначатиметься автоматично таким сім’ям на другий 6-місячний строк лише якщо: середньомісячний сукупний дохід на одного отримувача протягом періоду, за який враховуються доходи, не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у складі сім’ї є особи працездатного віку, які доглядають за дітьми до досягнення ними шестирічного віку, громадяни, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років і доглядають за ними, особи з інвалідністю, громадяни, які доглядають за особами з інвалідністю, студенти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти, які не мають реєстрації місця проживання в гуртожитках, непрацездатні особи, які отримують пенсію розміром до трьох розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, неповнолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

Загальний строк отримання допомоги на проживання обмежений 12 місяцями з місяця призначення. Після закінчення виплати допомоги у разі виникнення складних життєвих обставин, зумовлених відсутністю місця проживання, та неможливості повернення до покинутого місця проживання уповноважена особа/отримувач можуть звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або надавача соціальних послуг для отримання соціальних послуг. Що зможуть запропонувати громади, враховуючи різний рівень розвитку системи надання соціальних послуг на місцевому рівні – також відкрите питання.

Отже, все це, за задумом авторів Порядку, посилить адресність соціальної допомоги тим, хто її дійсно потребує, та стимулюватиме осіб працездатного віку до працевлаштування.

Як бачимо, питань до змісту, тлумачення затвердженого нового Порядку призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам виникає багато, і відповідей на ці питання не знаходимо в публікації на сайті Мінсоцполітики «Відповіді на питання щодо зміни правил виплат допомоги на проживання для внутрішньо переміщених осіб» з переліком у 31 пункт. До того ж, дивує чисельність помилок, суперечностей і невдалих формулювань, що допускають неоднозначне тлумачення змісту, які від проєкту успадкував фінальний  текст постанови.

І це не про кількість розділових знаків, логіку і стилістику тексту, помилки в написанні іншомовного слова «колаборант» в документах, що пов’язані з проєктом, а також повідомлення про нібито громадське обговорення проєкту.

Це – про якість нормативно-правового акту, починаючи з первинного тексту проєкту. Це – про те, на що звертає увагу Європейський суд з прав людини (рішення «Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки», «Щокін проти України», «Бейелер проти Італії»), наголошуючи, що закон має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні, що приписи акта права мають бути передбачуваними за своїми наслідками: їх має бути сформульовано з достатньою чіткістю та зрозумілістю, аби суб’єкти права мали змогу впорядкувати свою поведінку згідно з ними.

Матеріал підготовлено громадською приймальнею УГСПЛ в м. Суми.

Джерело фото в статті: depositphotos.com


Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube


Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни Росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 9 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: