За даними Моніторингової місії ООН з прав людини понад 50 тисяч будинків цивільного населення пошкоджені по обидва боки лінії зіткнення. За кожен такий випадок власники мають отримати відшкодування. Та нині постраждалі не отримують кошти, виплата яких передбачена судовими рішеннями, – казначейство надсилає відмову за відмовою.

«Внаслідок бойових обстрілів та влучення снарядів, майно, яке знаходилося у квартирі та сама квартира були пошкоджені», «в результаті потрапляння до квартири уламків від снарядів та вибухових хвиль у їхніх квартирах знищені вікна, пошкоджені стіни, стеля, двері та дверні отвори, а також зруйновано та пошкоджене майно, що знаходилось у квартирах» – це сухі і короткі юридичні витяги з позовних заяв людей, житло яких в одну мить стало непридатними для подальшого проживання. Фактично десятки тисяч людей залишилися без дому.

Декілька таких справ супроводжують юристи Центру стратегічних справ УГСПЛ, і в судах вони закінчувалися на користь постраждалих. За одним з рішень, три позивачі отримали 40, 20 і 20 тисяч гривень, за іншим – кожен з подружжя отримав по 20 тисяч гривень. Кошти – мізерні, на відновлення житла їх не вистачить, але і ці гроші отримати постраждалі не можуть – Державна казначейська служба України відмовляє у виплаті.

Це одна з типових відповідей казначейства в аналогічній справі. Цитуємо дослівно:

«Станом на сьогоднішній день законодавством не визначено джерело та порядок виплати грошової компенсації особам, яким спричинено шкоду в результаті вчинення терористичних актів під час проведення терористичної операції. З огляду на вищезазначене, після встановлення у Державному бюджеті України відповідних бюджетних асигнувань Казначейство здійснить заходи щодо безспірного списання коштів».

Звісно, ані постраждалі, ані юристи не вдоволені такою відповіддю, адже казначейство, фактично, безпідставно відтягує момент виконання рішення і самої виплати на невизначений термін. Юристи називають щонайменше 3 підстави незаконності відмови в виплаті грошей.

По-перше, казначейство протрактувало рішення суду на власний розсуд і здійснило, звісно, як це їм зручно, без жодного зв’язку з реально присудженою грошовою компенсацією. Вказана в постанові суду компенсація присуджена постраждалій не як відшкодування шкоди, завданої терористичним актом, а з інших причин – за невиконання Україною своїх позитивних зобов’язань. Сюди входить відсутність компенсації завданої шкоди впродовж тривалого часу та невідновлення житлового будинку; відсутність спеціального порядку відшкодування за пошкоджений внаслідок терористичного акту житловий будинок; нездатність держави захищати власність в розумінні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ); відсутність належного розслідування випадку заподіяння шкоди у розумінні ЄСПЛ за встановленого у відповідному кримінальному провадженні факту пошкодження внаслідок терористичного акту житлового будинку.

Тобто представники Державної казначейської служби умисно не виконують рішення суду, за яке статтею 382 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність.

По-друге, навіть якщо б вказана компенсація і була присуджена, за шкоду, завдану терористичним актом, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено більше 40 млн. гривень на виплату грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, чим і є терористичні акти в тому числі.

Останнім, третім аргументом для юристів УГСПЛ і постраждалої слугував Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У статті 3 зазначено «виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Про обов’язковість виконання рішень національних судів Європейський суд з прав людини послідовно висловлювався у ряді рішень. Так, у справі «Кечко проти України» вказано, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. В справі «Будченко проти України» зазначено, що невстановлення механізму для реалізації права є порушенням обов’язку держави гарантувати права. А у рішенні у справі «Бурмич та інші проти України» ЄСПЛ наголосив, що кожен постраждалий (у цій справі і в майбутніх аналогічних) має право на повне виконання рішення на національному рівні і на отримання належної та гідної компенсації; держава Україна має обов’язок виконання національних рішень, які залишаються в силі.

«Перша відповідь казначейства була абсолютно незаконною. Їх відмова відмови в виплаті грошей порушує права громадян України, суперечить національному законодавству та рішенням Європейського суду з прав людини. Тож наразі у повторній заяві ми вимагаємо від служби здійснити безспірне списання коштів в межах відповідних бюджетних призначень. Якщо ж їх немає (хоча ми знаємо, що вони є) – виплатити компенсацію вони мають за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Інших варіантів бути не може», – зазначає юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Юлія Науменко.

Попри те, що компенсацію, встановлену судом, постраждалі поки так і не отримали, правозахисники закликають людей, чиє майно пошкоджене або зруйноване, звертатися до судів з позовами задля відшкодування завданої їм шкоди. Раніше УГСПЛ розробила покрокову інструкцію для отримання компенсації за зруйноване майно в зоні АТО/ООС.

Також нагадаємо, що 10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України Постановою № 623 вніс зміни до Постанови № 947 «Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання». Жителі Донбасу тепер можуть отримати компенсацію до 300 тис. гривень.  Для цього їм потрібно звернутися до спеціально створених Комісій при обласних державних адміністраціях, які будуть обстежувати зруйноване житло та приймати рішення щодо компенсації. Однак, скористатися правом на отримання виплати зможуть не всі ВПО, а лише ті, які не покинули місця проживання, або перемістилися в межах району. Та і ця Постанова досі не працює – Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не розробило порядок створення таких комісій та форму акту, за яким би виплачувалася компенсація.

На початку 2020 року УГСПЛ також оприлюднила звіт «Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту». У публікації експерти проаналізували існуючі механізми отримання компенсації за зруйноване майно, діючий механізм відновлення права власності, а також наявну судову практику національних судів у справах щодо отримання компенсації за зруйноване/пошкоджене майно та практики ЄСПЛ в аналогічних міжнародних збройних конфліктах.

Матеріал підготовлений в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine