Чи все гаразд з процедурою встановлення факту смерті на ТОТ? Майстерню з такою назвою організувала УГСПЛ в рамках головної правозахисної події року «Правозахисна Неконференція 2022», проведеною організацією — лауреаткою Нобелівської премії миру «Центр громадянських свобод». Своїми думками під час заходу поділилися Євген Федорічев, юрист громадської приймальні УГСПЛ у м. Торецьк, старший юрист БФ «Право на захист» В’ячеслав Стасюк, Дмитро Науменко, керівник громадської приймальні УГСПЛ у м. Чернігів, яка працює на базі ГО «МАРТ», юристка Правозахисної Групи «СІЧ» (ГП УГСПЛ у м. Дніпро) Ксенія Онищенко та Володимир Деревянко, юрист приймальні УГСПЛ в м.Покровськ. Модерувала дискусію Наталя Кожина, програмна директорка ПГ «СІЧ». Як отримати свідоцтво про смерть, якщо близька людина загинула або померла на ТОТ; як довести факт смерті, якщо тіло відсутнє; як можна спростити процедуру встановлення факту смерті — читайте в матеріалі.

 

ПРОЦЕДУРА ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ (ТОТ)

Євген Федорічев розповів про ключові норми права, які сьогодні регламентують процедуру встановлення факту смерті на ТОТ, —  стаття 317 Цивільного процесуального кодексу України та Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». У серпні 2022 в статтю ЦПК України були внесені зміни, які позитивні для громадян: зараз заяву до суду особи можна подати не лише, коли смерть трапилася на ТОТ, але і у випадках, коли подія відбулася на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан. Також розширилось коло осіб, які можуть звернутися до судового органу — це не тільки члени сім’ї і їхні представники, а й інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси (до прикладу, пасинки, колишні чоловіки/дружини, геріатричні заклади та інші). Завдяки змінам подати заяву зараз можна до будь-якого місцевого суду України незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Важливо знати, що справа розглядається невідкладно, а судове рішення підлягає негайному виконанню шляхом направлення заявником до органу реєстрації актів цивільного стану (скорочено РАЦС) для отримання свідоцтва про смерть.

«Таки зміни на користь родичів померлих чи загиблих в окупації створюють більше можливостей для правозахисників допомогти людині отримати свідоцтво про смерть», — зазначила Наталя Кожина.

 

ЩО МОЖЕ БУТИ ДОКАЗОМ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ

Кожна справа має індивідуальні особливості, тож правники радять збирати якомога більше доказів, зокрема, фото та відео. Це можуть бути матеріали досудового розслідування (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР)); акти про поховання (складаються у довільній формі, в яких свідки засвідчують своїми підписами факт загибелі або смерті особи); свідоцтво про смерть, видане представниками окупаційної влади; лікарське свідоцтво про смерть; свідоцтво про поховання; фотографії з поховання.

Деякі суди приймали також дані з електронних засобів: скріншоти публікацій про загиблих; інформацію в різних соцмережах та месенджерах; фотокопії корінців з моргів окупованих міст із зазначенням місця поховання на кладовищі; фотокартки лікарських свідоцтв про смерть осіб, складених медичними закладами в окупації; списки похованих осіб від ритуальних служб (як ті, що були складені до окупації, так і ті, що складалися вже в окупації); акти держорганів щодо нагородження загиблих посмертно.

У випадку загибелі військовослужбовців, коли родичі навіть не можуть отримати тіло загиблого, факт смерті доводиться довідками командирів військової частини та актами розслідування, де закріплені свідчення його побратимів, які бачили факт смерті.

Дмитро Науменко більш детально розповів про те, як довести, що військовослужбовець загинув на окупованих територіях. У таких випадках до пакету документів входить, крім довідки з військових частин, витяг з наказу про виключення загиблого зі списку особового складу військової частини і повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця. Відносини з військовими частинами непрості — там не завжди відповідають у встановленні строки на звернення або взагалі не відповідають. Були випадки навіть ігнорування адвокатського запиту.

