Проєкт Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» № 5177 був поданий на розгляд Верховної Ради України 01.03.2021 року. До цього законопроєкту було подано альтернативний законопроєкт Проєкт Закону «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил» № 5177-1. Нижче наводимо правовий аналіз законпроєкту р.н. № 5177 без р.н. № 5177-1, адже останній покладає відповідальність за пошкодження та руйнування майна на українську державу, а не на російську федерацію як державу-агресора та на окупаційні адміністрації.

Станом на 11.04.2022 основний Законопроєкт має висновки головного комітету щодо включення до порядку денного (позитивний), висновок комітету з питань бюджету (негативний) та висновок Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин (позитивний з рекомендацією ухвалити в першому читанні за основу). А також висновок комітету з питань цифрової трансформації (з зауваженнями). Законопроєкт включений до порядку денного 15.02.2022

 

 

Контекст щодо питання компенсації за зруйноване майно

Російсько-українська війна, що триває з 2014 року супроводжується постійним руйнуванням цивільних об’єктів та майна різної форми власності. За даними Моніторингової Місії ООН, з початку збройного конфлікту на Сході України було пошкоджено або зруйновано близько 50 тисяч будинків по обидві сторони від лінії розмежування, з них приблизно 20 тисяч на підконтрольних територіях Донецької й Луганської областей. Попри заяви правозахисних організацій, рішень українських судів та рекомендацій від УВКПЛ^[1] про необхідність комплексного та справедливого для постраждалих осіб рішення, яке б заклало основу для розробки всеосяжного механізму реституції майна та компенсації за його пошкодження і знищення під час збройного конфлікту на сході України, а також використання майна у військових цілях, окремого закону щодо компенсації ухвалено не було й досі.

Наразі компенсація відбувається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» №947 від 18 грудня 2013 (далі — Постанова), яка передбачала компенсацію лише для тих осіб, що не стали ВПО, а також добровільно передавали зруйноване, або пошкоджене майно у комунальну власність. Постанова не передбачає механізму компенсації за зруйноване чи пошкоджене майно на ТОТ України. Ці та інші фактори є значно обмежували постраждалих осіб в отриманні компенсації. Не можливо було й визнати справедливим й розмір компенсації, який обмежується 300 тисячами гривень, а не прив’язаний до житлової площі, як це передбачено Кодексом цивільного захисту.

Значно актуалізувало питання компенсації за зруйноване майно й повномасштабне вторгнення російської армії на територію України 24 лютого 2022 року. Кількість зруйнованого майна збільшилась в рази, адже вторгнення супроводжується цілеспрямованим знищенням цивільної інфраструктури, будинків та іншого майна українців. Наразі збільшилась й площа тимчасово окупованих територій, кількість внутрішньо переміщених осіб, а також біженців. Тож Українська держава має надати постраждалим особам просту й справедливу адміністративну процедуру компенсації за знищене чи пошкоджене майно.

 

Новації законопроєкту

Законопроєкт є доволі комплексним, та передбачає надання компенсації за всі види знищеного або пошкодженого майна, а не тільки за житлову нерухомість.

Пропонується запровадити в Україні інститут реституції, який передбачає відновлення майнових прав в обсязі, аналогічному до порушення права.

Реституція визначена як переважний спосіб захисту права постраждалих осіб, для цього пропонується не застосовувати позовної давності, збереження незмінності відомостей в реєстрах та кадастрах та надання пріоритету цій інформації; не поширення строків набуття права власності на безхазяйні речі, знахідки та домашніх тварин на підставі набувальної давності на час, коли органи влади не здійснювали повноваження на території розташування майна.

Законопроєкт визначає порядок надання компенсації за знищене, пошкоджене та втрачене нерухоме та рухоме майно.

Для захисту прав власності та інших речових прав осіб, які постраждали від збройної агресії рф автори проєкту Закону пропонують створити Державний реєстр майна, знищеного, пошкодженого та втраченого майна внаслідок збройної агресії (далі — Реєстр). У ньому планується зібрати та систематизувати інформацію про знищене, втрачене або пошкоджене майно в наслідок збройної агресії, та обліковувати осіб, які мають право на реституцію та компенсацію завданої шкоди.

