Правники-випускники освітніх курсів Української Гельсінської спілки з прав людини зібралися в Освітньому домі з прав людини в Чернігові аби згенерувати практичні рекомендації реалізації окремих засад правосуддя перехідного періоду для подолання наслідків, спричинених повномасштабним вторгненням РФ. Адвокати, судді та прокурори обговорили тему «Постконфліктного врегулювання в Україні: від війни до миру». Учасники курсу об’єдналися в чотири групи і запропонували рішення на  такі виклики: 

• «Невідворотність кримінального переслідування воєнних злочинців» 
• «Захист потерпілих від збройного конфлікту: питання доступу до правосуддя та відшкодування шкоди» 
• «Застосування амністії та прощення як можливість примирити конфліктуючі сторони» 
• «Освітній шлях для формування єдиного сприйняття подій»

В цьому матеріалі представляємо проблеми захисту потерпілих від збройного конфлікту, з якими стикались юристи громадської приймальні УГСПЛ в Чернігові, зокрема доповідач Дмитро Науменко. Також сформовані рекомендації суддів, прокурорів і адвокатів щодо їх подолання. 

Компенсації цивільним 

Багато питань правозахисної спільноти виникає щодо компенсації наслідків збройної агресії Російської Федерації від держави. Якщо з військовими більш-менш зрозуміло, то з цивільними ні. Наприклад, на даному етапі на державному рівні не передбачені виплати родичам за загиблих цивільних. Важко довести й зв’язок отримання поранень з бойовими діями та ракетними обстрілами. Є затверджений постановою Кабміну в 2018 році Порядок встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я. Але він регулює питання отримання  ушкоджень на території проведення АТО\ООС і саме в певний проміжок часу. Тому всім, хто отримав поранення на інших територіях або пізніше медико-соціальні експертні комісії часто вказують загальні захворювання. 

В приймальні УГСПЛ в Чернігові є кілька подібних кейсів. Один з випадків: чоловік з дружиною їхали на машині і наїхали на міну. Жінка загинула, чоловік отримав тяжкі тілесні ушкодження. В довідці МСЕК вказано загальне захворювання. Хоча всім зрозуміло, що це не воно. 

Проблема в тому, що більша частина законодавства регулює дані питання на конкретній території зіткнення і в певному часовому проміжку. Тобто ті, хто постраждав під час повномасштабного вторгнення, не можуть використовувати ці постанови і механізми. На жаль, зараз тільки в судовому можна встановити зв’язок поранення, контузії, каліцтва з бойовими діями. Це вимагає ресурсів і часу. Зрозуміло, що з цих причин дуже часто люди отримують поранення і так з ним і живуть, нікуди не звертаючись. 

Яскравий кейс був в с. Шестовиця, Чернігівської області. Під час артобстрілу ЗСУ військові РФ кинули в погріб, де переховувались цивільні, гранату. Вони це зробили аби самим там сховатись. Чоловік та дружина, які там були, вижили, але отримали тяжкі тілесні ушкодження. Вони навіть не звертались за медичною допомогою. І таких фактів дуже багато. 

Полон і цивільні 

Незрозуміла ситуація й з тими, хто перебував в полоні або їхню свободу військові РФ тимчасово обмежували. Наприклад, мешканці села Ягідне (а це 360 людей, яких росіяни утримували майже місяць у підвалі) до цього часу не визнані полоненими. Їх просто ЗСУ звільнили і все. Жодного статусу вони не отримали. Кримінальні провадження по незаконному утриманню там є. Але статус полоненого треба отримувати в судовому порядку. І ще виникають питання, які документи потрібно для цього надати. Також є ряд звернень від людей, яких російські військові по кілька діб тримали в підвалах та катували. По ним теж нема жодного статусу. 

19 листопада 2022 року вступив в силу закон «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Також є затверджений порядок. Але поки незрозуміло яким чином це все буде виконуватись. По факту питань не виникало тільки по цивільним, які йшли по обміну полоненими. Там видавалась довідка СБУ та Національного інформаційного бюро. Але тим, хто був в полоні під час окупації, невідомо як довести цей факт. В Порядку зазначено, що людина має надати документи, які б підтверджували це. Але сам перелік документів не зазначили. Без статусу неможливо отримати й компенсації — одноразову допомогу в 100 тисяч гривень. Якщо людина тривалий час перебувала у полоні, то є щорічна грошова допомога, яка виплачується рідним. На практиці — люди взагалі не знають про ці механізми захисту. 

Пошкоджене чи зруйноване майно 

Є законопроект №7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації». З квітня місяця він так і не прийнятий. Цим законопроектом регулюються процедури компенсацій та встановлення збитків. Наразі механізм такий: люди, в яких зруйноване житло, можуть подати через Дію інформацію про пошкодження майна, органи місцевого самоврядування надають акти, а далі треба подати заяви про вчинення цього злочину в поліцію чи прокуратуру. Про компенсації не йдеться. Якщо зараз проїхатись тими населеними пунктами, де були бойові дії, то більшість пошкоджених будинків люди ремонтують або власними силами, або за рахунок органів місцевого самоврядування чи благодійної допомоги. 

Діти війни 

Теж виникає багато питань щодо статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Наразі він розповсюджується на території проведення  АТО/ООС. Хоча постраждалих дітей в інших регіонах багато. Точну кількість ніхто назвати не може, як і кількість тих, хто був вивезений до Росії та Білорусі. 

Як покращити захист потерпілих від збройного конфлікту? Рекомендації від суддів, адвокатів, прокурорів

1. Визначити на законодавчому рівні термінології «шкода фізичному здоров’ю», «шкода психологічному здоров’ю», «шкода завдана майну», «шкода заподіяна дітям», «шкода завдана полоном». 
2. Визначити  на законодавчому рівні порядку набуття статусу потерпілої особи та кола суб’єктів прийняття рішень з чітким розмежуванням повноважень. Щоб людина чітко розуміла, куди і з чим їй звернутися.
3. Створити систему «Єдиного вікна» для роботи з потерпілими на базі найнижчої ланки органів місцевого самоврядування. Зробити моніторинг отримання відшкодування. 
4. Універсалізувати методології оцінки шкоди та її нормативне затвердження. 
5. Підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, які займаються подоланням наслідків спричиненої шкоди. Мова йде про кожну професію, яка забезпечує тил. Потрібно визначити на майбутнє, скільки потрібно буде психологів для шкіл та університетів, скільки потрібно підготовлених лікарів, рятувальників, тощо. 
6. Аудит наявних в державі ресурсів. 
7. Розробка комунікаційної політики. Нині людина, яка постраждала не знає, куди їй звернутися,  які документи подавати, де їх збирати, скільки піде на це часу. Тож має бути розроблена зрозуміла для населення комунікаційна політика.   

Дана публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та УГСПЛ.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.