8 листопада адвокатка, координаторка освітнього напрямку для правників УГСПЛ Ольга Семенюк провела вебінар «Компенсація за зруйноване житло: національний механізм та перспективи звернення до ЄСПЛ». Захід організовано Асоціацією адвокатів України, до якої входить близько 6 000 осіб, з метою надати правникам практичні знання щодо юридичного захисту інтересів тих, хто постраждав внаслідок російської агресії.

Представниця УГСПЛ, що з 2014 року займається питанням відновлення прав громадян, що втратили своє майно через збройний конфлікт, розповіла про те:

• як діє національний механізм отримання компенсації;
• хто і як може подати повідомлення про пошкодження майна;
• чому важливо подавати такі повідомлення;
• яким чином відбувається огляд пошкодженого об’єкту;
• види компенсації, які планується надавати;
• перспектива звернень до ЄСПЛ (які строки звернення, які докази надсилати разом зі скаргою, чи можна одночасно звертатися і в ЄСПЛ, і запускати національний механізм отримання компенсації).

Нормативні акти, якими регулюється питання 

Сьогодні норми права, які регламентують питання компенсації за знищене чи пошкоджене житло, містяться в таких нормативних актах:

• постанові Кабміну України від 20.08.2022 року № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»; 
• постанові Кабміну України від 26.03.2022 № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі в тексті – Постанова № 380); 
• постанові Кабміну України від 19.04.2022 № 473 «Про затвердження Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд». 

 

Перший крок для отримання компенсації (національний механізм)

Перш за все, постраждалий має подати інформаційне повідомлення про факт пошкодження/знищення нерухомого майна. Звертатися можуть як фізичні, так і юридичні особи, передбачені пунктом 2 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого Постановою № 380.

Важливо пам’ятати. Повідомлення можуть подавати не лише особи, чия нерухомість зруйнована в проміжок часу, починаючи з 24 лютого 2022 року внаслідок широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Таке право мають й ті, в кого об’єкт нерухомого майна знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації з 19 лютого 2014 року, тобто з початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

 

Інформаційне повідомлення про пошкоджене чи знищене нерухоме майно може бути подане: 

• самостійно особою (засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг Портал Дія); 
• з використанням мобільного додатка Порталу “Дія” (у разі наявності РНОКПП); 
• через адміністратора ЦНАПу або нотаріуса (через свого представника чи представницю).

Наступний крок — обстеження пошкоджених об’єктів

Після надання повідомлення від постраждалої особи виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності – військові адміністрації, приймають рішення про комісійне обстеження та/або технічне обстеження. 

Такому обстеженню першочергово підлягають:

• пошкоджені об’єкти соціальної інфраструктури, будівлі адміністративного призначення;
• пошкоджені об’єкти житлово-комунального господарства;
• пошкоджені об’єкти житлового фонду.

За результатами комісійного обстеження складається акт обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації. Акт передаються держателю Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, протягом місяця з дати його створення. Уповноважений орган за можливості письмово повідомляє власника (управителя) про результати комісійного обстеження шляхом надсилання копії комісійного акту протягом трьох календарних днів з дня складання такого акту або шляхом надсилання засобами Порталу Дія.

Роботи з технічного обстеження пошкоджених об’єктів виконуються відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабміна України від 12 квітня 2017 р. № 257. За їх результатами складається звіт з технічного обстеження, до якого додається акт технічного обстеження.

На сьогоднішній день не в повній мірі законодавець врегулював питання про те, яким чином може відбуватися компенсація, проте вищевказані документи варто мати заздалегідь.

 

Звернення до Європейського суду з прав людини у разі пошкодження чи зруйнування житла

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно громадяни України, що втратили майно внаслідок війни, мають право на звернення до ЄСПЛ. Для цього необхідно подати заяву до Суду протягом чотирьох місяців від моменту порушення своїх прав, проте не пізніше 16 січня 2023 року. 

Також до заяви додаються:

1. витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (для цього необхідно подати заяву про вчинення злочину до регіонального управління Служби Безпеки України);
2. скріншот направленої заяви до Слідчого комітету Російської Федерації (можна звернутися онлайн). Також збережіть номер електронного звернення.

Українським правникам важливо пам’ятати, що майно в розумінні ЄСПЛ не є тотожним розумінню цього терміну в національному законодавстві. До прикладу, у певних справах Суд вважав договір оренди майновим інтересом, який підлягав захисту статтею 1 Протоколу № 1 (Stretch v. the United Kingdom, §§ 32-35; Bruncrona v. Finland, § 79; Bosphorus Hava Yollari Turizm ve Ticaret Anonim $irketi v. Ireland [ВП], § 140). У справі Di Marco v. Italy, §§ 48-53, Суд вважав, що законне очікування заявника у зв’язку з майновими інтересами, до прикладу, використання земельної ділянки та комерційна діяльність, пов’язана з ним, мали достатньо важливе значення для того, щоб вважатися «майном» в значенні статті 1 Протоколу №1.

Адвокат вважає, що звернення до ЄСПЛ має очевидні вигоди. По–перше, Росії для повернення до Ради Європи, скоріш за все, доведеться виконати всі рішення ЄСПЛ. По–друге, рішення Суду має юридичне значення – в ньому підтверджуватиметься факт приналежності вам певного майна; те, що людина постраждала в результаті збройного конфлікту; факт руйнування майна саме внаслідок дій РФ. Відповідно в разі ініціювання судового процесу в Україні щодо отримання компенсації, ці обставини постраждалій особі непотрібно буде доводити, оскільки вони вже встановлені в рішенні Європейського суду.

Наприкінці заходу Ольга Семенюк закликала спільноту адвокатів залучатися до юридичного супроводу справ з відновлення прав щодо майна, адже йдеться про захист інтересів мільйонів українців, що втратили домівки за час війни.

«Сьогодні ще нема судової практики і достатнього законодавства, тож наша з вами велика справа – напрацьовувати практику для того, щоб постраждалі, в яких зруйноване майно, отримали компенсацію», – зазначила адвокат.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії».

 

Робота освітнього напрямку УГСПЛ для правників здійснюється за підтримки Програми USAID “Права людини в дії”, що виконується нашою організацією.