Законопроєктом пропонується значно розширити перелік джерел з яких буде здійснюватись компенсація постраждалим особам, серед них: кошти державного та місцевих бюджетів, інвестиції юридичних та фізичних осіб, цільові гранти надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомогти, інші джерела фінансування. Ці зміни є однозначно позитивними з огляду на масштабні руйнування завадних українським містам та селам під час повномасштабного вторгнення російської федерації та подальшим зменшенням податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Законопроєктом визначено засади функціонування комісії з обстеження знищеного та пошкодженого майна та Комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням компенсації постраждалим особам. Законопроєктом визначено, що комісії можуть розглядати заяви й щодо того майна, до якого вони не можуть тримати доступу для проведення оцінки пошкоджень. Це фактично відкриває можливість для компенсації пошкодженого та зруйнованого майна на тимчасово окупованих територіях України, не дочекавшись їх деокупації.

Окрім цього, вносяться зміни до низки Законів України. Так частину першу статті 268 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 пропонується доповнити пунктом 8 та визначити, що позовна давність не поширюється на вимоги про захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком збройної агресії. В Законі України «Про судовий збір» від № 3674-VI 08.07.2011 пропонується розширити перелік осіб, що мають право на пільги зі сплату судового збору й на заявників та позивачів у справах про порушення права власності та інших речових прав осіб постраждалих внаслідок збройної агресії. В Законі України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI  від 02.06.2011 пропонується розширити перелік суб’єктів права на безоплатну вторинну допомогу й на осіб, яким була заподіяно майну шкоду внаслідок збройної агресії, зокрема на володільців та користувачів знищеного, або пошкодженого майна.

А також пропонується внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21.01.1993, в якому пропонується звільнити від сплати мита постраждалих осіб та органи місцевого самоврядування під час відчуження майна та передачі майна.

Такі зміни є позитивними та мають підвищити ефективність способів права власності та інших речових прав осіб постраждалих внаслідок збройної агресії.

 

Аспекти, які потребують зміни та доопрацювання

Попри позитивні зміни, які пропонують запровадити автори законопроєкту важливим аспектом, що потребує змін, є встановлені граничні розміри компенсацій, що вступає в суперечність з нормами Кодексу цивільного захисту України, яким передбачено компенсацію.

Так за повністю знищене майно пропонується компенсувати не більше ніж 135 прожиткових мінімумів (станом на 1 січня 2022 — 323 055 гривень). Розмір компенсації за частково знищене майно не більше ніж 85 прожиткових мінімумів (станом на 1 січня 2022 — 203 405 гривень). Розмір компенсації за знищені або пошкоджені побутові речі не більше ніж 25 прожиткових мінімумів (станом на 1 січня 2022 — 59 825 гривень). Граничний розмір компенсації за знищені транспортні засоби пропонується встановити в обсязі не більше ніж 45 прожиткових мінімумів (станом на 1 січня 2022 — 107 685 гривні).

Такий підхід не спрямований на надання адекватної та справедливої компенсації, адже не залежить від площі зруйнованого або пошкодженого нерухомого майна. А також не відповідає засадам для компенсації визначених частиною 10 статті 86 Кодексу цивільного захисту України, якою визначено, що:

Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.

Тож встановлення граничного розміру для компенсації значно звужує право осіб на отримання справедливої компенсації та не враховує подальшу необхідність відбудови нерухомого майна. Тож попри позитивні зміни, передбачені Законопроєктом, звернення до суду за отриманням справедливої компенсації не припиняться.

 

Довідково. Цим матеріалом ми продовжуємо серію аналітичних публікацій, що мають на меті дати правову оцінку законодавчим ініціативам, пов’язаним з широкомасштабою агресією росії проти України.

 

Матеріал підготовлено Леонідом Сітченком, юристом Громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму.

 

 

^[1] Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада 2018 року – 15 лютого 2019 року https://www.ohchr.org/sites/default/files/Documents/Countries/UA/ReportUkraine16Nov2018-15Feb2019_Ukranian.pdf