«Якщо з органами державної влади та місцевого самоврядування ще вдається знайти порозуміння, то з військовими частинам складніше», — зауважив правник з Чернігова.

 

«ПІДВОДНІ КАМЕНІ» СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

«Різна судова практика — найбільша перешкода для людей, що звертаються за встановленням факту смерті», — говорить Ксенія Онищенко, що  має широкий досвід допомоги родичам загиблих.

До прикладу, у 2018 році в статтю 3 Закону України «Про судовий збір» внесли зміни. Заявників по справах встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, звільнили від судового збору. Проте досі є судді, які неправомірно зобов’язують сплачувати його у тих випадках, коли смерть особи в окупації наступила природним способом. Вони вважають, що звільнення від сплати можливе лише у справах, де смерть настала виключно внаслідок бойових дій. Також по—різному склалася судова практика у питанні щодо необхідності заявнику подавати в суд попередньо отриману письмову відмову у здійсненні реєстрації факту смерті, видану РАЦСом. Деякі суди відмовляються розглядати заяви без доданої відмови держоргану, оскільки вважають, що особа не довела факту неможливості реалізувати своє право і зареєструвати факт смерті. Такий підхід суперечить роз’ясненню Касаційного цивільного суду , в якому йдеться про не відповідність такої вимоги положенням чинного законодавства.

Нема єдності підходів і по питанню доказів. Різні тлумачення судів з цього приводу є суттєвою проблемою, скаржиться Володимир Деревянко. Але є й позитивні тенденції — з 24 лютого судді в основному звільняють заявників від судового збору.

 

ЧОМУ НЕОБХІДНО ЗМІНИТИ СУДОВУ ПРОЦЕДУРУ ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ СМЕРТІ НА ТОТ НА АДМІНІСТРАТИВНУ (СПРОЩЕНУ)

Правозахисники переконані — складна і довга існуюча процедура перевантажує суди і має бути змінена на простішу адміністративну.

«Звернення до суду — це і додаткові зусилля громадян, і надзвичайне навантаження на судову систему. Через цю категорію справ інші справи навіть відкладаються. І попереду лише збільшення подібних кейсів, бо з часом буде відомо про нові жертви на ТОТ», — попереджає правник з Торецької приймальні УГСПЛ.

Також потребує вирішення питання щодо прийняття документів, виданих окупаційними органами. Проблема полягає в тому, що стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» дозволяє визнання Україною документів з ТОТ, що підтверджують смерть. Проте Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні змінені так і не були.

В’ячеслав Стасюк розчарований тим, що адмінпроцедура з прописаним порядком збору доказів і подачі їх до державних органів відсутня, хоча і сподівається на позитивні зміни у майбутньому.

«Останні зміни щодо судової процедури на користь громадянам. Заявники можуть звертатися до будь—якого місцевого суду, збільшено коло осіб, які мають право звернутися із заявою. Це дає надію, що нарешті ми дійдемо і до адміністративного порядку встановлення фактів, що суттєво спростить людям життя», — говорить юрист з Покровська.

Наприкінці заходу Єфген Федорічев розповів про досвід Грузії, який варто врахувати для запуску спрощеного порядку. Країна розробила закон «Про цивільні акти» з адміністративною процедурою встановлення фактів, що мають юридичне значення. Процес передбачає проведення очних слухань в органі реєстрації за участі заявника, свідків, родичів та інших зацікавлених осіб. Уповноважений орган вивчає надані докази на предмет належності та допустимості, після чого на свій розсуд приймає остаточне рішення.

 

Якщо вам необхідна безоплатна юридична допомога, будь ласка, звертайтеся до громадських приймалень УГСПЛ за контактами.

 

Статтю підготувала Тамара Харчилава, координаторка (адвокаційні програми) Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ, на основі дискусії.  

 

УГСПЛ є співорганізатором заходу в рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.