Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) презентувала огляд, мета якого – дізнатися як здійснюється місцевою владою реабілітація жертв конфлікту, які проживають на території Сумщини. Серед основних спікерів заходу були не тільки представники УГСПЛ та представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) в Сумській області, але й постраждалі від збройного конфлікту, які розповіли про власний досвід отримання таких послуг.

На початку 2020 р. фахівці громадської приймальні УГСПЛ у Сумах здійснили моніторинг системи медичних, соціальних та реабілітаційних послуг на території Сумщини. Вони опитали вимушених переселенців та учасників бойових дій, які мешкають в регіоні, щоб дізнатись чи отримують вони ці послуги, які мають потреби та чи враховані їх інтереси на рівні місцевих громад. Одночасно експерти направили запити на отримання публічної інформації до Сумської обласної держадміністрації та Сумської міськради та проаналізували відкриті дані – програми та обсяг їх фінансування, які є на сайтах окремих адміністративно-територіальних одиниць регіону.

Тож, реабілітація учасників бойових дій відбувається згідно прийнятих в регіоні програм: вони отримують правову допомогу, поінформовані про реабілітаційні послуги від держорганів та лікарів, забезпечуються необхідними засобами та послугами. Натомість ситуація з людьми, які переїхали зі сходу України, складніша. У Сумській області та конкретно в обласному центрі відсутня програма соціального захисту цивільних осіб, що набули захворювань/поранень внаслідок збройного конфлікту, як і статистичні дані щодо цивільних осіб, які постраждали внаслідок конфлікту, потреби переселенців не вивчаються, проблеми аналізуються несистематично та не вирішуються. Опікуються переселенцями, за їх же словами, лише неурядові та благодійні організації, як виняток загадали лише працівників центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді, де родинам, що відносяться до уразливих категорій, надаються послуги психолога за потребою.

Щодо цього Богдан Мойса, експерт УГСПЛ, зазначив: «На жаль, як і раніше, цивільні особи, що були поранені на тимчасово окупованих територіях та набули інвалідності, не зможуть розраховувати на статус особи з інвалідністю. Постраждалі особи, що набули складних порушень здоров’я/інвалідності безпосередньо не спричинених ушкодженнями від боєприпасів, не є ціллю програм підтримки як на національному, так і на місцевому рівні. Система реабілітаційних послуг і далі сконцентрована у великих, віддалених від місця проживання, центрах та не охоплює сім’ї постраждалих».

Більшість опитаних (цивільні та військові) скаржилися на отримані психологічні травми, осколкові поранення, контузії, у багатьох погіршилося здоров’я та загострилися хронічні захворювання, у деяких розвились онкологічні хвороби. Окрема невирішена проблема – психологічно травмовані діти, які пережили обстріли. На жаль, жоден з вимушених переселенців не зміг довести зв’язок ушкодження свого здоров’я з військовими подіями на Сході, більшість взагалі не знають про можливість отримання реабілітаційних послуг.

«Як не дивно, зараз, на шостому році конфлікту, ми вимушені говорити про необхідність навчання психологів, адже багато хто з опитаних казав про неможливість отримання якісної психологічної допомоги», – відмічає Наталія Єсіна, координаторка правопросвітнього напряму ГП УГСПЛ на Сумщині, – «Люди не мають можливості працювати з отриманою внаслідок переселення травмою, що призводить до серйозних наслідків».

Підтвердженням цього стали конкретні історії переселенок, що мають в родині дітей зі статусом постраждалих в наслідок військового конфлікту. Так, пані. О. зазначила, що її дитина має певні психологічні проблеми, вимушена проходити обстеження у фахівців через розвинуту депресію. А пані В. поділилась тим, що не може знайти приватного психолога, бо всі вони відмовляються працювати з дитиною, яка отримала подібну травму через переселення та пережиті обстріли.

Отже, дослідження показало необхідність впровадження змін у систему реабілітаційних послуг, тому УГСПЛ направить рекомендації місцевій владі щодо покращення ситуації. Основні з них:

– розробити механізм обліку та системної оцінки потреб жертв збройного конфлікту (проведення опитувань співробітниками підпорядкованих служб  та установ соціального захисту; замовлення відповідного дослідження у неурядових організацій);

– затвердити програми щодо надання медичних, оздоровчих, соціально-психологічних, реабілітаційних послуг цивільним постраждалим особам;

– активізувати інформування цільової аудиторії про вже існуючі програми (заходи) щодо надання допомоги постраждалим учасникам бойових дій, АТО, ОСС та цивільним особам.

Ознайомитися зі звітом можна ТУТ.

Захід відбувся за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.