Суд, спираючись на міжнародне право, визнав медичні довідки, видані на непідконтрольних територіях, що допомогло пенсіонеру з Луганщини отримати рішення про виплату пенсійного забезпечення. Правозахисники називають цю справу безпрецедентною.

Шість років в окупації

54-річний Сергій Кендзеєрський – працював механізатором на Луганщині. Розповідає, що завжди його справжнім захопленням була українська культура та історія. До початку конфлікту на Донбасі був учасником проукраїнського руху, та навіть очолював місцеве козацьке об’єднання, організовував патріотичні фестивалі, зокрема, «Звитяга дикого поля».

«Я розумів, що залишатися вдома небезпечно – всі навколо знали про мою позицію. Двічі бойовики вивозили нас з дружиною «на розстріл». Можете собі уявити, що я там пережив, скільки ворогів у мене було», – розповідає Сергій Кендзеєрський.

Проте незважаючи на небезпеку через проукраїнські погляди майже шість років разом з дружиною він залишався на непідконтрольних Уряду України територіях. А це було непросто не лише через моральний тиск оточення, а й матеріальні труднощі. Справа у тому, що Кендзеєрський набув серцево-судинну хворобу, та отримав інвалідність: спочатку третю групу, згодом – другу. А з нею і право отримувати пенсію. Виплачувати її припинили влітку 2014-го через проведення антитерористичної операції у Луганській області.

Сергій говорить, що спочатку родина думала виїжджати, але можливості такої не знаходив. Тож вони з дружиною жили в Іванівці завдяки утриманню господарства, вирощуванню городини.

Але 2019-го все-таки зважились на переїзд – до Дніпра до дочки та її родини. Тоді ж Кендзеєрський звернувся до Пенсійного Фонду, аби отримати свою пенсію – гроші потрібні на життя та лікування.

Відмова Пенсійного Фонду

«На відміну від багатьох «пенсійних туристів», за час проживання на непідконтрольній території я не отримав від держави Україна жодної копійки, хоча до того ж справна сплачував пенсійні внески», – говорить він. Але Пенсійний фонд відмовив. Не допомогли звернення Кендзеєрського і до Президента України, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради, які він підготував з проханням про допомогу.

Зрештою Кендзеєрський звернувся до правозахисників. «Сергій Миронович сказав, що йому відмовляють у нарахуванні пенсії і за минулий період, і після того, як він виїхав на підконтрольні Уряду України території. Та навіть не хочуть приймати заяву про поновлення пенсії», – розповідає Віталія Серебрянська, юристка УГСПЛ, яка й вела справу Кендзеєрського у Дніпрі.

Юристка також спочатку звернулась до Пенсійного Фонду. «Той відповів, що не вважає війну та неможливість у зв’язку з нею виїхати з тимчасово окупованих територій поважною причиною пропуску звернення до Фонду у передбачений п’ятирічний термін, – говорить вона. – Від Кендзеєрського вимагали довідок про місце роботи і зарплату. Хотіли бачити оригінали навіть незважаючи на те, що такі довідки представники Фонду могли бачили в електронному вигляді у пенсійній справі. Сергій Миронович пояснював, що приїхав не з курорту, а із зони бойових дій та окупації, і не міг повернутися назад».

До того ж деякі підприємства, де працював чоловік, припинили функціонувати, а деякі – працюють на непідконтрольних територіях, тож видають довідки з печатками так званої «ЛНР».

«Я казав, що можу поїхати за довідками, але це буде поїздка в один кінець. У мене у паспорті вклеєне фото, на якому я у вишиванці та з козацьким оселедцем. Уявляєте, як я виїжджав – потрапив би на блокпості на якогось дурня – той розстріляв би мене», – говорить Кендзеєрський.

Крім того, Пенсій Фонд стверджував, що Кендзеєрський мав щороку проходити медико-соціальну експертну комісію (МСЕК). І не хотів сприймати висновки лікарів з окупованих територій – Сергій п’ять років звертався до них у Луганську. І лише як виїхав, пройшов огляд у Дніпрі – комісія підтвердила ІІ групу інвалідності.

Судовий розгляд

Після відмови у Пенсійному Фонді Сергій Кендзеєрський разом з правозахисниками пішов до суду. Разом почали доводити: впродовж п’яти років не міг залишити тимчасово окуповані території через стан здоров’я, тому й пропусти терміни, передбачені для відновлення пенсії. Просили виплатити пенсію повністю з серпня 2014 року та відновити виплати нині.

«Справа у тому, що Кендзеєрський стверджував, що не отримував пенсію з серпня 2014 року, у Пенсійному Фонді наполягали: припинив нарахування лише у грудні. І так сталося, що нарахування, дійсно, припинилися ще взимку, але пенсії люди не отримували з літа. Тобто на непідконтрольних територіях кошти до пенсіонерів не доходили», – уточнює Серебрянська.

У липні 2020 року Дніпропетровський окружний суд став на бік переселенця. Він визнав, що війна та проведення антитерористичної операції є поважною причиною через яку пенсіонер не міг звернутися до Фонду, а також врахував документи щорічної медико-соціальної експертної комісії, які були видані на непідконтрольній території.

Юристка пояснює: у випадку луганського пенсіонера суд застосував «намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного Суду ООН та Європейського Суду з прав людини. Вони про те, що документи, видані окупаційною владою, можуть братися судами до уваги та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, якщо їх нехтування веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Розгляд судами таких документів не означає автоматичного визнання окупаційної влади.

«Це рішення прецедентне, адже визнає поважною причиною пропуску 5-річного строку  звернення за відновленням пенсії – введення режиму особливого періоду в Україні, проведення АТО/ООС і тимчасову окупацію територій. І вона може застосовуватися як позитивна судова практика», – говорить юристка.

Тож пенсію Сергію Кендзеєрському мають виплачувати з 2014 року. Щоправда, не з серпня, а з грудня – Пенсійний Фонд зміг довести свою позицію у цьому питанні, надавши відповідні документи.

Наразі рішення Дніпропетровського окружного суду вступило у законну силу – апеляційного оскарження не було. Юристи вже подали документи на виконання рішення, та поки Пенсійний Фонд зволікає. Але вже зараз фахівці пояснюють: рішення у справі Кендзеєрського вкрай важливе, адже воно дає надію й іншим людям отримати те, що їм належить.

Виплат з нетерпінням чекає і Сергій. Кошти він планує витратити на лікування та реабілітацію. «Після появи інформації про судове рішення, там у так званій «ЛНР» вже сказали, що мене чекають. Мені повертатися туди не можна, я маю налагодити життя на вільній території України, але поки не можу зрозуміти чому рідна держава до мене так ставиться, не вважає, що життя та здоров’я людини – найвища цінність», – каже Кендзеєрський.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.