На початку грудня Українська Гельсінська спілка з прав людини провела новий тренінг для правників «Презумпція свободи, абсолютна заборона катування: національний вимір». Судді, адвокати, прокурори розглядали реальні кейси застосування  вимог статей 3 та 5 ЄКПЛ саме на національному рівні та в сучасних умовах, з урахуванням викликів воєнного часу. Чому такі тренінги важливі під час війни та які нині є проблеми з застосуванням норм міжнародного гуманітарного права в Україні – в інтерв’ю розповіла прокурор Департаменту протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора Алла Ширант

– Пані, Алло, які основні проблеми застосування норм міжнародного права прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні наразі ви бачите на практиці?

– Війна – це про жорстокість, тому закономірно, що межа жорстокого поводження в контексті статті 3 ЄКПЛ може бути зсунута в бік посилення проявів насильства. Саме тому дуже важливо мати дієві механізми стримування проявів катування у правоохоронній системі.

 – Якщо говорити про заборону катувань – на що правникам України варто звертати увагу в першу чергу, якщо вони стикаються із цією сферою на практиці?

– Всім, хто дотичний до розслідування катування, варто знати, що одна з ключових проблем – своєчасного належного документування цих фактів. Такою самою за масштабом є проблема у комунікації із потерпілими від катування та захист потерпілих і свідків.

– На тренінгу розглядали проблеми затримання в умовах збройного конфлікту. Які проблеми на сьогодні існують в Україні та наскільки вони подібні до тих, з якими вже стикалися у світі?

– Стандарти статей 3 та 5 ЄКПЛ діють як у мирні часи, так і під час війни. Війна змінює контекст, але на саму сутність стандарту це не впливає.

– Також розглядали детально практики застосування Європейським судом статей 3 та 5 ЄКПЛ та реалізацію вказаних стандартів на національному рівні. Які особливості реалізації цих стандартів є в Україні, про які варто знати правникам?

– Один із викликів сьогодення – це високий ступінь толерування насильства в нашому суспільстві, що ускладнює розслідування злочинів катування та притягнення винних до відповідальності.

– На початку тренінгу було формування очікувань від учасників? Які очікування вас вразили найбільше і чи справдились вони в учасників в кінці тренінгу?

– Одна із учасниць – прокурор, як очікування зазначила проблему балансу прав потерпілого та обвинуваченого у кримінальному процесі, оскільки кримінальний процесуальний кодекс пильну увагу приділяє, в першу чергу, стороні захисту. В той час  як потерпілий користується значно меншою увагою. Під час тренінгу це питання обговорювалось в контексті пріоритету прав та інтересів потерпілих від катування, як одного із стандартів статті 3 ЄКПЛ (процесуальний аспект).

– Формат тренінгу такий, що кожна тема розглядається в контексті реального кейсу в групах. При цьому групи змішані із суддів, адвокатів та прокурорів. Які знання та практичні навички правників стали в нагоді у вирішенні цих кейсів?

– При вирішенні кейсів представник кожної професії: слідчий, прокурор, адвокат, суддя був залучений у роль своїх опонентів в реальному житті. Саме цей формат дозволив кожному вирішувати завдання своїх опонентів у практичній ситуації. Зазначений підхід в інтерактивному навчанні масштабує сприйняття кожного учасника трикутника правосуддя (прокурора/слідчого-адвоката-судді). Також дозволяє більш виважено будувати власну правову позицію та зменшити напруження між представниками професій, яке обумовлено змагальним кримінальним процесом.

– Одна з умов відбору на тренінг – учасники мають мати базові знання з практики застосування Європейським судом статей 3 та 5 ЄКПЛ. Чому це важливо для учасників і де майбутнім учасникам отримати ці базові знання?

– Дійсно, для того щоб зрозуміти національний вимір застосування стандартів статей 3 та 5 ЄКПЛ дуже важливо знати самі стандарти, як їх розуміє та застосовує ЄСПЛ – адже його практика є джерелом права в нашій країні. І без цих попередніх знань учасники не будуть відчувати повний перелік викликів національної правової системи. На мій погляд, найкращою сучасною платформою для отримання знань щодо практики застосування положень ЄКПЛ – це великі освітні курси УГСПЛ, присвячені правам людини.  

Тренінг впроваджувався в рамках Програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії». 

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.