18 серпня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг на тему: “Коронавірус, Крим і карантин: Наслідки обмежень перетину КПВВ із Кримом”. Під час заходу правозахисниці Кримської правозахисної групи, Крим SOS та Українська Гельсінська спілка з прав людини розповіли хронологію подій, пов’язаних з впровадженням розпорядження № 979-р, про категорії людей, які постраждали від введених обмежень, а також надали рекомендації владі щодо спрощення перетину межі з Кримом.

Координаторка ГО «КримSOS» Ольга Куришко, розповідаючи про те, як приймалося розпорядження, звернула увагу, що документ підписувався 8 серпня, в суботу, а робота КПВВ згідно цього документу припинялась вже зранку наступного дня – неділі 9 серпня до 30 серпня. Таким чином, сотні людей, які мали перетинати адмінмежу з Кримом, були позбавлені можливості не тільки заздалегідь підготуватися до змін, а навіть отримати консультацію в уповноважених органах з приводу нововведень, оскільки обмеження запроваджувались в неробочі для органів влади дні. Таким чином, громадяни України залишилися ізольованими і не мали можливості повернутися з Криму.

«Не було жодного пояснення щодо доцільності обмежень. Через таке рішення у ніч з 8 на 9 серпня на КПВВ з’явилася черга з людей, які намагалися перетнути кордон. 10 серпня низка ГО опублікували звернення з вимогою надати публічне пояснення підстав такого обмеження. Було надано перше роз’яснення стосовно гуманітарних підстав, але там не йшлося про абітурієнтів та осіб, які здобувають освіту на території підконтрольній Україні. 12 серпня внесено зміни до розпорядження, де було додано цю категорію громадян, які не зобов’язані проходити самоізоляцію. Ми наголошували на зриві вступної кампанії», – заявила Ольга Куришко, координаторка ГО «КримSOS».

Експерти зазначили, що досі не конкретизовано які документи людина має надати для того, щоб скористатися однією з гуманітарних підстав, що призводить до масових звернень за консультаціями до правозахисників через відсутність належної комунікації нововведень з боку державних органів.

«За період з 9 по 14 серпня до наших організацій загалом звернулися 462 людини, з них 428 звернулися саме з питаннями перетину адмінмежі. Це означає, що 90%, навіть 92% звернень до правозахисників були пов’язані виключно з перетином.  Ми з 2014 року консультуємо людей, але ми не готові іноді до такої навали звернень. Були випадки коли надаєш людям консультацію виходячи з досвіду, а вона телефонує з кордону і каже що її не пропускають», – наголосила Ольга Скрипник, Голова правління Кримської правозахисної групи.

Нині ж у розпорядженні № 979-р умови перетину адмінкордону прописані не чітко, що створює низку проблем для тих, кому необхідно потрапити в Крим чи виїхати з нього.

«Чомусь Уряд вирішив, що у нас всі люди проживають за місцем своєї реєстрації. Не враховано таку категорію як ВПО – це приблизно 50 тис осіб, які виїхали з Криму. Наразі ситуація така, що ніхто не може нічого чітко сказати. Можуть сказати, що «скоріш за все якщо у вас хворіє родич – вас пропустять». Зараз на адміністративному кордоні люди надають документи, які скануються прикордонниками – персональні дані, конфіденційна інформація, наприклад щодо стану здоров’я людини. Іноді людям кажуть, що відправлять документи в Київ або начальник зміни прийме рішення», – додала координаторка кримської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини, юристка Анна Рассамахіна.

Тож правозахисники підготували низку рекомендацій для Уряду щодо мінімізації негативних наслідків обмежень перетину КПВВ з Кримом.

“Ідеальний варіант – скасувати розпорядження №979-р і прийняти іншу нормативну базу, яка б законними методами, з дотриманням принципів права врегулювала питання перетину КПВВ”, – зазначила юристка УГСПЛ Анна Рассамахіна.

У новому документі мають розширити кількість гуманітарних підстав перетину КПВВ для дотримання принципу єдності родини, надати роз’яснення щодо документів, які підтверджують підстави для перетину КПВВ, розширити категорії громадян, які можуть перетинати КПВВ з Кримом тощо.

На думку правозахисників, слід також чітко прописати прозору процедуру прийняття рішень, а також можливість оскаржити це рішення.

Юристка УГСПЛ Анна Рассамахіна наголосила, що на даний момент громадяни можуть оскаржити рішення Держприкордонслужби України про недопуск їх на тимчасово окуповану територію Криму, проте тільки в судовому порядку.

За словами правозахисників, звільнення від самоізоляції осіб, які їдуть транзитом через територію України,- теж важлива і наболіла тема, як і звільнення від самоізоляції людей, які їдуть на похорон близьких чи на лікування в стаціонар.

Участь УГСПЛ у заході стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. 

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine