УГСПЛ організувала онлайн дискусію на тему «Злочини РФ: чи стане ЄСПЛ ефективним інструментом відновлення порушених прав?». Захід відбувся в рамках головної правозахисної події року «Правозахисна Неконференція 2022», проведеною організацією — лауреаткою Нобелівської премії миру «Центр громадянських свобод». Спікерами та спікерками заходу стали юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва, адвокат Сергій Заєць, юристка Регіонального центру прав людини/РЦПЛ Катерина Рашевська та Олександра Стешенко, координаторка юридичної роботи в «We are from Ukraine» за модерації журналіста Радіо Свобода Тараса Левченка. Ключові тези з їхніх виступів щодо важливості для постраждалих якомога швидше звернутися до ЄСПЛ, щодо процедури подання прийнятної скарги, а також про значення рішень ЄСПЛ для виплати компенсацій читайте в нашому матеріалі.

Зустріч розпочала Олександра Стешенко. Юристка входить до команди з понад 60 іноземних та українських правників, що вже подали близько 100 скарг до ЄСПЛ в інтересах жертв російської агресії. Вона звернула увагу на те, що часто одне й те саме діяння є і воєнним злочином, і порушенням прав людини. Тому деякі громадяни не поспішають із зверненням до Європейського суду – через відсутність строків давності для воєнних злочинів. Такий підхід помилковий. Суд розглядає саме порушення прав людини і строк для звернення обмежений – чотири місяці після настання події, що порушує право заявника (за деякими виключеннями). На додачу ще один важливий нюанс: ЄСПЛ має компетенцію розглядати звернення проти Росії щодо порушень, які мали місце лише до 16 вересня 2022 року та щодо триваючих порушень, які почались до цієї дати.

Олена Куваєва під час свого виступу зазначила, що, хоча криза світової системи забезпечення безпеки та охорони прав людини і призвела до критики ефективності міжнародного публічного права, Центр стратегічних справ УГСПЛ, звертаючись сьогодні до ЄСПЛ, працює на майбутнє. Рішення цього суду встановлюватимуть факти порушення прав людини Росією в Україні, а докази, які для цього використовувалися, можуть стати потужною зброєю у Міжнародному кримінальному суді або у Трибуналі для Путіна та інших представників військово-політичного керівництва РФ та Білорусі.

Сергій Заєць також застеріг від зайвого скептицизму відносно міжнародної системи прав людини і нагадав про здобутки Нюрнбергського трибуналу, який теж критикували за відсутність покарання для великої кількості злочинців та компенсацій для жертв нацизму. Попри це, Трибунал став першим прецедентом, що заклав підґрунтя для створення Міжнародного кримінального суду, Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії і Міжнародного трибуналу щодо Руанди.

«Головне, заради чого треба звертатися до ЄСПЛ – зафіксувати в рішеннях Суду оцінку дій РФ в Україні. Щоб в майбутньому ні в кого не було сумнівів щодо порушень агресором міжнародних стандартів. Ми маємо це зробити для наших дітей та наступних поколінь», – наголосив адвокат.

Катерина Рашевська з РЦПЛ, яка займається захистом прав жертв Росії ще з часів тимчасової окупації Криму, зауважила про не жертвоцентричність міжнародної системи відповідальності:

«Ми постійно говоримо про покарання злочинців, але мало говоримо про жертв, про право на справедливу компенсацію. Постраждалий, по суті, є об’єктом, що потрібен тільки для надання свідчень. Його необхідно перетворити на суб’єкт – особу, чиї права мають бути захищені та відновлені».

 

Порядок та строк звернення до ЄСПЛ

Перш за все, звертатися до Суду необхідно із допомогою юристів – переконана координаторка юридичної роботи в «We are from Ukraine»:

«Хоча суд не вимагає, щоб жертві порушень прав людини на етапі подання заяви допомагав юрист, скоріш за все, пересічний громадянин не зможе подати самостійно скаргу і вона буде відхилена».

Часто постраждалі, додає юристка, пропускають строк для звернення, який складає 4 місяці з моменту порушення права. Вони помилково думають, що для звернення до ЄСПЛ їм потрібно спочатку зібрати докази (фотографії знищеного майна, свідоцтва про смерть загиблого родича тощо), і для цього очікують деокупації чи розмінування території. Як наслідок – термін звернення до суду не дотримується.

Важливо також знати, що не завжди пропуск чотирьохмісячного строку позбавляє права звернутися до Суду. До прикладу, людина виїхала з м. Ірпінь, де трагічні події розгорталися в березні, але про пошкодження свого житла дізналася тільки зараз. У цьому випадку строк буде рахуватися з моменту, коли особі стало відомо про цю подію. Також інакше буде йти відлік строку у випадку, коли постраждалий знав про порушення, але не знав, що воно стосується саме його. Тоді строк буде рахуватися з моменту, коли особа дізналася, що це порушення негативно вплинуло на її права, захищені Європейською конвенцією з прав людини. Олександра Стешенко розповіла про конкретний кейс, коли ракета влучила в будинок в м. Ірпінь, проте квартира клієнта не постраждала. І лише в травні стало відомо, що весь будинок підлягає демонтажу. Інакше розраховується строк і тоді, коли заявник був на окупованій території, не мав зв’язку, боявся звертатися через перехоплення окупантами дзвінків. У таких ситуаціях строк має рахуватися з моменту, коли постраждалі опинилися у безпеці з доступом до засобів комунікації.

 

У яких випадках можна звертатися до Суду?

Перелік порушень прав дуже великий: це практично всі статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зауважує адвокат Сергій Заєць. У першу чергу, мова йде про право на життя. Поскаржитися до Європейського суду можливо не тільки тоді, коли загинув родич, але й тоді, коли існувала реальна загроза для життя заявника (до прикладу, ракета потрапила в будинок, але власник не постраждав).

Також направити заяву в судову установу можна у випадку незаконного позбавлення волі чи катування. Питання, що пов’язані з переміщенням населення, також в зоні компетенції суду. Майже 13 млн українців стали біженцями та ВПО через війну. Вони недобровільно залишили свою домівку, їхнє особисте життя зруйновне, а порушення їхніх прав буде тривати до тих пір, поки вони не зможуть повернутися до рідних осель. Право власності теж захищається в ЄСПЛ, і не тільки у випадках пошкодження майна, але і коли людина втрачає доступ до свого майна через те, що воно на окупованій території або в зоні бойових дій.

 

Як рішення ЄСПЛ допоможуть отримати постраждалим компенсації?

Експерти та експертки переконані: рано чи пізно РФ повернеться до складу Ради Європи і першою вимогою буде — виплата компенсацій за рішеннями ЄСПЛ. Крім того, встановлення важливих юридичних фактів цією міжнародної судовою установою може бути враховано при розгляді справ іншими міжнародними органами.

Також рішення Суду зафіксує право вимоги компенсацій постраждалими.

«Багато говориться про те, що відшкодування жертвам мають бути за рахунок арештованих російських активів. Зараз такого механізму нема, але враховуючи безпрецедентність ситуації і той факт, що з часів Другої світової війни європейський простір не бачив подібних звірств, ми не можемо виключати його впровадження в майбутньому. Ось у цьому випадку саме рішення Європейського суду — авторитетного органу з високими вимогами до доказування — можуть стати саме тією підставою, яка дасть можливість людині звернутися за компенсацією», — зазначила представниця УГСПЛ.

Правники впевнені — рішення ЄСПЛ потрібні, щоб Росію визнали відповідальною за масові порушення прав людини на території України, хоча цей шлях, попереджають вони, не є швидким. У той же час, українцям та українкам, чиї домівки зруйнувала війна, вже зараз потрібна допомога, і цим, в першу чергу, мають зайнятися саме Україна та наше суспільство.

Наприкінці заходу модератор подякував присутнім за важливу дискусію та зазначив про необхідність посилення просвітницької кампанії серед населення щодо необхідності звернення до ЄСПЛ.

«Правники часто говорять складними юридичними конструкціями, які треба перекласти на «просту» мову під час комунікації з громадянами і пояснити їм, чому варто йти до Суду, як до нього звернутися і де отримати юридичну допомогу для цього», — зауважив журналіст Радіо Свобода.

Якщо вам необхідна юридична консультація щодо звернення до міжнародних інституцій, будь ласка, звертайтеся за безкоштовною консультацією до громадських приймалень УГСПЛ за контактами.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі дискусії.  

 

Захід організовано УГСПЛ  в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.